79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.07.2025 Справа № 914/3670/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, розглянувши заяви сторін про стягнення витрат на правничу допомогу, у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт», м. Львів,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан», м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Тек Вікна Україна», м. Львів,
про стягнення 1 111 817,80 грн штрафних санкцій за Договором підряду №25/08/20 від 25.08.2020,
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан», м. Львів,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт», м. Львів,
про стягнення 575 239,10 грн заборгованості за Договором підряду №25/08/20 від 25.08.2020,
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2023 касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» та товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан» задоволено частково. Рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2022, додаткове рішення господарського суду Львівської області від 13.09.2022, постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 914/3670/21 скасовано, а справу № 914/3670/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у даній справі в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний задоволено частково.
Судове засідання з розгляду клопотання про відшкодування судових витрат призначено на 20.01.2025.
31.12.2024 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла ухвала суду апеляційної інстанції від 18.12.2024 про витребування матеріалів справи №914/3670/21, оскільки надійшла апеляційна скарга та відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою від 06.01.2025 зупинено провадження у справі №914/3670/21 з розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правову допомогу до розгляду Західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 та повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у справі №914/3670/21 - без змін.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис Комфорт" залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 без змін.
Додатковою постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний Лан" про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/3670/21 задовольнив частково та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис Комфорт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний Лан" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи № 914/3670/21 в суді касаційної інстанції.
26.06.2025 матеріали справи повернулись до суду першої інстанції.
Ухвалою від 01.07.2025 поновлено провадження у справі. Заяви сторін про відшкодування витрат на правову допомогу призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.07.25.
Сторони участь уповноважених представників в судовому засіданні забезпечили.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан» просить стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 218 658,00 грн, 31 666,77 грн судового збору та 99 961,00 грн витрат на проведення експертизи, виходячи з наступного.
Витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції під час первинного розгляду справи.
Спочатку правова допомога у справі надавалася адвокатським об'єднанням «ЛЮРЦ» згідно договору від 03.11.2021 № 21/42-2, вартість яких згідно акта від 15.08.2022 склала 23 835,00 грн.
У подальшому цій справі правова допомога надавалась адвокатом Смолиним Я.В. згідно договору від 10.01.2022 № 10/01/2022, вартість яких згідно акта від 11.08.2022 складає 83 113,50 грн (докази понесення цих витрат були надані під час первинного розгляду справи в суді першої інстанції).
У зв'язку з розірванням договору з адвокатом Смолиним Я.В., з 15.08.2022 правова допомога у цій справі надається адвокатом Шиміним О.П. на підставі договору від 15.08.2022 № 1508/22, вартість яких згідно акта від 18.08.2022 становить 4 000,00 грн за участь в судових засіданнях 16.08.2022 та 17.08.2022. Вказані послуги клієнтом оплачені згідно платіжних доручень №№ 1443, 1444 від 22.08.2022.
Крім цього, згідно рахунку від 22.08.2022 договору від 15.08.2022 підлягають сплаті послуги з підготовки заперечень проти судових витрат заявлених ТзОВ «Оазис Комфорт» в розмірі 2000,00 грн та 2000.00 грн за участь в судовому засіданні з ухвалення додаткового рішення з розподілу судових витрат.
Отже, загальна сума понесених ТзОВ «Сонячний Лан» витрат на правову допомогу в суді першої інстанції під час первинного розгляду становить 114 948,50 грн.
Докази понесення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції були подані при первинному розгляді справи.
Витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції під час первинного розгляду справи.
У зв'язку з апеляційним розглядом цієї справи ТзОВ «Сонячний Лан» понесло витрат на загальну суму 19 700,00 грн, в тому числі: підготовка та подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2022 - 3 900,00 грн, підготовка та подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2022 - 3 900,00 грн, підготовка та подання до Західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ТзОВ «Оазис Комфорт» на рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2022 - 3 900,00 грн, участь в судових засідання Західного апеляційного господарського суду 02.11.2022, 14.12.2022, 08.02.2023, 15.02.2023, 22.03.2024 - 10 000,00 грн.
Крім цього, ТзОВ «Сонячний Лан» понесло витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 17.08.2022 в сумі 12 508,50 грн.
Докази понесення витрат на правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи були подані до суду при первинному розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Витрати на правничу допомогу в суді касаційної інстанції під час первинного розгляду справи.
У зв'язку з касаційним розглядом цієї справи ТзОВ «Сонячний Лан» понесло витрат на загальну суму 24 050,00 грн, в тому числі: підготовка та подання касаційної скарги - 10 050,00 грн, підготовка та подання апеляційної скарги на додаткову постанову - 7 000,00 грн, підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу - 7 000,00 грн (докази понесення цих витрат долучено до матеріалів справи).
Крім цього, ТзОВ «Сонячний Лан» понесло витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 16 677,27 грн.
Витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції під час нового розгляду справи.
У зв'язку з новим розглядом цієї справи ТзОВ «Сонячний Лан» понесло витрат на загальну суму 59 959,50 грн, в тому числі: підготовка та подання до суду письмових пояснень від 19.06.2023 - 8 040,00 грн; підготовка та подання клопотання про витребування доказів від 19.06.2023 - 2 512,50 грн; підготовка та подання клопотання про призначення експертизи від 19.06.2023 - 2 512,50 грн; ознайомлення з матеріалами справи в частині матеріалів забезпечення позову - 1 675,00 грн; участь в судових засіданнях 19.06.2023, 22.06.2023, 17.08.2023, 04.09.2023, 25.09.2023, 25.09.2023 (апеляція по забезпеченню), 04.10.2023 - 12 000,00 грн; підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу про відмову у забезпеченні позову - 4 020,00 грн; участь в судових засіданнях 13.11.2023, 11.12.2023, 01.04.2024, 30.09.2024, 04.11.2024, 25.11.2024 - 12 000,00 грн; підготовка та подання до суду заяви від 03.07.2024 щодо витребуваних судом доказів; підготовка та подання до суду пояснень від 31.10.2024; ознайомлення з матеріалами справи 08.11.2024 - 2 000,00 грн. Також ТзОВ «Сонячний Лан» авансувало оплату судового засідання по вирішенню питання розподілу судових витрат в розмірі 2 000,00 грн.
Крім цього, ТзОВ «Сонячний Лан» понесло витрати на сплату судової експертизи в сумі 99 961,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» просить стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 254 000,00 грн, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Протягом первісного розгляду справи в Господарському суді Львівської області - 83 000 грн, що підтверджується: копією Рахунку №01/12-3 від 01.12.2021; копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 01.12.2021, копією Заключної виписки від 12.07.2022 на суму 6 000 грн, копією Заключної виписки від 12.07.2022 на суму 6 000 грн, копією Рахунку №23/02-3 від 23.02.2022, копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 23.02.2022 (за Рахунком №23/02-3); копією Рахунку №23/02-6 від 23.02.2022; копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 23.02.2022 (за Рахунком №23/02-6); копією Рахунку №23/02-9 від 23.02.2022, копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 23.02.2022 (за Рахунком №23/02-9), копією Рахунку №27/06-3 від 27.06.2022, копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 27.06.2022 (за Рахунком №27/06-3), копією Рахунку №27/06-6 від 27.06.2022, копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 27.06.2022 (за Рахунком №27/06-6); копією Рахунку №06/07-3 від 06.07.2022; копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 06.07.2022; копією Рахунку № 18/08 від 18.08.2022; копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 18.08.2022.
Протягом первісного розгляду справи в Західному апеляційному господарському суді - 61 000 грн, що підтверджується: копією Рахунку № 13/10-3 від 13.10.2022, копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 13.10.2022, копією Рахунку № 02/11-3 від 02.11.2022, копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 02.11.2022; копією Рахунку № 15/02 від 15.02.2023; копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 15.02.2023.
Протягом розгляду справи в Касаційному господарському суді - 36 000 грн, що підтверджується: копією Рахунку №21/03 від 21.03.2023; копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 21.03.2023; копією Рахунку №28/04 від 28.04.2023 ; копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 28.04.2023.
Протягом нового розгляду справи в Господарському суді Львівської області - 74 000 грн, що підтверджується: копією Рахунку № 07/07 від 07.07.2023; копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 07.07.2023; копією Рахунку № 16/10 від 16.10.2024; копією Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 16.10.2024; копією Рахунку № 25/11 від 25.11.2024; копію Акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 25.11.2024.
В судовому засіданні 09.07.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан» в заявленому розмірі, вважав їх завищеними та просив зменшити. Водночас, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан» звернув увагу, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» є вищою від тої, яку заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан», хача в первісному позові відмовлено повністю.
Суд розглянувши заяви сторін, беручи до уваги усі доводи та заперечення сторін, зазначає наступне.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 20.01.2025 у справі № 910/12395/22, від 03.12.2024 у справі № 922/3448/23, від 24.09.2024 у справі № 910/13177/23.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Подібний висновок викладений у додаткових постановах Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 910/299/24, від 27.02.2024 у справі № 910/743/23, 06.02.2024 у справі № 904/1270/22, від 30.04.2024 у справі № 922/1812/23.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Отже, загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте в частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Подібний висновок викладений у додаткових постановах Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 910/299/24, від 21.05.2024 у справі № 918/775/23, від 27.02.2024 у справі № 910/743/23, від 04.07.2023 у справі № 924/295/22.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яку суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268), від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії чи бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 913/50/22, від 09.04.2024 у справі № 910/11443/22, від 14.03.2024 у справі № 904/141/20.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Такі форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 910/11499/23, від 09.07.2024 у справі № 910/6143/23, від 04.06.2024 у справі № 913/50/22.
Водночас не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постановах Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 910/2871/23, від 16.07.2024 у справі № 910/11499/23, від 16.04.2024 у справі № 922/1812/23, від 17.01.2024 у справі № 910/2158/23, від 06.06.2024 у справі № 911/248/21 (911/2367/22).
В контексті вищевикладеного, суд звертає увагу, що дана справа містить первісний та зустрічний позови, тому є очевидним той факт, що правнича допомога представників носить комплексний характер.
Судом частково задоволено зустрічний позов, тому суд вважає за можливе першочергово дослідити питання витрат на правову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан».
Суд частково погоджується з позицією представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» та вважає завищеними та не співрозмірними понесені витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції при первісному розгляді справи. На переконання суду допустима сума, яка корелюється з складністю справи складає 57 500,00 грн. Що ж стосується витрат в апеляційній інстанції, касаційній інстанції та при новому розгляді в суді першої інстанції, то такі витрати є розумними, необхідними та такими підлягають стягненню. Водночас суд враховує, той факт, що зустрічний позов задоволено частково, тому стягненню підлягають витрати на правничу допомогу, судовий збір та оплата експертного дослідження, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Судові витрати розраховано за наступною формулою: первісний розгляд справи в суді першої інстанції (57 500,00 грн * 0,81 (коефіцієнт частково задоволення зустрічного позову) = 46 575,00 грн) + первісний розгляд справи в суді апеляційної інстанції (19 700,00 грн * 0,81 = 15 957,00 грн) + первісний розгляд справи в суді касаційної інстанції (24 050,00 грн * 0,81 = 19 480,50 грн) + новий розгляд справи судом першої інстанції (59 959,50 грн *0,81 = 48567,20 грн) = 130 579,70 грн.
Судовий збір, що підлягає стягненню розраховано судом пропорційно до задоволених позовних вимог та становить 25 650,09 грн. Витрати на проведення експертизи, які підлягають стягненню становлять 80 968,41 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт», то суд звертає основну увагу на те, що в первісному позові відмовлено повністю, тому витрати на правничу допомогу розглядаються в контексті частково задоволеного зустрічного позову. Суд вважає надмірно завищеними витрати на правову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт», водночас раціональним, розумним та справедливим буде розрахунок таких витрат, виходячи з сум, які суд вважав виправданими в частині наданої правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан».
Витрати на правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» розраховано за наступною формулою: (57 500 грн + 19 700,00 грн + 24 050,00 грн + 59 959,50 грн) / 2 (оскільки в первісному позові відмовлено, а правова допомога надавалась комплексно по двох позовах, то 50 % правовою допомоги була невиправданою з точки зору кінцевого результату розгляду справи) * 0,19 (коефіцієнт часткової відмови в задоволенні зустрічного позову) = 15 314, 90 грн.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані представниками сторін докази, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позовів, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяв сторін.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 86, 126, 126, 129, 130, 221, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан» про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» (79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 120, ЄДРПОУ 42477319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан» (79040, м. Львів, вул. Курмановича, 9, ЄДРПОУ 39420629) 130 579,70 грн витрат на правничу допомогу, 25 650,09 грн судового збору та 80 968,41 витрат на проведення експертизи.
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан» (79040, м. Львів, вул. Курмановича, 9, ЄДРПОУ 39420629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» (79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 120, ЄДРПОУ 42477319) 15 314,90 грн витрат на правничу допомогу.
Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Горецька З.В.