Справа № 308/2035/25
17 липня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство внутрішніх справ України, Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа», про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та повернення їх у комунальну власність,-
Керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство внутрішніх справ України, Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа», про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та повернення їх у комунальну власність.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2025 року, вказана позовна заява залишена без руху із зазначенням недоліків які слід усунути, зокрема вказано на те, що позивачем визначено ціну позову - 2 294 765,09 грн.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 26 лютого 2025 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Постановою від 26 травня 2025 року Закарпатського апеляційного суду ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 26 лютого 2025 року скасовано, а справу направлено до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
У вказаній постанові колегія суддів дійшла висновку про те, що сплаті за немайнові вимоги підлягав судовий збір за 12 немайнових вимог, що становить суму 36336 грн. (3028 х 12).
16.06.2025 від прокурора надійшло клопотання, у якому вказано на те, що з урахуванням постанови Закарпатського апеляційного суду, надає докази доплати судового збору у розмірі 9084 грн. за подання позовної заяви (3 немайнові вимоги) та просить відкрити провадження у справі № 308/2035/25.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно позовних вимог, позивачем заявлено вимоги щодо чотирьох земельних ділянок, за кадастровими номерами:
за кадастровим номером 2110100000:50:002:0103 площею 0,0792 га в АДРЕСА_1
за кадастровим номером 2110100000:50:002:0104 площею 0,0792 га в АДРЕСА_2
за кадастровим номером 2110100000:50:002:0079 площею 0,0870 га в АДРЕСА_3
за кадастровим номером 2110100000:50:002:0139 площею 0,0780 га в АДРЕСА_4 , а саме просить: визнати недійсним та скасувати пункт 1.2 рішення Ужгородської міської ради № 946 від 18.12.2008 у частині надання у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд в районі АДРЕСА_5 ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0792 га, поз. 39, ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,792 га, поз. 40, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0870 га, поз. 46, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0780 га, поз. 83; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серія ЯЗ № 222553, серія ЯЗ № 222554, серія ЯЗ № 221632, серія ЯЕ № 438318; визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію на зазначені земельні ділянки.
При цьому позивач просить зобов'язати відповідачів повернути у комунальну власність територіальної громади міста Ужгород в особі Ужгородської міської ради.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху….
У відповідності з вимогами п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 4292-ІХ від 12.03.2025, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Отже, оскільки у даній справі рішення суду першої інстанції ще не ухвалено, то вищевказаний Закон має зворотну дію у часі щодо застосування положень частини п'ятої статті 390 ЦК України, яка набрала чинності 09.04.2025, зокрема, стосовно виникнення у прокурора або позивача обов'язку внести на депозитний рахунок суду вартість витребуваних земельних ділянок, яка визначена на підставі експертно- грошової оцінки земельної ділянки.
До матеріалів позовної заяви не надано висновків (звітів) про експертно-грошову оцінку спірних земельних ділянок.
Згідно ст. 390 ЦК України, яка у відповідності до Закону доповнена ч. 5 визначено, що суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади,органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Тлумачення вказаної статті свідчить про імперативність її норм, зокрема, встановлює обов'язок органу місцевого самоврядування або прокурора вносити вартість нерухомого майна на депозитний рахунок суду, що є передумовою для подальшого розгляду справи з метою забезпечення можливості дотримання і виконання вимог закону на момент ухвалення рішення у справі, незалежно від результату розгляду справи.
Згідно статті 58 Основного Закону України закріплено, що закони та інші нормативноправові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 4 статті 3 ЦПК України передбачено, що Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Своє розуміння зворотної дії закону в часі Конституційний Суд України виклав у Рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99, зазначивши, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Крім того, Конституційний Суд України вважає, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (рішення КСУ від 12.07.2019 року № 5-р(I)/2019).
Правовідносини щодо розгляду в суді поданого Ужгородською окружною прокуратурою позову справді виникли до набрання чинності положеннями Закону № 4292-ІХ від 12.03.2025 року, однак вони продовжують існувати і після його ухвалення, тому повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.
При цьому, вимога про необхідність додавання до позову документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, не є встановленням нового обов'язку для учасника судового процесу, а є однією з процесуальних вимог до позовної заяви органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову.
Обов'язковість врахування положень Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також відображено у постановах ВС, зокрема у постановах від 30 квітня 2025 року у справі № 686/14711/21, 07 травня 2025 року у справі № 128/680/21, від 21 травня 2025 року у справі № 678/1280/21.
Так, на підставі викладених норм закону, зважаючи на внесені Законом №4292-ІХ зміни, що набули чинності 09.04.2025 року, у даній цивільній справі, прокурору необхідно, надати документ, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого має бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення зазначених в ухвалі недоліків. Невідкладно повідомити про це позивача та надати йому строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення заяви без руху у відповідності до положень ч. 11, ст. 187 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст.175,185,260 ЦПК України, суд -
Позовну заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство внутрішніх справ України, Державне підприємство «Українське авіаційно-транспортне підприємство «Хорів-Авіа», про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та повернення їх у комунальну власність,- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош