490/5500/25
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/5500/25
1 - кп/490/1464/2025
16 липня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120245153020000160 від 01.07.2025р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миколаєва, громадянин України, неодружений, із середньою освітою, офіційно не працюючий, в силу статті 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
30.06.2025р. приблизно о 17 год 10 хв., ОСОБА_3 проходив повз домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Перебуваючи у вказаному місці, бажаючи перепочити, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на порушення недоторканості іншого володіння особи, шляхом проникнення до двору вищевказаного домоволодіння, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , всупереч волі законного володільця ОСОБА_4 та без його дозволу, за відсутності законних підстав та з порушенням встановленого законом порядку, за відсутності будь-яких причин для порушення недоторканості володіння, діючи умисно, протиправно, перелізши через паркан, проник на територію двору домоволодіння АДРЕСА_3 , чим грубо порушив вимоги статті 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи.
У подальшому протиправні дії ОСОБА_3 були припинені власником домоволодіння ОСОБА_4 та працівниками Управління поліції охорони в Миколаївській області.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 381 КК України, після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п'ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.07.2025р. призначено судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Частиною 1 статті 302 КК України, передбачено, що встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Прокурором на виконання вимог ст. 302 КПК України, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 зазначено клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до письмової заяви, складеної у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_4 також надав заяву, в якій зазначено, що він згоден з встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, тобто без його виклику та без проведення судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Заява обвинуваченого щодо беззастережного визнання вини у пред'явленому йому обвинуваченні не викликає сумнівів у її добровільності.
Проаналізувавши викладене, дослідивши обвинувальний акт та матеріали досудового розслідування, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Вирішуючи питання про вид і міру покарання, що має бути призначене обвинуваченому, суд, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, його особу, а саме те, що він в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий, на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, як обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжує покарання.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що мета кари виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального судочинства не тяжкість покарання, а його невідворотність, буде досягнута у разі призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено, процесуальні витрати відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий ОСОБА_1