65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/297/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу №916/297/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьорст Вей»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінлайн Хімія»
про стягнення 545 080,73 грн.
за участю представників:
від позивача: Портний М.І. /ордер серія ВН №1381115 від 22.01.2025/
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фьорст Вей» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» основного боргу у розмірі 545 080,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортно-експедиторського обслуговування №77-7/2018 від 05.01.2018 щодо відшкодування додаткових витрат за простій.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.03.2025.
19.02.2025 за вх.№5565/25 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.
27.02.2025 за вх.№6576/25 господарським судом одержано відповідь на відзив.
04.03.2025 за вх.№7228/25 господарським судом одержано клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.
У підготовчому засіданні 05.03.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи за вх.№7228/25 від 04.03.2024, продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 09.04.2025.
11.03.2025 за вх.№7925/25 господарським судом одержано заперечення на відповідь на відзив.
07.04.2025 за вх.№10986/25 господарським судом одержано додаткові пояснення позивача.
У підготовчому засіданні 09.04.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою задоволено клопотання відповідача в частині витребування оригіналів доказів, долучених до відповіді на відзив, яке заявлене в запереченнях на відповідь на відзив, та на підставі ст. 91 ГПК України, витребовано у позивача оригінали документів, копії яких надано до відповіді на відзив: Довіреність №11122023 від 11.11.2023 та Гарантійний лист ТОВ "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ". Також у підготовчому засіданні 09.04.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.04.2025.
11.04.2025 за вх.№11792/25 господарським судом одержано письмові пояснення позивача про відсутність у нього оригіналу доданої до відповіді на відзив Довіреності №11122023 від 11.11.2023, яка була надіслана відповідачем в сканованій копії засобами електронного зв'язку.
13.04.2025 за вх.№12122/25 господарським судом одержано заяву про неможливість прийняття доказів та визнання обставин, в якій відповідач просить суд не приймати копії Довіреності №11122023 від 11.11.2023 та Гарантійного листа ТОВ "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" до уваги судом та відмовити у визнанні обставин, на які посилається Позивач у відповіді на відзив.
У підготовчому засідання 16.04.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 12.05.2025.
У судовому засіданні 12.05.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, відкладено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 21.05.2025.
У судовому засіданні 21.05.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою оголошено перерву у судовому засіданні до 02.06.2025.
У судовому засіданні 02.06.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою оголошено перерву у судовому засіданні до 09.07.2025.
У судовому засіданні 09.07.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 16.07.2025
У судовому засіданні 16.07.2025, за участю представника позивача, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідач у судове засідання 16.07.2025 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином під час участі представника відповідача у судовому засіданні 09.07.2025.
Стислий виклад позиції позивача:
- 11.12.2023 уповноваженими представниками відповідача засобами електронного зв'язку було направлено позивачу інформацію про перебування контрагентів в порту призначення та надіслано необхідні документи . Того ж дня відповідачем було надано позивачу довіреність №11122023 від 11.12.2023, відповідно до якої відповідач довірив позивачу здійснювати експедирування, транспортування, митне оформлення, отримання та доставку вантажу, з правом огляду і примусового виконання, згідно з коносаментами № 609700400, №609700394 в контейнерах №FCIU4268590, №SUDU7642887 на адресу відповідача.
- Окремим повідомленням у месенджері VIBER представником відповідача було повідомлено позивача про те, що контейнери прибули ще 22.11.2023.
- Після отримання від відповідача інформації про перебування контейнерів з вантажем у порту перевалки позивач, враховуючи час який сплив між реальною датою прибуття контейнерів та отримання позивачем повідомлення про їх перебування у місті Гданськ, у месенджері VIBER було повідомлено представника відповідача про можливість формування демереджу за простій контейнерів.
- Після отримання контейнерів №FCIU4268590. №SUDU7642887, позивачу стало відомо про початок нарахування з боку компанії морських вантажних перевезень та обслуговування портових терміналів MAERSK демереджу за простій контейнерів понад вільний час, а саме: для контейнера FCIU4268590 з 26.11.2023, для контейнеру SUDU7642887 з 10.12.2023.
- На момент початку здійснення позивачем зобов'язань з організації перевезення на контейнери відповідача компанією морських вантажних перевезень та обслуговування портових терміналів MAERSK вже було почато нарахування сум за простій контейнерів .№FCIU4268590 та №SUDU76428.
- Позивач зауважив, що його представником у листуванні в месенджері VIBER також було повідомлено відповідача про приблизні терміни очікування відправки контейнерів, а також про формування додаткових витрат у зв'язку з таким очікуванням.
- Представником позивача було запропоновано відповідачу альтернативний спосіб перевезення - автотранспортом, який проігноровано відповідачем.
- Через блокаду руху вантажівок з боку польських перевізників біля пунктів пропуску на кордоні між Польщею та Україною, що почалась 06.11.2023 погіршилась ситуація з чергою на залізничному терміналі. Так через обставини, що склалися на кордоні завантажити на потяг контейнери №FCIU4268590, №SUDU7642887 вдалось лише 05.02.2024.
- За сукупністю обставин, що склалися було перевищено термін перебування контейнерів в терміналі порту призначення, у зв'язку з чим з боку компанії морських вантажних перевезень та обслуговування портових терміналів MAERSK було виставлено позивачу як отримувачу вантажу за довіреністю рахунки на витрати за понаднормове зберігання в порту.
- Відповідачу ще під час перевезення товару судном було відомо про існування ситуації на кордоні. При цьому відповідач, будучі обізнаним про ситуацію що склалася на кордоні та усвідомлюючи можливі перешкоди та затримки при поставленні контейнерів на територію України, надав інформацію про наявність контейнерів у порту міста Гданськ та належні документи які надавали позивачу повноваження на отримання таких контейнерів лише 11.12.2023.
- Твердження відповідача щодо відсутності його вини а є безпідставними, так як саме через бездіяльність відповідача, яка полягала у несвоєчасному наданні інформації та документів, яка є необхідною для початку виконання з боку позивача зобов'язань за договором виникли додаткові витрати з простою контейнерів.
- Перевезення до порту перевалки здійснювалось повністю на домовленостях між відповідачем та MAERSK. Позивач не міг отримати такі документи, як нотіс про готовність судна та звіту про навантаження, так як такі надаються лише особам які керують поставкою до порту. Контейнери позивачем були отримані вже після вивантаження їх з судна.
- Позивач був лише отримувачем вантажу у порту перевалки, усі домовленості щодо порядку перевезення контейнерів, тарифів та інші питання пов'язані з перевезенням контейнерів до порту у місті Гданськ проводились між відповідачем та компанією MAERSK. Позивач здійснював комунікацію з компанією MAERSK лише з метою допомоги клієнту знизити додаткові витрати.
Стислий виклад позиції відповідача:
- 07.12.2023 відповідач звернувся до позивача щодо надання послуги ТЕО щодо перевезення вантажу із наданням всіх необхідних документів та інформації. Перевезення вантажу здійснювалося суднохідною лінією MAERSK
- Доводи позивача про те, що позивачем одразу вчинені дії з організації перевезення контейнерів грубо суперечать фактичним обставинам виконання позивачем покладених на нього обов'язків за договором, долученим до позовної заяви, а саме: п.2.2.9 - з 07.12.2023 позивач не сповіщав відповідача про відвантаження рух та прибуття вантажів навіть на відповідні запити відповідача. Згідно відомостей електронного листування, наданого позивачем вбачається, що представники відповідача неодноразово здійснювали запит за такими контейнерами, проте позивач ігнорував такі запити та надавав невизначену або загальну інформацію (повідомлення позивача від 18.12.2023, 22.12.2023, 12.01.2024, 19.01.2024, 31.01.2024).
- Згідно залізничних накладних 2151-517193 та 2151-517060 від 05.02.2023 позивачем фактично розпочато переміщення контейнерів відповідача на територію України лише 05.02.2024, тобто майже через 2 місця від дати отримання необхідного пакету документів та інформації.
- Після підписання сторонами наданих відповідачем послуг з ТЕО контейнерів та їх оплати відповідачем згідно виставлених рахунків від 19.02.2024 та від 20.02.2024, позивач майже через 4 місяці, а саме 20.06.2024 направив на електронну пошту відповідача рахунки по демереджу суднохідної лінії MAERSK, які були виставлені останньою позивачу, а саме: рахунок-фактура за зберігання в порту: 5653366794 від 30.05.2024: термін сплати 20.06.2024, умови оплати: 21 календарний день на загальну суму 4 671,64 USD за контейнер SUDU7642887; рахунок-фактура за зберігання в порту: 5653366792 від 30.05.2024: термін сплати 20.06.2024, умови оплати: 21 календарний день на загальну суму 10028,38 USD за контейнер FCIU4268590. В такому електронному повідомленні позивач повідомляв відповідача, що такі рахунки суднохідної лінії ними оскаржені проте позивач не розраховує на їх повне скасування. У зв'язку із чим позивачем запропоновано відповідачу надати лист/клейм про незгоду з витратами та власну аргументацію, щодо відсутності підстав для їх формування.
- Демередж не є платою за використання, оскільки в цей час судно стоїть на простої, тобто не використовуються за цільовим призначенням - переміщенням вантажу. Для пред'явлення вимог щодо демереджу, потрібні такі документи: Інвойс, калькуляція демереджу (таймшит), нотіс про готовність судна (NOR), звіт про навантаження (Statement of Facts).
- Умовами договору сторони визначили виключні підстави для відшкодування усіх витрат клієнтом експедиторові за провиною клієнта. У спірних правовідносинах жодних порушень з боку відповідача в рамках договору, як то відмова в отриманні товару, що транспортувався Експедитором, або відмова в його оплаті, не вбачається, та позивачем не доведено протилежного.
- Фактичні обставини здійснення ТЕО позивачем та докази надані ним до позовної заяви не містять доказів того, що додаткові витрати, пов'язані із зберіганням і демереджем контейнерів SUDU7642887 та FCIU4268590 виникли з вини відповідача, що свідчить про відсутність підстав для відшкодування відповідних витрат позивачу за рахунок відповідача на підставі умов договору.
- Відповідач на повідомлення позивача від 20.06.2024 та відповідні рахунки суднохідної лінії «MAERSK» надав лист від 25.06.2024 із викладенням «власної аргументацію, щодо відсутності підстав для формування таких рахунків». А саме, визнаючи незначну затримку з боку відповідача щодо своєчасного надання всієї, необхідної для здійснення перевезення вантажу у контейнерах FCIU4268590, SUDU7642887, інформації, а саме, з моменту їх прибуття та територію порту у м. Гданськ; контейнер FCIU4268590 дата прибуття 22.11.2023 р., контейнер SUDU7642887 дата прибуття 04.12.2023 р., відповідач висловив бажання компенсувати пов'язані з цим, додаткові витрати Експедитора. Відповідач вважав справедливим наступний розрахунок розміру відповідальності підприємства: 1)за контейнером FCIU4268590: з 22.11.2023 по 25.11.2023: 0 днів/0 EUR за кожний день, що складає 0 EUR; з 26.11.2023 по 05.12.202:10 днів/95 EUR за кожний день, що складає 950,0EUR; з 06.12.2023 по 10.12.2023: 5 днів/135 EUR за кожний день, що складає 675,0 EUR; 2)за контейнером SUDU7642887 з 06.12.2023 по 10.12.2023: 4днів/0 EUR за кожний день, що складає 0 EUR. Виходячи із запропонованого розрахунку витрат по демереджу у загальному розмірі 1625,0 EUR, зумовлених незначною затримкою наданням відповідачем всієї, необхідної для здійснення перевезення вантажу у контейнерах FCIU4268590, SUDU7642887, інформації, відповідач був готовий оплатити такі у визначеному розмірі, з приводу чого просив позивача погодження шляхом виставлення відповідного рахунку.
- Позивач не вжив жодних належних заходів для розгляду питання не співмірності заявлених суднохідною лінією сум демереджу.
- 07.12.2023 позивач був цілком обізнаний про вірогідність демереджу в разі безвідповідального зволікання із організації перевезення таких контейнерів, тобто звільнення та повернення їх суднохідній лінії.
- Позивач за зазначених умов особистого передбачення можливості застосування демереджу з боку суднохідної лінії не погодив з відповідачем нормативний термін використання контейнерного обладнання та під час погодження умов перевезення, не навів жодних умов та тарифів за використання контейнерного обладнання понад встановлений строк .
- На вимогу ст.10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.
- В порушення вищезазначеної ч. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» Позивач не надав належних та допустимих доказів щодо реальності додаткових витрат як під час направлення Відповідачу додаткових рахунків від 15.07.2024 року №3042 та №3043 так і при зверненні з позовною заявою.
- Для покладання на відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді демереджу необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення саме з боку відповідача.
- Отримання позивачем 07.12.2023 документів на перевезення вантажу зумовив імперативний обов'язок позивача розпочати перевезення не пізніше 10.12.2024. Позивач фактично розпочав перевезення 05.02.2023, тобто через 2 місця після отримання усіх необхідних документів.
- Нарахування суднохідною компанією позивачу компенсації за затримку контейнерів в порту понад строк, встановлений вільним часом (демереджу) є цілком виправданою мірою відповідальності саме позивача.
- Відповідач не звертався до суднохідної лінії MAERSK із заявками №609700400, 609700394 на перевезення вантажу за контейнерами FCIU4268590 та SUDU7642887, а тим паче не надавав жодних гарантій зі свого боку щодо відшкодування збитків понесених MAERSK при такому перевезенні. У розпорядженні відповідача відсутній оригінали або навіть копія подібного гарантійного листа та довіреності.
Обставини справи встановлені судом.
05.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фьорст Вей» (Експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» (Клієнт, відповідач) укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування №77-7/2018, предметом якого є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених Сторонами інших супутніх послуг.
Послуги надаються на підставі заяви на орієнтацію транспортно-експедиторських послуг (додаток № 1) або додаткової угоди до договору (надалі - Заявка), в якій вказуються: вид послуги, вид, найменування вантажу, відправник, отримувач, пункт відправлення та призначення вантажу, розмір плати Експедитору та інші погоджені Сторонами умови або необхідні для виконання Заявки (Замовлення) Клієнта.
Заявка, підписана/передана з використанням засобів електронного/факсимільного зв'язку прирівнюється до оригіналу.
У випадку відсутності письмової заявки Клієнта довіреність Клієнта є належним доказом доручення Клієнта Експедитору приступати до надання послуг за Договором.
У п.2.1 договору встановлено, що в межах цього Договору Експедитор має право:
- пп.2.1.1. обирати та змінювати вид транспорту і маршрут перевезення, діючи в інтересах Клієнта за попереднім узгодженням з Клієнтом;
- пп.2.1.2. обирати та змінювати порядок виконання ТЕО діючи в інтересах Клієнта;
- пп.2.1.3. укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договором з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та додаткові роботи та послуги, передбачені Заявкою, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.
У п.2.2 договору встановлено, що в межах цього договору Експедитор зобов'язується:
- пп.2.2.1. організовувати на підставі заявки Клієнта ТЕО вантажів та надавати інші узгоджені Сторонами послуги;
- пп.2.2.2 представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з державними органами, юридичними та фізичними особами з питань транспортного експедирування вантажів;
- пп.2.2.6 проводити розрахунки з портами, транспортними та іншими організаціями;
- пп.2.2.9 інформувати Клієнта про відвантаження, рух та прибуття вантажів узгодженим способом;
- пп.2.2.10 надавати на запити Клієнта інформацію щодо ставок на перевезення вантажів, розмір державних та інших зборів та інщу інформацію;
- пп.2.2.11 в строк не більше 7 робочих днів надавати відповіді на письмові запити Клієнта щодо можливості зміни маршруту, виду транспорту та інших вказівок Клієнта.
У п.3.2 договору встановлено, що в межах цього договору Клієнт зобов'язаний:
- пп.3.2.1 не пізніше ніж за три доби до початку перевезення надавати Експедитору всю необхідну для виконання цього договору інформацію, включаючи відомості про характер та властивості вантажу, у тому числі - класифікацію небезпечних вантажів;
- пп.3.2.4. своєчасно видавати Експедитору довіреність та необхідні інструкції з перевезень, перевалки, зберігання вантажів, оформлення та розсилання вантажної документації;
- пп.3.2.5 повідомити Експедитору не пізніше ніж протягом 12 годин з моменту відправлення вантажу (або партії вантажу) номери вантажів/контейнерів, а також об'єми відправки. У разі невчасного надання необхідної інформації штраф та/або додаткове понаднормативне використання транспортних засобів /контейнерного обладнання сплачує Клієнт;
- пп.3.2.8 компенсувати Експедитору суму стягненого з нього при здійсненні ТЕО вантажу Клієнта документально підтвердженого штрафу або збору у зв'язку з відсутності необхідних документів;
- пп.3.2.9 оплатити рахунки Експедитора у строк, передбачений у договорі;
- пп.3.2.10 відшкодувати Експедитору всі інші додаткові витрати, які виникли при виконанні Експедитором обов'язків в межах цього договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах Клієнта. Всі додаткові витрати, виникнення яких залежить від волі або бажання Клієнта, можуть бути здійснені Експедитором лише за попереднім узгодженням з Клієнтом. Всі інші витрати не потребують узгодження, але про них Експедитор зобов'язаний невідкладно повідомляти Клієнта;
- пп.3.2.11 надати Експедитору Гарантійний лист відповідно до зразку (додаток 2) щодо строку оплати рахунків на одержані послуги від Експедитора, який є невід'ємною частиною цього договору;
- пп.3.2.15 Клієнт оплачує всі витрати з оплати простою транспортних засобів, демередж/детеншн суднохідної контейнерної лінії - власника контейнерного обладнання, зберігання тощо, що виникають в порту призначення, у випадку якщо вантажоотримувач не сплачує їх, в тому числі у зв'язку з його відмовою від вантажу. Також Клієнт зобов'язується оплатити всі затрати, необхідні для повернення вантажу вантажовідправнику /Клієнту та/чи утилізації або продажу вантажу.
Відповідно до п.4.1 договору оплата за цим договором здійснюється Клієнтом на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено погодженою Сторонами Заявкою, у національній валюті України - гривні.
Згідно з п.4.2 договору у випадку виникнення у Експедитора додаткових витрат, здійснених в інтересах Клієнта та пов'язаних з виконанням цього договору, узгоджених з клієнтом відповідно до п.3.2.11 договору, Експедитор виставляє Клієнту додаткові рахунки, які також підлягають оплаті.
Відповідно до п.8.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до надіслання письмового повідомлення другій стороні про його розірвання. Таке повідомлення повинно бути надіслано не менш ніж за 30 днів до дати розірвання договору.
Відповідно до умов п.8.4 договору сторони домовились, що інформація (в тому числі щодо умов Заявки) та документи, які надійшли з електронної адреси Клієнта та/або на електронну адресу Експедитора, що вказані в Розділі 9 цього договору, є достовірними та достатнім підтвердженням погодження Клієнтом суттєвих умов договору ТЕО.
Також господарським судом встановлено, що відповідач доручив позивачу приступити до надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування, а саме 07.12.2023 уповноважені представники відповідача звернулись до позивача щодо надання послуги з транспортно-експедиторського обслуговування щодо перевезення вантажу із наданням усіх необхідних документів та інформації:
- за контейнером SUDU7642887 (необоротний коносамент №609700394, вантажоодержувачем вантажу у контейнері є ТОВ «Грінлайн Хімія»);
- за контейнером FCIU4268590 (необоротний коносамент №609700400, вантажоодержувачем вантажу у контейнері є ТОВ «Грінлайн Хімія»).
Вказане відповідачем не заперечується.
Водночас, як встановлено господарським судом, вищезазначені контейнери станом на час замовлення відповідачем позивачу послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вже прибули до порту Гданськ, а саме: контейнер FCIU4268590 прибув до порту 22.11.2023, контейнер SUDU7642887 - 06.12.2023.
Перевезення зазначеного вантажу станом на момент замовлення послуг з ТЕО у позивача, вже здійснювалось із залученням компанії MAERSK.
Надані позивачем послуги з ТЕО вантажу у спірних контейнерах відповідачем прийняті та оплачені, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 та №2 від 28.02.2024 та платіжні інструкції №14434 від 23.02.2024 на суму 112 527,90 грн. та №14433 від 23.02.2024 на суму 112 527,90 грн.
Окрім того, позивачем направлені відповідачу рахунки компанії MAERSK 5653366792 від 30.05.2024 (коносамент №609700400) на оплату демереджу 10 028,38 дол США та 5653376794 від 30.05.2024 (коносамент №609700394) на оплату демереджу 8 186,74 дол США
У листі від 25.06.2024 №1/25 відповідач повідомив позивача про наступне:
- «Визнавши затримку з боку нашого підприємства щодо своєчасного надання всієї, необхідної для здійснення перевезення вантажу у контейнерах FCIU4268590, SUDU7642887 інформації, а саме, з моменту їх прибуття та територію порту у м. Гданськ; контейнер FCIU4268590 дата прибуття 22.11.2023р., контейнер SUDU7642887 дата прибуття 04.12.2023р., ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» готове компенсувати пов'язані з цим, додаткові витрати Експедитора.
Оскільки всі, необхідні для здійснення перевезення вантажу у контейнерах FCIU4268590, SUDU7642887 відомості були надані ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» лише 07.12.2023 р., то в світлі нашого зобов'язання за п. 3.2.1. Договору не пізніше ніж за три доби до початку перевезення, надавати Експедитору всю необхідну для виконання цього Договору інформацію, вважаємо справедливим наступний розрахунок розміру відповідальності підприємства:
1 ) За контейнером FCIU4268590:
з 22.11.2023 р. по 25.11.2023: 0 днів/ 0 EUR за кожний день, що складне 0 EUR: з 26.11.2023 по 05.12.2023 р.: 10 днів/ 95 EUR за кожний день, що складає 950,0 EUR;
з 06.12.2023 но 10.12.2023 р.: 5 днів/ 135 EUR за кожний день, що складає 675,0 EUR;
2) За контейнером SUDU7642887:
з 06.12.2023 р. по 10.12.2023: 4 днів/ 0 EUR за кожний день, що складає 0 EUR.
Виходячи із запропонованого розрахунку витрат по демереджу у загальному розмірі 1625,0 EUR, зумовлених несвоєчасним наданням ТОВ «ГРІНЛАЙП ХІМІЯ» всієї, необхідної для здійснення перевезення вантажу у контейнерах FCIU4268590, SUDU7642887, інформації, зобов'язуємося оплатити такі у повному обсязі, з приводу чого просимо Вашого погодження шляхом виставлення відповідного рахунку.
Стосовно нарахованого Вашому підприємству демереджу у наступному періоді вважаємо, що у зв'язку з обставинами непереборної сили, які скались на той момент через страйки польських перевізників як на в'їзді до Польщі, так і на виїзд, Експедитор не може бути відповідальними в мірі, заявленій суднохідною лінією.
З мстою можливого сприяння переговорному процесу щодо наведеного з суднохідною лінією, вважаємо за необхідне з даним зазначити, що акції протесту польських перевізників та блокування проїзду вантажних транспортних засобів в пунктах пропуску, які почалися з 06 листопада 2023 року є загальновідомими форс-мажорними обставинами.»
- «Таким чином, для розгляду питання неспіврозмірності заявлених суднохідною лінією сум демереджу, Експедитор, як сторона яку було обтяжено такими надмірними витратами, виправдано має можливість звернутися до компетентного органу на території Республіки Польща для засвідчення форс-мажорних обставин, до переліку яких відносяться, зокрема, блокада, страйк, тощо. ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» зі свого боку готове всебічно сприяти у вирішення наявного питання, вживаючи усіх можливих заходів.»
В подальшому позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату додаткових витрат:
- №3043 від 15.07.2024 за використання контейнерів по дату повернення контейнера FCIU4268590 на суму 352 889,46 грн.;
- №3042 від 15.07.2024 за використання контейнерів по дату повернення контейнера SUDU7642887 на суму 192 191,27 грн.
На підтвердження понесення позивачем додаткових витрат по вищевказаним рахункам до матеріалів справи позивачем також надано:
- рахунки компанії MAERSK: рахунок-фактура за зберігання в порту 5653366794 від 30.05.2024 (коносамент №609700394) на оплату демереджу 4 671,64 дол США та рахунок-фактура за зберігання в порту 5653376460 від 27.06.2024 (коносамент №609700400) на оплату демереджу 8 575,77 дол. США.;
- залізничні накладні з відміткою дати укладення договору перевезення 05.02.2024;
-необоротні транспортні накладні - коносамент №609700394 та коносамент №609700400;
- електронне листування між сторонами, наявність якого не заперечується відповідачем. та з якого, серед іншого вбачається, що позивач відразу після замовлення відповідачем послуг з ТЕО повідомив про наявність демереджу за спірними контейнерами, повідомив про можливість перевезення вантажу автомобільним транспортом, на яке відповідач не погодився, а також просив позивача звернутись до компанії MAERSK для отримання знижки по нарахованому демереджу;
Окрім того під час розгляду справи позивач надав до суду: - довіреність №11122023 від 11.12.2023; - гарантійний лист щодо вантажних відправлень в Україну; - лист ТОВ «Західний Контейнерний термінал» від 03.04.2025 №ЗКТ - 03-04/25/С1, яким підтверджується, що 13.12.2023 ТОВ «Західний Контейнерний термінал» було прийнято від ТОВ «Фьорст Вей» заявку на залізничне перевезення контейнерів № FCIU4268590, SUDU7642887.
Висновки суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування №77-7/2018 від 05.01.2018, предметом якого є надання позивачем відповідачу послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених сторонами інших супутніх послуг.
Відповідно до ч.1 ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Як вище встановлено господарським судом позивач на виконання укладеного між сторонами договору за дорученням відповідача надав останньому послуги ТЕО вантажу у контейнерах № FCIU4268590, SUDU7642887, які відповідачем прийняті та оплачені без жодних зауважень.
При цьому господарським судом враховано, що такі послуги надані відповідачем позивачу саме на умовах укладеного договору №77-7/2018 від 05.01.2018, оскільки відповідної заявки або додаткової угоди до договору із погодженням виду послуги, виду, найменування вантажу, відправника, отримувача, пункту відправлення та призначення вантажу, розмір плати Експедитору та інших конкретизованих умов щодо ТЕО спірних контейнерів між сторонами підписано не було.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Проте, як вище встановлено господарським судом, відповідачем не оплачені виставлені позивачем рахунки №3043 від 15.07.2024 за використання контейнерів по дату повернення контейнера FCIU4268590 на суму 352 889,46 грн. та №3042 від 15.07.2024 за використання контейнерів по дату повернення контейнера SUDU7642887 на суму 192 191,27 грн.
Витрати за вказаними рахунками документально підтверджуються наявними у справі рахунками компанії MAERSK:
- рахунок-фактура за зберігання в порту 5653366794 від 30.05.2024 (коносамент №609700394) на суму 4 671,64 дол США;
- рахунок-фактура за зберігання в порту 5653376460 від 27.06.2024 (коносамент №609700400) на суму 8 575,77 дол США, які свідчать, що відповідні суми є демереджем.
Умовами п. 3.2.10 укладеного між сторонам договору встановлений обов'язок Клієнта відшкодувати Експедитору всі інші додаткові витрати, які виникли при виконанні Експедитором обов'язків в межах цього договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах Клієнта. Всі додаткові витрати, виникнення яких залежить від волі або бажання Клієнта, можуть бути здійснені Експедитором лише за попереднім узгодженням з Клієнтом. Всі інші витрати не потребують узгодження, але про них Експедитор зобов'язаний невідкладно повідомляти Клієнта.
У п.3.2.15 укладеного між сторонами договору передбачено, що Клієнт оплачує всі витрати з оплати простою транспортних засобів, демередж/детеншн суднохідної контейнерної лінії - власника контейнерного обладнання, зберігання тощо, що виникають в порту призначення, у випадку якщо вантажоотримувач не сплачує їх, в тому числі з його відмовою від ватажу.
Отже, сукупність умов укладеного між сторонами договору свідчить, що такі додаткові витрати як демередж, оплачуються відповідачем позивачу після повідомлення позивача про їх наявність та у випадку їх несплати вантажоодержувачем. Більш того, укладений між сторонами договір не містить умов, які надають можливість відповідачу не сплачувати позивачу додаткові витрати у виді демереджу у випадку їх виникнення внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Наявне у справі листування сторін свідчить, що позивач відразу після замовлення відповідачем послуг з ТЕО вантажів у спірних контейнерах повідомив про наявність демереджу за спірними контейнерами, та про можливість перевезення вантажу автомобільним транспортом, на яке відповідач не погодився.
Наявні у справі необоротні транспортні накладні - коносаменти свідчать, що вантажоодержувачем вантажу у спірних контейнерах є сам відповідач.
Компанію MAERSK було залучено до спірного перевезення до моменту замовлення відповідачем послуг позивача з ТЕО за спірними контейнерами, та вартість послуг компанії MAERSK за понаднормативне зберігання вантажів в порту встановлюється самою компанією MAERSK та жодним чином не залежить від волі позивача.
Більш того, у листі від 25.06.2024 №1/25 відповідач визнав затримку зі свого боку своєчасність надання всієї необхідної для здійснення перевезення вантажу у контейнерах FCIU4268590, SUDU7642887 інформації, не заперечував наявність додаткових витрат у виді демереджу за певний період до 10.12.2023 та погоджувався його оплатити, а також вважав, що після 10.12.2023 демередж нараховано відповідачу у зв'язку з обставинами непереборної сили, які склалися на той момент через страйки польських перевізників як на в'їзд до Польщі, так і на виїзд
Водночас наявні у справі рахунки -фактури за зберігання в порту, які виставлені позивачу компанією MAERSK на суму 10028,38 дол. США та 8186,74 дол США та рахунки-фактури за зберігання в порту, які в подальшому виставлені позивачу компанією MAERSK 27.06.2024 на суму 8575,77 дол. США та 4671,64 дол. США свідчать, що позивачем було вжито заходів щодо зменшення нарахованого компанією MAERSK демереджу за спірними контейнерами.
Щодо вартості заявлених до стягнення з відповідача додаткових витрат, господарський суд виходить з наступного.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про Національний банк України» офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.
Приймаючи до уваги, що рахунки компанії MAERSK виставлені в іноземній валюті - доларах США, вартість таких додаткових витрат підлягає перерахунку за офіційним курсом НБУ станом на дату виставлених позивачем рахунків - 15.07.2024, яким є 41, 0434 грн.
Отже, вірна вартість витрат, виходячи з курсу НБУ - 41, 0434 грн., за рахунком №3043 від 15.07.2024 становить 351 978,76 грн. (8 575,77 дол США х 41,0434), за рахунком №3042 від 15.07.2024 становить 191 739,99 грн. (4 671,64 дол США х 41,0434), що разом становить 543 718,75 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Посилання відповідача на те, що заявлена до стягнення у даній справі заборгованість з оплати демереджу є збитками не приймаються до уваги господарським судом.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як свідчить зміст позовної заяви та інші подані позивачем до суду заяви по суті справи, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості у вигляді демереджу, який нараховано судноплавною лінією MAERSK під час виконання позивачем укладеного з відповідачем договору на ТЕО вантажів позивача. Підставою позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати нарахованого судноплавною лінією демереджу.
Правові норми, на які посилається позивач, також не свідчать про заявлення позивачем до суду позову про стягнення з відповідача збитків.
Посилання відповідача на те, що нарахування демереджу пов'язане із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань під час надання послуг з ТЕО господарський суд до уваги не приймає, з наступних обставин.
По-перше, як вище було встановлено господарським судом, укладений між сторонами договір не містить умов, які надають можливість відповідачу не сплачувати позивачу додаткові витрати у виді демереджу у випадку їх виникнення внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.
По-друге, як вище було встановлено господарським судом, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості з оплати додаткових витрат у виді демереджу, а не збитків, а тому обставини щодо наявності або відсутності вини позивача/відповідача у виникненні заявлених додаткових витрат не підлягають встановленню та дослідженню у даній справі.
По-третє, господарським судом враховується, що у листі від 25.06.2024 №1/25 сам відповідач визнав, що після 10.12.2023 демередж нараховано у зв'язку з обставинами непереборної сили, які склалися на той момент через страйки польських перевізників як на в'їзд до Польщі, так і на виїзд.
Верховний Суд неодноразово наголошував (з урахуванням конкретних обставин справи) на необхідності врахування поведінки учасників спору з точку зору її відповідності принципу добросовісності.
Так, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зазначив, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на давньоримській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно на них покладається.
В даному випадку доводи відповідача у даній справі про те, що нарахування демереджу пов'язано із неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань свідчить про суперечливу поведінку відповідача та порушує права позивача, який розумно покладається на попередні заяви відповідача, обізнаного про нарахування компанією MAERSK додаткових витрат у зв'язку із обставинами непереборної сили, які склалися на той момент через страйки польських перевізників як на в'їзд до Польщі, так і на виїзд.
Посилання відповідача на те, що для пред'явлення вимог щодо демереджу потрібні такі документи: Інвойс, калькуляція демереджу (таймшит), нотіс про готовність судна (NOR), звіт про навантаження (Statement of Facts), господарський суд до уваги не приймає, з огляду на встановлені обставини справи, які свідчать про те, що послуги з ТЕО спірних контейнерів були замовлені відповідачем позивачу вже після того, як спірні контейнери знаходилися у порту призначення, а також з огляду на те, що калькуляція демереджу наведена у самих рахунках, які виставила компанія MAERSK позивачу, та наявні у справі залізничні накладні з відміткою про укладення договору перевезення 05.02.2024.
Посилання відповідача на неналежне оформлення рахунків, які компанія MAERSK виставила відповідачу та які стали підставою виставлення відповідачем позивачу рахунків на оплату, господарський суд до уваги не приймає, оскільки відповідачем не в підтвердження своїх посилань не надано до суду доказів, які свідчать про те, що відповідні рахунки не виставлялися позивачу компанією MAERSK.
Щодо ненадання позивачем до суду доказів оплати виставлених відповідачу компанією MAERSK рахунків, господарський суд виходить з того, що в силу умов п.3.2.15 укладеного між сторонами договору такі додаткові витрати як демередж оплачуються відповідачем позивачу, а не відшкодовуються, як то встановлено умовами п.3.2.10 договору.
Щодо довіреності №11122023 від 11.12.2023 та гарантійного листа, які на підставі ст.91 ГПК України не приймаються до уваги господарським судом зв'язку із тим, що позивачем не було надано до суду оригінали цих документів, господарський суд виходить з того, що відсутність цих документів не спростовує наявності обов'язку відповідача сплатити позивачу додаткові витрати у виді демереджу, які виникли під час виконання останнім укладеного між сторонами договору на ТЕО №77-7/2018 від 05.01.2018. При цьому, факт виконання позивачем відповідних зобов'язань з ТЕО вантажів у спірних контейнерах підтверджено самим відповідачем, про що у справі наявні акти здачі-приймання робіт від 28.02.2024 №1,№2, які підписані та оплачені відповідачем без жодних зауважень щодо наданих послуг та строків їх надання позивачем.
На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьорст Вей» задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінлайн Хімія» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 26, оф. 146, код ЄДРПОУ 41404234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фьорст Вей» (67571, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Фонтанка, вул. Грецька, 2, оф. 7/2, код ЄДРПОУ 40705426) основний борг у розмірі 543 718 (п'ятсот сорок три тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 75 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 155 (вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 18.07.2025.
Суддя Г.Є. Смелянець