Справа № 308/6584/25
17 липня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою в порядку окремого провадження, де заінтересовані особи: відділ реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгород Ужгородського міськрайонного управління, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про оголошення фізичної особи померлою в порядку окремого провадження, де заінтересовані особи: відділ реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгород Ужгородського міськрайонного управління, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.05.2025 вказану заяву залишено без руху.
23.05.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 16.05.2025 року разом із «позовною заявою», в якій заявником, з посиланням на вимоги статей 46 ЦК України, зазначено заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, Військову частину НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про оголошення особи померлою.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.05.2025 вказану заяву залишено без руху, із зазначенням недоліків які слід усунути.
В ухвалі заявнику вказано на те, що:
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд, в якому право доступу, тобто право порушити провадження у цивільній справі в суді, є одним із аспектів поряд з організаційними та процесуальними гарантіями (рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте наведене право не є абсолютним та може підлягати обмеженням (рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станев проти Болгарії [ВП]» (Stanev v. Bulgaria [GC]), заява № 36760/06, § 230).
Так, Цивільним процесуальним кодексом України визначено окреме провадження, яким є вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ст.318 ЦПК України у заяві щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Подана до суду заява (позовна заява) підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177, 294, 318 ЦПК України.
Відповідно до положень цивільного законодавства України за правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини.
Так, до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Керуючись вищевказаним, заінтересованими особами в цій справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є (як приклад це можуть бути батьки померлої особи, усі особи які перебували на його утриманні), чи відповідна територіальна громада.
Заявником не було залучено в якості заінтересованих осіб Міністерство оборони України, а також інших членів сім'ї ОСОБА_5 , а також, не долучені копії документів для вручення вказаним заінтересованим особам.
Ухвалою про залишення без руху заявнику вказувалось, що заінтересованими особами у даній справі є усі особи, які зазначені у ч.4 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у разі їх наявності.
На виконання вимог ухвали про залишення без руху заяви, заявником було подано в новій редакції заяву де залучено в якості заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, Військову частину НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом із тим, відповідний обласний ТЦКСП до участі у справі залучено не було, а також, не долучені копії документів для вручення вказаним заінтересованим особам.
Алгоритм дій державних органів щодо виплати одноразової грошової допомоги врегульовано Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджених Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року N 45 (далі - Порядок №45).
Розділом IV Порядку №45, передбачено алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, відповідно до якого Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням. У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи.
Обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в свою, чергу, за результатами опрацювання у вигляді висновку та доповіді, направляє необхідні документи на розгляд уповноваженим особам Міністерства оборони України.
Таким чином опрацювання документів на призначення одноразової грошової допомоги та висновки за результатами такого опрацювання здійснюватимуться обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Більше того, у даній справі оголошення померлим зумовить виникнення у обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення необхідних для прийняття рішення документів, а після прийняття такого - обов'язку щодо безпосередньої виплати заявнику сум грошової допомоги.
Вказані обставини перешкоджають повному, всебічному розгляду поданої заяви, унеможливлює забезпечення інтересів держави у даній категорії справ.
Отже, заявнику необхідно було визначити коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі в якості заінтересованих осіб з врахуванням їх юридичного інтересу.
Також, суд звертав увагу заявника, що у разі залучення до справи додаткових заінтересованих осіб, суду необхідно надати копії заяви з додатками, відповідно до їх кількості.
Крім цього, в поданій до суду заяві на виконання вимог ухвали про залишення без руху не було зазначено з якою метою заявник просить про оголошення особи померлою.
Окрім цього, заявник ОСОБА_1 звертаючись до суду подала до суду не заяву в порядку окремого провадження, а «позовну заяву», вказуючи сторін як заявник, та заінтересовані особи, тобто заяву подано в іншій процесуальній формі та порядку. Разом із тим, зі змісту її вимог вбачається, що вона просить оголосити особу померлою, керуючись ст.ст. 293,305,306 ЦПК України.
За змістом ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Отже заявнику необхідно було надати до суду заяву в новій редакції для суду та заінтересованих осіб, з уточненим суб'єктним складом.
Крім цього, згідно із частиною другою статтею 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частина третя статті 46 ЦК України).
Отже, чинним цивільним законодавством врегульована процедура оголошення особи померлою у зв'язку з воєнними діями чи збройним конфліктом, і заявник, за спливом строків, передбачених частиною другою статті 46 ЦК України, не позбавлений можливості звернутися з цим питанням до суду, як це передбачено главою 4 розділу IV ЦПК України.
Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №755/11021/22 від 11.12.2024 фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України). З урахуванням конкретних обставин справи, суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309) (п.82).
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом (п.98).
Враховуючи вказане, для усунення недоліків заявнику необхідно уточнити коло заінтересованих осіб у справі, надавши відповідну кількість примірників заяви та надати докази, щодо спливу шестимісячного терміну з моменту закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_5 ..
Крім цього, до заяви про оголошення особи померлою надано копія повідомлення про зникнення безвісти ОСОБА_5 , витяг з акту службового розслідування за фактом його зникнення, витяг з ЄРДР за фактом зникнення, витяг з наказу командира про зарахування ОСОБА_5 до ВЧ, призначення його на посаду та про визнання його зниклим.
Так, у заяві вказується, зокрема, що у 22.10.2024 року за вих. № 25096 надійшло сповіщення сім'ї про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісті під час захисту Батьківщини в зоні виконання бойових завдань поблизу н.п. Миколаївка Покровського району Донецької області.
Однак, в матеріалах доданих до заяви, відсутні відомості про звернення заявника та отримання відповіді з Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» інформації, чи перебуває військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в полоні та чи включений він в Реєстр оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, а також в списки на обмін; чи є достеменні відомості про загибель ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 або знаходження його в полоні; з Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими інформацію, чи перебуває військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в полоні та чи включений він в Реєстр оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, а також в списки на обмін; чи є достеменні відомості про загибель ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 або знаходження його в полоні.
Крім цього, згідно положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Заявник просив звільнити її від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Як вбачається з п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Однак з матеріалів заяви вбачається, що заявник звернувся до суду в порядку Глави 4 Розділу IV ЦПК України, яка має назву «Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою», а не в порядку Глави 6 Розділу IV ЦПК України, яка має назву «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Таким чином, заявник звернувся до суду з даною заявою не з метою встановлення факту, що має юридичне значення, а з метою оголошення особи померлою. Між тим пільги щодо сплати судового збору передбачені виключно в разі звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ураховуючи наведене, відсутні підстави для звільнення заявника від сплату судового збору за подання даної заяви.
Положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 в розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи наведене, заявнику було необхідно сплатити судовий збір за подання заяви у розмірі 605,60 грн.
Для усунення вказаних в ухвалі від 28.05.2025 недоліків заявнику надано час, а саме: п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
05.06.2025 від заявниці надійшло клопотання про відкриття провадження у справі, у якому вона зазначає, що ухвалу про залишення заяви без руху нею отримано 02 червня 2025 року, та що наведений перелік вжитих нею дій для усунення зазначених в ухвалі недоліків. ОСОБА_1 керуючись статтею 43 ЦПК України, надсилає уточнену заяву про оголошення її сина ОСОБА_5 померлим з причини загибелі при виконанні бойових дій по захисту батьківщини та просить відкрити провадження з цього приводу. Додаток: - уточнена позовна заява з додатками - 9 примірників.
15.07.2025 від ОСОБА_1 разом із супровідним листом надійшли документи - відповіді отримані заявником на здійснені нею запити .
Вказані заяви передані канцелярією суду 16.07.2025 року, оскільки головуючий по справі суддя Фазикош О.В. у період з 03.06.2025 по 15.07.2025 (включно) перебував у щорічній відпустці.
Вивчивши, матеріали заяви про оголошення особи померлою, клопотання та документи що надійшли до суду від заявника, суд приходить до наступного висновку.
Заявник особисто отримала ухвалу про залишення заяви без руху 02.06.2025, про що свідчить її підпис у розписці про отримання судового рішення.
У клопотанні про відкриття провадження у справі, що надійшло до суду 05.06.2025, заявник наводить дії вчинені нею для усунення зазначених в ухвалі недоліків, зокрема: складена нова заява про оголошення її сина померлим де вказана мета звернення в суд та виготовлено 9 її примірників, тобто, для кожного учасника процесу; включений в заяву як заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_5 ; долучено у якості додатка копія її звернення до уповноваженого ВРУ ОСОБА_6 про встановлення місця знаходження сина; долучена у якості додатка відповідь від департаменту моніторингу додержання прав у секторі оборони та прав ветеранів і військослужбовців, полонених та членів їх родин. Результат негативний. Також долучено ряд запитів направлених в Державне підприємство "Український національний центр розбудови миру»; Координаційний штаб з питань поводження з військо полоненими; командиру військової частини НОМЕР_1 ; у зв'язку з тим, що наказ № 309 від 22 грудня 2022 року Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України втратив чинність, нею направлена заява в Міністерство розвитку громад та територій України з проханням, уточнити місце де відбулися бойові дії, при яких загинув ОСОБА_5 ; сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн..
Так, на виконання ухвали заявником ОСОБА_1 , було додано заяву у новій редакції, квитанцію про сплату судового збору.
Разом із тим, інші зазначені в ухвалі недоліки в строк визначений в ухвалі суду від 28.05.2025 року заявником усунуто не було. Клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків заявник не подавала.
Відповідно до ст.. 124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, заявником у строк для усунення недоліків передбачений ухвалою про залишення поданої заяви без руху від 28.05.2025 усунуто не було в повній мірі.
Згідно із частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Крім того, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 127 ЦПК України).
15.07.2025 від заявника надійшов супровідний лист із додатками, у якому вказано на те, що вона зверталася із запитом до ряду установ і організацій з метою, - встановити місцезнаходження її сина та з'ясування обставин його зникнення. При цьому зазначає, що на даний час нею отримані наступні відповіді, які надає до суду, а саме:- з військової частині НОМЕР_1 де ОСОБА_5 проходив службу і приймав участь у бойових діях на дату зникнення; з Міністерства розвитку громад та територій України; з Координаційного штабу з питань поводження з військополоненими; з Національного інформаційного бюро з питань військополонених, примусово депортованих та зниклих осіб.
Поряд з цим, відомості із Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» з інформацією, чи перебуває військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в полоні та чи включений він в Реєстр оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, а також в списки на обмін не надано станом на 15.07.2025 про що також вказувалось в ухвалі суду від 28.05.2025 року.
Крім цього, заявник при поданні заяви від 15.07.2025 не подавала до суду заяви (клопотання) про поновлення процесуального строку на усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 28.05.2025 або надання додаткового строку для усунення недоліків.
Ураховуючи, що зазначені в ухвалі суду від 28.05.2025 року недоліки заяви, в строк визначений в ухвалі, поданою заявником заявою від 05.06.2025 усунуто не було, заява від 15.07.2025 року надійшла до суду після закінчення встановленого судом строку відповідно до ухвали суду від 28.05.2025, якою в повній мірі недоліки заяви не усунуто, відсутності відповідного клопотання заявника про поновлення процесуального строку та відсутні підстави для поновлення пропущеного строку, то подана заява від 15.07.2025 року про усунення недоліків підлягає залишенню без розгляду, а подана заява поверненню, оскільки заяник не усунув заявою від 05.06.2025 року недоліки поданої заяви у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
В той же час, варто зазначити, що повернення заяви, відповідно до ч. 6,7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків заявник має право повторно звернутися до суду із вказаною заявою в порядку передбаченому процесуальним законодавством до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
При цьому, заянику слід роз'яснити, що вона не позбавлена можливості повернути собі сплачений судовий збір у разі зверненні до суду з відповідним клопотанням. Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків від 15.07.2025 - залишити без розгляду, а заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою в порядку окремого провадження, де заінтересовані особи: відділ реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгород Ужгородського міськрайонного управління, ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати неподаною і повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош