Справа № 308/6172/25
17 липня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Бегені В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА", поданої представником Лебідь Каріною Віталіївною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА", Лебідь Каріна Віталіївна, звернулось до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 30.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі - Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 471387-КС-001 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 30.07.2023 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 471387-КС-001 про надання кредиту.
30.07.2023 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 471387-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 14000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті) , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).
Позивач просить витребувати у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ: 14360570, Місце реєстрації: 01001, м. Київ, вул. ГРУШЕВСЬКОГО, буд. 1Д), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю:- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 30.07.2023 року (дата видачі кредиту) по20.11.2024 року (дата закінчення терміну кредитування).
Так, позивач зазначає, що з огляду на положення статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Позивач (юридична особа) не має права отримувати інформацію, що становить банківську таємницю. Згідно частини 2 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація, що містить банківську таємницю розкривається за рішенням суду. Враховуючи вище викладене та той факт, що Позивач не може самостійно отримати інформацію, що містить банківську таємницю, керуючись ст. 84 ЦПК України, відтак Позивач в цій Позовній заяві звертається до суду з клопотанням щодо витребування доказів.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.05.2025 у вказаній справі відкрито провадження, постановлено, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв та клопотань не подавав. У прохальній частині позовної заяви представник просить справу розглядати за відсутності представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду справи повідомилася належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Неявка в судове засідання сторін, не перешкоджає вирішенню клопотання про витребування доказів.
Дослідивши матеріали справи, клопотання про витребування доказів, суд приходить до наступного висновку:
30.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі - Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 471387-КС-001 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 30.07.2023 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 471387-КС-001 про надання кредиту.
30.07.2023 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 471387-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 14000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті) , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).
Позивач просить витребувати у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ: 14360570, Місце реєстрації: 01001, м. Київ, вул. ГРУШЕВСЬКОГО, буд. 1Д), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю:- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 30.07.2023 року (дата видачі кредиту) по 20.11.2024 року (дата закінчення терміну кредитування).
Так, позивач зазначає, що з огляду на положення статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Позивач (юридична особа) не має права отримувати інформацію, що становить банківську таємницю. Згідно частини 2 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація, що містить банківську таємницю розкривається за рішенням суду. Враховуючи вище викладене та той факт, що Позивач не може самостійно отримати інформацію, що містить банківську таємницю, керуючись ст. 84 ЦПК України, відтак Позивач в цій Позовній заяві звертається до суду з клопотанням щодо витребування доказів.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
В силу положень ч.1 ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, яка регламентує допустимість доказів, установлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів має бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Заявляючи клопотання про витребування доказів представник позивача вказує на те, що:
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено зокрема: заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Звертаємо увагу суду, що у вищезазначеному пункті міститься слово «або». Відповідно, якщо особа яка подає клопотання про витребування доказів зазначить про причини неможливості самостійного отримання цього доказу, їй не обов'язкового зазначити про заходи, які вона вжила для отримання цього доказу самостійно.
Враховуючи вище викладене та той факт, що Позивач не може самостійно отримати інформацію, що містить банківську таємницю (відповідно до ст.ст. 61,62 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), керуючись ст. 84 ЦПК України, відтак Позивач в Позовній заяві звертається до суду з клопотанням щодо витребування доказів.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Аналіз цитованих положень дозволяє стверджувати про те, що однією із властивостей окремого доказу є його належність, яка уособлює релевантність доказового матеріалу для вирішення спору по суті. Між тим, належність доказу не презюмується та підлягає доказуванню особою, яка, в тому числі подає клопотання про витребування додаткових доказів.
У вимірі спірних правовідносин суд звертає увагу на те, що наявність договорів відступлення права вимоги, які не є предметом розгляду в даній справі, знаходиться поза межами предмету доказування.
У свою чергу, обставини щодо укладення кредитного договору, його змісту та форми, а також стосовно строку, за який здійснювалось погашення заборгованості, розмір заборгованості, можуть бути встановлені з урахуванням доказів, які наявні в матеріалах справи, зокрема, шляхом дослідження копії кредитного договору, виписок по рахунку, та інших долучених сторонами доказів.
Положеннями ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК), однак ЦПК встановлює порядок, з дотриманням якого учасник справи може розпоряджатися цими правами та врегульовує дії суду в таких випадках.
Положення ч.1 ст. 84 ЦПК України, передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій .
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства
Правосуддя здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, на засадах змагальності, згідно з якими суд повинен створювати умови і можливість для реалізації їхніх прав.
Варто зазначити, що у позивача відсутні докази які він просить витребувати, поряд із цим такі мають важливе значення для вирішення справи. Отримати такі докази інакшим чином окрім як ухвалою суду не можливо, оскільки такі містять банківську таємницю.
Разом із тим, звернувшись із клопотанням про витребування доказів, представником позивача обґрунтовано обставини, які може підтвердити цей доказ.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне клопотання представника позивача про витребування доказів - задовольнити.
На підставі викладеного, суд вважає, що невитребування доказів по справі може ускладнити або зробити неможливим правильне вирішення спору по суті, та з метою об'єктивного, неупередженого, всебічного розгляду справи, з метою з'ясування всіх обставин справи, необхідно витребувати вказані в клопотанні документи.
Керуючись ст.ст.53,84, 223, 260 ЦПК України,суд, -
Клопотання представника позивача про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ: 14360570, Місце реєстрації: 01001, м. Київ, вул. ГРУШЕВСЬКОГО, буд. 1Д), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме:- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 30.07.2023 року (дата видачі кредиту) по 20.11.2024 року (дата закінчення терміну кредитування);
Зобов'язати надати витребувані докази до Ужгородського міськрайонного суду в строк до 07.08.2025 року.
У разі неможливості надати вищевказані документи повідомити про це суддю Ужгородського міськрайонного суду із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Копію ухвали для її виконання направити до АТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош