Справа № 308/3997/25
1-кп/308/500/25
15 липня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у кримінальному провадженні №62025140160000109 від 07.02.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Виноградів Закарпатської області, зареєстрованому та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період, на посаді водія-електрика першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому звані солдат, раніше не судимого,
про звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України
До Ужгородського міськрайонного суду надійшло клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у кримінальному провадженні №62025140160000109 від 07.02.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України.
Клопотання мотивоване наступним.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, строк дії якої також неодноразово продовжувався.
Згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.12.2024 ОСОБА_4 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 , того ж дня наказом тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за № 298 , ОСОБА_4 призначено на посаду - водія - електрика першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано до списків особового складу, взято на всі види забезпечення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, з моменту призову ОСОБА_4 на військову службу за мобілізацією, на особливий період, та його відправлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто з 11.12.2024, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Вимогами статей 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Стаття 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут). Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Так, згідно з ст.ст. 5, 6 Статуту внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, військовослужбовець ОСОБА_4 повинен у своїй повсякденній діяльності дотримуватись вимог: статей 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовці зобов'язані, зокрема: свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; статей 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Натомість, ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 13.12.2024 не з'явився на службу до місця несення служби в розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 та був відсутній без поважних причин до 05.03.2025, саме звернення до Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР розташованого у м. Львові, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України а саме: нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
14.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
18.03.2025 підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого та прокурора про намір повернутися на військову службу до військової частини для продовження проходження військової служби.
Згідно письмової згоди командира військової частини НОМЕР_1 , останній надав згоду на продовження проходження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_4 в Збройних Силах України.
ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки у відповідності до довідки про притягнення до кримінальної відповідальності останній раніше до кримінальної відповідальності не притягався за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 407, 408 КК України.
З огляду на викладене, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутись до військової частини для продовження проходження військової служби, а командир військової частини НОМЕР_1 надав письмову згоду на продовження проходження військової служби підозрюваним ОСОБА_4 , просить суд звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити.
В підготовчому судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання. Підозрюваний ОСОБА_4 просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього. При цьому зазначив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, визнає повністю.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як випливає зі змісту ч.5 ст.401 КК України, підставами звільнення особи від кримінальної відповідальності є:
- добровільне звернення із клопотанням для продовження проходження військової служби;
- згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ч.5 ст.401 КК України (ч.3 ст.285 КПК);
та за наявності умов звільнення особи від кримінальної відповідальності, якими є:
- письмова згода командира на продовження проходження особою військової служби;
- вчинення під час дії воєнного стану вперше кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407, 408 КК України;
- особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.
Аналіз матеріалів кримінального провадження дає підстави для висновку про наявність підстав та умов звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке вчинене ним вперше.
Раніше до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не притягувався.
До поданого прокурором клопотання додано заяву ОСОБА_4 про намір повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби та звільнення від кримінальної відповідальності, а також долучено згоду командира військової частини НОМЕР_1 на подальше проходження військової служби військовослужбовцем, солдатом ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_1 .
Крім цього судом з'ясовано, що підозрюваний розуміє правові підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ч.5 ст.401 КК України та фактично підтвердив про добровільність його звернення до слідчого із клопотанням для продовження проходження військової служби.
Наявність констатованих підстав та умов звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у сукупності з фактичними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, приводить суд до переконання про можливість, у відповідності до вимог ст.288 КПК України звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження із підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Згідно положення ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Витрати на експерта відсутні. Цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284-286, 288, 369-372 КПК України, ч.5 ст.401 КК України, суд, -
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 407 КК України на підставі ч.5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження №62025140160000109 від 07.02.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 поновити військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 18 липня 2025 року о 08 год. 30 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1