Справа № 303/3046/25
2-а/303/41/25
17 липня 2025 року Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області під головуванням судді Мирошниченка Ю.М. за участю секретаря судових засідань Лукач К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач просить скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ТЦК) від 17 квітня 2025 року № 792, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, зокрема за те, що він протягом передбаченого законом строку не повідомив ТЦК про зміни в сімейному стані (розірвання шлюбу). Стверджує, що після набрання рішенням суду про розірвання шлюбу законної сили особисто прибув до ТЦК та повідомив про зміни в сімейному стан, про що свідчить відомості у застосунку «Резерв+». Також покликається на те, що відповідач мав можливість отримати його персональні дані шляхом взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста з іншими інформаційно-комунікаційними системами.
Відповідач позов не визнає через його бездоказовість.
Позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статі 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів справи, 11.04.2025 р. відносно позивача старшим офіцером мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол № 792 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
У протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 30 хв. 15.04.2025 року в кабінеті № 29 ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ознайомився з протоколом, про що свідчить його особистий підпис та власноручне пояснення, за змістом якого він, як людина з інвалідністю внаслідок війни та кількома контузіями, повідомляв усно працівників ТЦК про розірвання шлюбу, коли приходив до ТЦК з різних питань, і, як людина без юридичної освіти, не в змозі слідкувати за всіма нормами.
Постановою тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 квітня 2025 року № 792 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, за те, що він, порушуючи ч. 11 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», у визначений законодавством семиденний строк не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому він перебуває на військовому обліку з 23.03.1924 року, про зміну сімейного стану (розлучення), вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Частиною 1 статті 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 3 статті 210 КУпАП визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.05.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 29.07.2010 року у відділу ДРАЦС в м. Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №266 було розірвано.
Рішенням набрало законної сили 13.06.2025 року.
Аналіз наведених вище норм законодавства показує, що порушення військовозобов'язаним обов'язку повідомити відповідний орган про зміну сімейного стану в період воєнного стану утворює склад адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, яке вважається вчиненим на восьмий день після відповідної події в особистому житті військовозобов'язаного.
Подальше вчинення військовозобов'язаним дій, передбачених частиною 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не виключає адміністративної відповідальності, але може бути розцінена як обставина, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, особою, уповноваженою на розгляд страви про адміністративне правопорушення.
Нормами статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 року (справа № 760/2846/17) зробив висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Твердження позивача про те, що він після набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу 13 червня 2024 року повідомив про цю подію уповноважену посадову особу ТЦК, якій надав копію зазначеного рішення, є голослівним, тобто таким, що не містять фактичних даних, доказів або чітко перевірюваних суджень. Такі ствердження не піддаються спростуванню, їх неможливо оцінити з погляду істинності чи хибності.
Не спростовують факту невиконання позивачем обов'язку повідомити відповідача про зміну сімейного стану протягом строку, встановленого частиною 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (тобто, в межах строку з 14.06.2024 р. по 21.06.2024 р.), твердження про те, що він повідомив відповідача про розірвання шлюбу шляхом внесення відповідної інформації: до застосунку «Резерв+», оновлення в якому відбулося 10.04.2025 р.; до порталу «Дія», що не містить даних про дату внесення відомостей про розірвання шлюбу; до Державного реєстру актів цивільного стану, якщо рішення про розірвання шлюбу зареєстроване після семи днів після набрання ним чинності.
З огляду на викладене неспроможним є й посилання позивача на можливість отримання його персональних даних відповідачем шляхом взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста з іншими інформаційно-комунікаційними системами.
Чинним законодавством на позивача покладений обов'язок вчинити певні дії, а саме повідомити про зміни сімейного стану. Такий обов'язок має бути виконаний тільки вчиненням дій особисто позивачем шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності). Відтак, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити факт своєчасного повідомлення військовозобов'язаним про зміни сімейного стану, однак обов'язок такого повідомлення покладається саме на військовозобов'язаного, яким є позивач.
На підставі викладеного суд, керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 72-78, 132, 139, 241-247, 286 КАС України
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 792 від 17.04.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП України відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий Юрій Мирошниченко