79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
14.07.2025 Справа № 914/1443/25
За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач», м.Ужгород Закарпатської області
до відповідача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області
про стягнення 83705,46 грн заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, 1477,52 грн пені, 1264,94 грн інфляційних втрат та 275,10 грн 3% річних за Договором №03/01-2024 про постачання електричної енергії споживачу від 03.01.2024
Суддя Ділай У.І.
Без участі представників сторін
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025, справу №914/1443/25 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 13.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов'язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.
26.05.2025 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, в яких відділ освіти не заперечив оплатити заборгованість.
06.06.2025 від позивача до суду надійшла заява, в якій зазначено, що докази судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення.
11.06.2025 від позивача до суду надійшла заява про надання для огляду оригіналів документів, копії яких долучені до позову.
Ухвалою від 03.07.2025 зобов'язано позивача подати довідку про стан заборгованості.
08.07.2025 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення довідки про стан заборгованості. За змістом вказаної довідки основний борг в сумі 83705,46 грн відповідачем не сплачений.
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 13.07.2025. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
03 січня 2024 року між ТОВ «Закарпатенергопостач» (надалі - позивач, постачальник) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Козівської сільської ради укладено договір № 03/01-2024 про постачання електричної енергії споживачу.
14 лютого 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою змінено ціну за 1 кВт/год електричної енергії.
20 лютого 2024 року Відділ освіти, культури, молоді та спорту Козівської сільської ради змінив найменування на Відділ освіти, культури, молоді та спорту Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області.
12 червня 2024 року між ТОВ «Закарпатенергопостач» та Відповідачем укладено додаткову угоду №2 до договору, якою змінено ціну за 1 кВт/год.
Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору постачальник зобов'язується постачати споживачу товар: Електрична енергія з постачанням та передачею (ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.2 договору товаром за ним є електрична енергія, а також послуги, пов'язані з її постачанням споживачу, вартість яких не перевищує вартості самого товару, в тому числі послуги з передачі електричної енергії та послуги з постачання електричної енергії споживачу із дотриманням якості послуги з електропостачання.
Згідно з п. 2.3 договору договірний обсяг закупівлі електричної енергії за цим договором визначений в додатку №1 до договору.
Додатком №1 до договору визначено, що договірні обсяги закупівлі електроенергії на 2024 р. становлять 228 500 кВт/год.
Згідно з п. 3.1 договору строк (термін) поставки (передачі) товару: з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно.
Згідно з п. 5.1 договору його загальна вартість разом з ПДВ становить 1 325 300 грн.
Додатком №3 до договору визначено перелік об'єктів відповідача, на які здійснюється постачання електричної енергії, із зазначенням їх адрес, ЕІС-кодів точок комерційного обліку та найменування оператора системи розподілу електроенергії.
Згідно з умовами п. 7.2 договору відповідач зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (пп. 7.2.1 п. 7.2), відшкодовувати позивачу збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором (пп. 7.2.4 п. 7.2 договору).
Позивач здійснював постачання відповідачу електричної енергії з січня по червень 2024 року. На підтвердження долучено копії актів приймання-передачі електричної енергії: № 20 від 16.02.2024 в кількості 93 955 кВт/год на суму 544 939,00 грн; № 133 від 01.04.2024 в кількості 54 009 кВт/год на суму 315 853,49 грн; № 206 від 31.03.2024 в кількості 20 039 кВт/год на суму 117 191,35 грн; № 310 від 13.05.2024 в кількості 27 829 кВт/год на суму 162 748,55 грн; № 438 від 17.06.2024 в кількості 23 943 кВт/год на суму 173 280,28 грн; Вказані акти підписані повноважними представниками та скріплені печатками підприємств (оригінали оглянуто судом).
Натомість акт приймання-передачі електричної енергії № 545 від 30.06.2024 в кількості 11566 кВт/год на суму 83 705,46 грн відповідач не підписав та не оплатив.
Згідно з п. 5.10 договору, остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку на протязі 5 банківських днів.
Згідно з абз. другим п. 7 додатку №2 до договору тривалість періоду оплати рахунку має не перевищувати 5 банківських днів з дня отримання рахунку.
Згідно з п. 9.2 додатку №2 до договору, споживач самостійно отримує рахунок на оплату електричної енергії не пізніше 9 календарного дня включно, наступного за розрахунковим періодом у Персональному кабінеті/Особистому кабінеті, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником не пізніше 9 календарного дня наступного за розрахунковим. У разі необхідності отримання документів в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в структурний підрозділ постачальника за адресою визначеною в пункті 7 цього додатку.
Згідно з п. 9.3 додатку №2 до договору якщо сформований постачальником рахунок за електроенергію у електронному вигляді в Персональному кабінеті/Особистому кабінеті або в паперовому вигляді в структурному підрозділі постачальника не був отриманий споживачем на 9 календарний день наступний за розрахунковим - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 9 календарного дня наступного за розрахунковим місяцем та споживач вважається з ними ознайомлений. Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення.
Як зазначив позивач рахунок на оплату електроенергії спожитої за червень 2024 року вважається врученим відповідачу 09.07.2024. Відтак, строк на оплату цього рахунку (5 банківських днів) закінчився 14.07.2024.
Згідно з листом від 15.07.2024 №01-36/113 відповідач відмовився від сплати 83705,46 грн за актом приймання-передачі №545 від 15 липня 2024 року, оскільки така сума перевищує залишок (суми) договору 11287,33 грн та зазначив, що Державна Казначейська служба не прийме до оплати акт, що є більшим, ніж зареєстровані юридичні зобов'язання.
Позивач звернув увагу на розбіжність щодо дати складання акту надання приймання-передачі електричної енергії №545 та пояснив, що реквізит «дата складання документу» при направленні цього акту відповідачу не зазначений (не заповнений). Вказана позивачем в акті дата « 30.06.2024» - не є датою його складання обома сторонами. Отже, вказати в акті дату « 15.07.2024» відповідач міг після його одержання від позивача.
Позивач скерував лист від 10.03.2025 №01/10 до ПрАТ «Львівобленерго» з проханням надати відомості про загальний обсяг фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії у червні 2024 р. за всіма точками комерційного обліку (площадками вимірювання) відповідача, оскільки у вказаному періоді позивач був постачальником електричної енергії відповідача на підставі договору.
Згідно з листом ПрАТ «Львівобленерго» № 151-07-2100 від 20.03.2025, фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) відповідача постачальником ТОВ «Закарпатенергопостач» за червень 2024 р. становить 11 566 кВт/год.
За твердженням позивача зазначені у листі ПрАТ «Львівобленерго» відомості про обсяг споживання відповідачем електричної енергії у червні 2024р. відповідають відомостям про обсяг споживання ним електроенергії у червні 2024 року. Така ж інформація зазначена в акті надання приймання-передачі електричної енергії № 545 від 30.06.2024 на загальну суму 83 705,46 грн.
Крім того, позивач зазначив, що внаслідок недотримання відповідачем умов договору та споживання ним більшої кількості електроенергії зобов'язання позивача за цим договором щодо постачання ним електроенергії у визначеній договором кількості припинилося його належним виконанням. Згідно з листом №02/01 від 21.05.2024 позивач повідомив відповідача про припинення дії договору та постачання у електричної енергії за ним з 00:00 годин 21.06.2024 і переведення відповідача, з вказаного моменту, на постачання до постачальника «останньої надії».
Згідно з п. 2.4 договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби в електроенергії.
Відповідно до позовної заяви за період з січня по червень 2024 р. відповідач спожив електричної енергії в кількості 231341 кВт/год на загальну суму 1397718,13грн, перевищивши її кількість та загальну вартість передбачені договором. Таким чином, позивач зазначив, що відповідач перевищив загальну суму договору на 72 418,13 грн, споживши електроенергії в кількості більшій на 2 841 кВт/год.
За розрахунком позивача загальна сума боргу відповідача складає 83705,46 грн, з них: 11287,33 грн прострочена заборгованість за договором та 72418,13 грн за перевищення обсягів спожитої електричної енергії понад розмір визначений спірним договором.
Спір виник внаслідок того, що в порушення умов договору відповідач не оплатив позивачу отриманої електричної енергії. Відтак, позивач подав позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 83705,46 грн основного боргу.
Крім того, в порядку п. 16 додатку № 2 до договору позивач нарахував 1477,52 грн пені, а також відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України (ЦК України) 1264,94 грн. інфляційних втрат та 275,10 грн 3% річних. Вказані нарахування позивач здійснив на суму 11287,33 грн заборгованості.
При цьому позивач зазначив, що на суму боргу 72 418,13 грн не здійснено нарахування процентів річних та інфляційних втрат, оскільки зобов'язання з її оплати виникло у відповідача на підставі вчиненого ним господарського правопорушення - споживання електроенергії в більшій кількості, ніж це передбачено договором, а не внаслідок порушення грошового зобов'язання щодо порядку та строку (терміну) сплати за електроенергію. Відтак, позивач врахував, що існують об'єктивні законодавчі обмеження, що унеможливлюють позасудове виконання відповідачем цього зобов'язання, в разі несплати ним цієї суми добровільно.
Відповідач не заперечив оплатити основний борг в сумі 83705,46 грн.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір № 03/01-2024 про постачання електричної енергії споживачу від 03.01.2024, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за спірним договором у січні-травні 2024 року виконав повністю, що підтверджено копіями актів надання приймання-передачі електричної енергії, долученими до матеріалів справи (оригінали судом оглянуто).
Проте спір виник щодо постачання електричної енергії в червні 2024 року.
Згідно з п. 5.10 договору, остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку на протязі 5 банківських днів.
Рахунок на оплату електроенергії спожитої за червень 2024 року відповідач отримав 09.07.2024. Строк на оплату цього рахунку (5 банківських днів) закінчився 14.07.2024.
Згідно з листом від 15.07.2024 №01-36/113 відповідачу відмовився від сплати 83705,46 грн за актом приймання-передачі №545 від 15 липня 2024 року, оскільки така сума перевищує залишок (суми) договору 11287,33 грн та зазначив, що Державна Казначейська служба не прийме до оплати акт, що є більшим, ніж зареєстровані юридичні зобов'язання.
Як встановлено судом відповідач невиконав умов договору та спожив у січні-червні 2024 року більшу кількість електроенергії, ніж була узгоджена договором. Так, за період з січня по червень 2024 року відповідач спожив електричної енергії в кількості 231341 кВт/год на загальну суму 1397718,13грн, перевищивши її кількість та загальну вартість передбачені договором. Відповідач перевищив загальну суму договору на 72418,13 грн, споживши електроенергії в кількості більшій на 2 841 кВт/год.
Згідно з листом №02/01 від 21.05.2024 позивач повідомив відповідача про припинення дії договору та постачання у електричної енергії за ним з 00:00 годин 21.06.2024 і переведення відповідача, з вказаного моменту, на постачання до постачальника «останньої надії».
Згідно з п. 2.4 договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби в електроенергії.
За матеріалами справи загальна сума боргу відповідача складає 83705,46 грн, з них: 11287,33 грн прострочена заборгованість за договором та 72418,13 грн за перевищення обсягів спожитої електричної енергії понад розмір визначений спірним договором.
Відповідач про дійсність отримання товару на загальну суму 83705,46 грн та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Беручи до уваги, що строк виконання обов'язку сплати за спожиту електричну енергію є таким, що настав, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги про стягнення 83705,46 грн основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат на суму боргу в розмірі 11287,33грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1264,94грн інфляційних втрат за період липень 2024 року - березень 2025 року слід задоволити.
Стосовно вимоги про стягнення суми 3% річних на суму боргу в розмірі 11287,33грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом встановлено, що позивачем допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду з відповідач підлягає до стягнення 240,78 грн 3% річних за період липень 2024 року - березень 2025 року. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.
Стосовно вимоги про стягнення 1477,52грн пені суд зазначає таке.
Згідно з п. 16 додатку № 2 до договору, у разі несвоєчасної оплати платежів обумовлених договором, постачальник проводить споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми пені, відповідно до положень договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні суми пені, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1477,52грн пені за період з 15.07.2024 по 15.01.2025 слід задоволити.
Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області (79003, Львівська область, місто Львів, вулиця Стрийська, 35, ідентифікаційний код 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергопостач» (79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, 1, ідентифікаційний код 42092130) 83705,46 грн основної заборгованості, 1264,94грн інфляційних втрат, 240,78 грн 3% річних 1477,52грн пені та 2421,43 грн судового збору.
3.У задоволенні решти вимог - відмовити.
4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 18.07.2025.
Суддя Уляна ДІЛАЙ