Справа № 314/3695/24
Провадження № 2-а/314/6/2025
Номер рядка звіту 129
11.07.2025 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Кіяшко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 314/3695/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області із адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою № 37-24п від 05.08.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. Постанова винесена за результатами розгляду протоколу № 37/24 від 30.07.2024, складеного командиром відділення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі змісту протоколу вбачається, що 30.07.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, про що складено відповідний акт про відмову, чим останній вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Позивач вважає, що він не міг відмовитися від проходження медичної комісії, оскільки він не був належним чином повідомлений. У зв'язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 22.08.2024 справу прийнято до розгляду та постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч. 5 ст. 262 КАСУ не надходило.
Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.
Матеріали справи містять:
- ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- із витягу «Резерв+», позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 , дата уточнення даних - 15.07.2024;
- 30.07.2024 відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення № 37/24, зі змісту якого вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 30.07.2024 відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, про що складено відповідний акт про відмову, чим порушив ч. 2 ст. 210-1 КУпАП;
- постанову від 05.08.2024 № 37-24п, про накладання адміністративного стягнення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно цієї постанови 30.07.2024 року ОСОБА_1 як військовозобов'язаному, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 видалось направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, направлення № 564 від 30.07.2024. Під час вручення направлення ОСОБА_2 відмовився від її проходження, за цим фактом був складений АКТ про відмову від проходження медичної комісії військовозобов'язаним ОСОБА_2 , при складанні якого останньому довели вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено відповідними Указами Президента України, та що діє станом на сьогоднішній день.
Приписами ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частин 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно ч. 3 цієї статті, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
За приписами п. 69 Постанови КМУ від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації, на особливий період», громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. Відтак, на медичний огляд громадянина, які уточнили свої облікові дані викликаються повісткою, позивач уточнив свої облікові дані 15.07.2024. Тому, 30.07.2024 уповноважена на вручення повісток особа, з метою направлення позивача на проходження медичного огляду зобов'язана була видати останньому відповідну повістку, в той же час, ні копії повістки, ні фотовідеофіксації вручення повістки до протоколу в якості доказів не долучено.
В оскаржуваній постанові зазначено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 30.07.2024 ОСОБА_1 під час вручення йому направлення на проходження військово-лікарської комісії, відмовився від її проходження.
Тобто, виходячи з аналізу оскаржуваної постанови, позивач притягається до відповідальності за відмову від проходження військово-лікарської комісії на підставі усного направлення, проте в той же час складено Акт відмови від проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем суду не надано (не надано направлення, Акт про відмову від проходження військово-лікарської комісії), до протоколу не додано доказів, на підставі яких відповідач прийшов до висновку про притягнення позивача до відповідальності.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, у зв'язку із встановленням судом відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зазначене є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 77, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 7, 9, 251, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (код ЄДРПОУ 09580418) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову від 05.08.2024 № 37-24п за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:В. О. Кіяшко
11.07.2025