8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" липня 2025 р. Справа № 922/2011/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1; код ЄДРПОУ 03359500)
до Липецької сільської ради Харківського району Харківської області (адреса: 62414, Харківська обл., с. Липці, вул. Покровська, буд 5; код ЄДРПОУ 04396615)
про стягнення 9027,47 грн.
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Липецької сільської ради Харківського району Харківської області (далі - відповідач) 9027,47 грн, з яких:
8097,99 грн - заборгованості;
364,40 грн - 3% річних;
565,08 грн - інфляційних втрат.
Крім того, позивач просить суд визначити в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування: органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області у цій справі здійснювати, з урахуванням наявної заборгованості у сумі 8097,99 грн:
нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019 боргу у розмірі 8097,99 грн за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення;
нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019 боргу у розмірі 8097,99 грн за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С - сума заборгованості; ІІс - індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.
Позов обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов типового договору, укладеного шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019, щодо своєчасної та повної оплати вартості величини річної замовленої потужності.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного зв'язку направлено копію ухвали від 11.06.2025 про відкриття провадження у справі. Зокрема, копію зазначеної ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача в підсистемі “Електронний суд», про що свідчать довідки про доставка електронного листа (а. с. 35-36).
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2025 у даній справі.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Правовідносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГРМ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824, постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи; оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Відповідно до визначень, які містить Кодекс ГРМ:
Оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно -технологічного управління.
Споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу).
АТ "Харківгаз" (оператор ГРМ, товариство) було оператором газорозподільної системи, який до 01.07.2023 здійснював господарську діяльність з розподілу природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії, виданої згідно постанови НКРЕКП № 809 від 19.06.2017.
Липецька сільська рада Харківського району Харківської області (споживач) має статус споживача природного газу.
Відповідно до п. 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газ (глава 1 розділу І Кодексу ГРМ).
Відповідно до п. 3 глави 3 розділ VІ Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 4 глави 3 розділу VІ Кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
У даному випадку, як свідчать матеріали справи, відповідачем підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019 (а. с. 23). Таким чином, підписавши відповідну заяву відповідач приєднався до умов типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (далі за текстом - договір).
АТ "Харківгаз" надавало послуги з розподілу природного газу споживачу по точці комерційного обліку, яка визначена додатком № 4 до договору, яка додається до заяви-приєднання, а саме: Харківська обл., с. Липці, вул. Леніна, буд. 5.
Згідно з п. 2.1 розділу ІІ договору, оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до договору відповідно), відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
Пунктом 12.2 договору передбачено, що якщо в установленому порядку регулятором будуть внесені зміни до редакції типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Не розірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами.
Відповідно до п. 6.1. розділу VI договору (зі змінами) оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 6.3. розділу VI договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (згідно п. 4 гл. 1 р. І Кодексу ГРМ).
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Акт надсилається оператором ГРМ споживачеві. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних оператора ГРМ.
Крім того, відповідно до п. 6.8. розд. VI типового договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Враховуючи умови договору та норми Кодексу, оператором ГРМ визначено обсяг річної замовленої потужності споживача на 2022 рік, про що зазначено в акті № ХА00041534 приймання-передачі природного газу від 30.09.2021, яка становить: 5132,97 м. куб - величина річної замовленої потужності на 2022 рік, та, відповідно, 427,75 м. куб. - величина замовленої потужності на місяць.
Шляхом подання до АТ "Харківгаз" уточненої заявки на величину річної замовленої потужності № 3019 від 29.09.2021 Липецька сільська рада здійснила замовлення потужності на 2022 календарний рік сумарно по об'єктах, що зазначені у цій заявці, з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні АТ "Харківгаз" 11500 м. куб.
Таким чином, у 2022 році величина обсягу річної замовленої потужності Споживача склала 5132,97+11500=16632,97 м. куб.
Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Таким чином, в перерахунку на місяць величина замовленої потужності становить 16632,97/12=1386,08 м. куб.
Відповідно до п. 6.8. розділу VIII договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
На підставі викладеного та умов договору, АТ "Харківгаз" надано відповідні послуги про що складено акти наданих послуг (а. с. 28):
№ ХАЯ60032201 від 31.03.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у березні 2022 року склав 1386,07 м. куб., вартість наданих послуг складає 3309,94 грн (в т.ч. ПДВ 551,66 грн);
№ ХАЯ60042202 від 30.04.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у квітні 2022 року склав 1386,08 м. куб., вартість наданих послуг складає 3309,96 грн (в т.ч. ПДВ 551,66 грн);
№ ХАЯ8217461 від 31.10.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у жовтні 2022 року склав 618,97 м. куб., вартість наданих послуг складає 1478,10 грн (в т.ч. ПДВ 246,35 грн).
При цьому, як зазначає позивач, внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, яка почалася 24.02.2022, у Харківській області були пошкоджені деякі газорозподільні станції. З огляду на викладене, та на виконання пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, позивач здійснив перерахунок вартості потужності по об'єкту відповідача. Зменшення вартості потужності по цьому об'єкту відбулося за рахунок днів, протягом яких АТ "Харківгаз" не забезпечувало цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу. Тому об'єм (обсяг) замовленої потужності об'єкта відповідача в акті наданих послуг за жовтень 2022 року визначено у розмірі меншому, ніж розрахована річна замовлена потужність в перерахунку на місяць.
Наведені вище акти направлялись позивачем на адресу відповідача разом з досудовим попередженням № Сл-379 від 17.03.2023 (відправлено 20.03.2023).
Таким чином, позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об'ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов договору розподілу природного газу № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019. Вартість наданих позивачем послуг за договором становить 8097,99 грн.
В свою чергу, відповідач не виконав зобов'язання за договором в частині оплати вартості величини річної замовленої потужності. На теперішній час заборгованість відповідачем не погашена.
Обставини щодо стягнення існуючого боргу в сумі 8097,99 грн стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Крім того, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання, позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства нараховано до стягнення з відповідача 364,40 грн 3% річних за період прострочення з 01.03.2023 по 20.09.2024 та 565,08 грн інфляційних втрат за період прострочення з квітня 2023 по серпень 2024.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У даному випадку, матеріалами справи підтверджується факт належного виконання позивачем умов договору розподілу природного газу № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019 щодо надання відповідачу послуг з розподілу природного газу протягом березня-квітня та жовтня 2022 року. Зазначені обставини підтверджуються щомісячними актами наданих послуг за вказаний період. Вартість наданих позивачем та неоплачених відповідачем послуг за договором становить 8097,99 грн.
ЦК України не визначає критеріїв та умов щодо обґрунтованості відмови від підписання акту приймання - передачі робіт або наданих послуг, а отже обґрунтованість відмови замовника є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та спірних правовідносин сторін.
Як вже зазначалося, пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Акт надсилається оператором ГРМ споживачеві. споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних оператора ГРМ.
Крім того, відповідно до п. 6.8 розд. VI типового договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
У даному випадку, складаючи відповідні акти надання послуг з вказанням в них конкретного обсягу наданих послуг та їх вартості позивач керувався умовами договору розподілу природного газу № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019, та величинами річної замовленої потужності на 2022 рік та кожен календарний місяць.
Як свідчать матеріали справи, позивач направляв на адресу відповідача наведені акти на підпис та подальшу оплату наданих послуг, однак, відповідач отримавши ці акти їх не підписав, та не надав будь-яких мотивованих заперечень з приводу не підписання актів як позивачу так і суду в процесі розгляду даної справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту надання відповідачу послуг за договором за період з березня-квітня та жовтня 2022 року на суму 8097,99 грн.
Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати наданих послуг, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення позову в даній частині вимог, та стягнення з відповідача на користь позивача 8097,99 грн заборгованості за договором розподілу природного газу № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019 за надані послуги за період березень-квітень та жовтень 2022 року.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних суд зазначає.
Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначалось, у даному випадку, матеріалами справи підтверджується факт належного виконання позивачем умов договору розподілу природного газу № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019 за період березень-квітень та жовтень 2022 року та факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної її оплати наданих послуг.
Зазначене надає позивачу право на нарахування інфляційних та 3% річних за весь час прострочення.
Як зазначалось, за допущені прострочення позивачем нараховано до стягнення з відповідача 364,40 грн 3% річних за період прострочення з 01.03.2023 по 20.09.2024 та 565,08 грн інфляційних втрат за період прострочення з квітня 2023 по серпень 2024.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних та річних, суд констатує, що його здійснено з певними арифметичними помилками. Перевірка розрахунку інфляційних та річних судом здійснювався за допомогою інструменту “Юридичний калькулятор» (https://calc.sitebuy.pro/).
Суд також враховує, що згідно з вимогами ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За таких обставин, заявлений позов в цій частині вимог також підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 364,40 грн 3% річних за період прострочення з 01.03.2023 по 20.09.2024 та 565,08 грн інфляційних втрат за період прострочення з квітня 2023 по серпень 2024.
Окрім того, позивачем заявлено вимоги про вказання в рішенні суду про нарахування інфляційних та річних на певні частини боргу з моменту винесення рішення до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування за відповідною формулою.
З цього приводу суд враховує положення ст. 14 ГПК України, якою передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
У постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15 про те, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", і до них можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Керуючись зазначеною нормою права, з метою запобігання повторному зверненню до суду, з метою належного виконання судового рішення, суд задовольняє вимоги позивача та зазначає в рішенні про таке:
нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019 боргу у розмірі 8097,99 грн за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення;
нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019 боргу у розмірі 8097,99 грн за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С - сума заборгованості; ІІс - індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.
Таким чином, остаточна сума 3% річних та інфляційних втрат (на вказану позивачем в позові частину боргу) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Здійснюючи розподіл судових витрат суд керується ст. ст. 123, 126 ч. 1 ст. 129 ГПК України, та покладає на відповідача 2422,40 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Липецької сільської ради Харківського району Харківської області (адреса: 62414, Харківська обл., с. Липці, вул. Покровська, буд 5; код ЄДРПОУ 04396615) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (адреса: 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1; код ЄДРПОУ 03359500):
8097,99 грн - заборгованості за період березень-квітень та жовтень 2022 року;
364,40 грн - 3% річних;
565,08 грн - інфляційних втрат;
2422,40 грн - судового збору.
Здійснювати нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019 боргу у розмірі 8097,99 грн за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення.
Здійснювати нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором № 42ЕВ610-421-19 від 01.01.2019 боргу у розмірі 8097,99 грн за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С - сума заборгованості; ІІс - індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.
Остаточна сума 3% річних та інфляційних втрат у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у даному рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак