308/6405/25
17.07.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області К.К. Бенца, за участі особи відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали поліцейського 1 взводу 1 роти УПП в Закарпатській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 178 КУпАП, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли матеріали з УПП в Закарпатській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 178 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №571833 від 04.05.2025 вбачається, що 04.05.2025 о 19 год. 27 хв. в м. Ужгород по вул. Будителів, 7, гр. ОСОБА_1 перебував у п'яному вигляді у громадському місці, а саме на зупинці громадського транспорту в брудному одязі, чим порушив людську гідність та громадську мораль.
Вказані дії ОСОБА_1 , посадовою особою УПП в Закарпатській області ДПП кваліфіковано за ч. 3 ст. 178 КУпАП .
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому заперечив, зокрема зазначив, що на відтвореному в судовому засіданні відеозаписі зафіксований не він. Окрім того надав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , згідно якого він значиться як « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Зазначив, що протокол складено відносно іншої особи.
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення , заслухавши доводи особи відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 , матеріали справи, проаналізувавши та зіставивши їх між собою та в сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю за наступних підстав.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення визнається джерелом доказів в справі за умови його відповідності вимогам ст. ст. 254-256 цього Кодексу.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно з положеннями ч. 2 п. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Під адміністративним правопорушенням, як підставою адміністративної відповідальності розуміється винне протиправне діяння, яке посягає на встановлені правом і забезпечені адміністративно-правовими санкціями правила поведінки громадян і посадових осіб в сфері державного управління.
Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень. Іншими словами, склад правопорушення - це встановлена правом сукупність ознак, при наявності яких анти-суспільне діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Склад адміністративного правопорушення включає: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Суб'єктом адміністративного правопорушення визнається особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння і здатна нести адміністративну відповідальність.
Як встановлено судом, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №571833 від 04.05.2025 року запроваджений відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання, на виклик суду зявився гр. ОСОБА_2 , який на підтвердження своєї особи надав суду паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №571833 від 04.05.2025 року запроваджено відносно особи на ім'я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », водночас згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , особа значиться як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить про неможливість притягнення особи на імя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що чинним законодавством України не передбачена така компетенція суду чи обов'язок суду, на стадії судового провадження вчиняти дії, які вчиняються органом уповноваженим на складання адміністративних матеріалів, які входять в обов'язок посадових осіб при складанні таких матеріалів.
Нормами КУпАП не передбачено можливості виправлення судом самостійно технічних чи інших помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до протоколу про адміністративне правопорушення після їх надходження до суду.
Окрім того, будь-які адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на розгляд судді Бенца К.К. не надходили, протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 178 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не було складено, а відтак кваліфікація його дій як вчинення адміністративного правопорушення та притягнення його до відповідальності буде виходити за межі компетенції суду.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Суддя не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином,суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенст-ва права в Україні.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладаєть-ся обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилось нічого іншого, як взяти на себе функцію сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагальності процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що такі не відповідають вимогам, передбаченим ст. 251 КУпАП, що в своїй сукупності ставить під сумнів достовірність відомостей внесених до протоколу про адміністративне правопорушення, а відтак не можуть вважатися допустимими та належними доказами.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №571833 від 04.05.2025 року запроваджено відносно особи на імя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водночас згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , особа значиться як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зважаючи на те, що відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутній протокол про адміністративне правопорушення , враховуючи, що нормами КУпАП не передбачено можливості виправлення судом самостійно технічних чи інших помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до протоколу про адміністративне правопорушення після їх надходження до суду , суддя не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином,суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, суд приходить до висновку , що провадження в справі про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 178 КУпАП підлягає закриттю.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. ч.3 ст.178, 245, 251-252, 268, 280, 284, 287-291 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд,-
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.178 КУпАП України закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у діянні ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца