Справа № 308/17019/24
18 липня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Корень В.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву представника позивача - адвоката Шматко Н.Г. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Шматко Наталія Геннадіївна, до ОСОБА_2 про стягнення завдатку,-
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2025 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму за договором завдатку від 13.02.2024 у розмірі 38000 (тридцять вісім тисяч) грн. та 484,48 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.
03.06.2025 року на адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Шматко Н.Г. про стягнення витрат на правову допомогу, згідно з якою просить стягнути з відповідача на користь позивача по справі № 308/17019/24 судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 20000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи №308/17019/24, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2025 року позовну заяву задоволено частково. Присуджено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму за договором завдатку від 13.02.2024 у розмірі 38000 (тридцять вісім тисяч) грн. та 484,48 грн. у відшкодування сплаченого судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
З метою отримання правничої допомоги, в тому числі у вищезазначеній справі, позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги №1109 від 11.09.2024 із адвокатом Шматко Н.Г. Представником позивача було надано суду акт виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 30.05.2025 за договором надання правової допомоги № 1109, в результаті якого була проведена наступна робота: консультаційна робота адвоката; підготовка і подача до Ужгородського міськрайонного суду позовної заяви, сплата судового збору; підготовка і подача заяви про усунення недоліків в позовній заяві; підготовка клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції. Відповідно до п.8.2 договору про надання правової допомоги від 11.09.2024 сторони визначили фіксований гонорар, який не залежить від обсягу виконаних адвокатом процесуальних дій. Вартість послуг адвоката складає еквівалент 20000,00 грн., клієнтом уплачено фактично 20000,00 грн. На підтвердження оплати послуг адвоката до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу додано квитанція до прибуткового касового ордера № 12/25 від 30.05.2025 прийнятої від Кудіної М.Г. на суму 20000,00 грн.
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно частин першої, третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно частин першої-п'ятої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України визначає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
При вирішенні питання про стягнення із позивача витрат на правову допомогу, суд враховує те, що між відповідачем та адвокатом укладено Договір про надання правової допомоги, де сторони дійшли згоди про обсяг надання послуг та їх вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, судом враховано правовий висновок ВП ВС що міститься у постанові від 16 листопада 2022 року Справа №922/1964/21, згідно якого: «Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.»
Приймаючи до уваги наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стороною відповідача та позивача заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу сторони позивача відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.
Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат, зазначених представником позивача - адвокатом Шматко Н.Г. у заяві про відшкодування витрат на правову допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, дійшов висновку про те, що визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи є обгрутованим з урахуванням наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.
Враховуючи вище наведене, співмірність суми витрат із складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг, кінцевий результат розгляду справи, а також те, що вказаний розмір правової допомоги в загальній сумі 20000 грн., є належним чином обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних відносин, а відтак, заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 133, 137, 141, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача - адвоката Шматко Н.Г. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Шматко Наталія Геннадіївна, до ОСОБА_2 про стягнення завдатку - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_2 , зареєстрована адреса: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ужгородським РВ УМВС в Закарпатській області 16.08.1996 р.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда