ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.07.2025Справа № 910/16344/24 (910/6016/25)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестмент" (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 11А, оф. 72А, ідентифікаційний номер 44631149)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66, ідентифікаційний номер 34631027);
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Маніту" (61003, м. Харків, Майдан Конституції,1, під'їзд 6, кім. 66-16, ідентифікаційний номер 42585871)
про визнання недійсними правочинів
в межах справи № 910/16344/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66, ідентифікаційний номер 34631027)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестмент" (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 11А, оф. 72А, ідентифікаційний номер 44631149)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники сторін:
від позивача - Коломійцева Д.М., Кравчук Ю.Д.,
від відповідача-1 - Кожушний К.С.,
від відповідача-2 - Мизиненко І.О.
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/16344/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестмент".
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестмент" про визнання недійсними Договору про відступлення права вимоги від 25.11.2024 та Договору про відступлення права вимоги від 25.11.2024 за Договором іпотеки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на укладення спірних договорів з порушеннями законодавства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 18.06.2025.
02.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзиві відповідача-1 на позовну заяву.
02.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзиві відповідача-2 на позовну заяву.
06.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли відповіді на відзив відповідача-1 та 2.
12.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив.
16.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення відповідача-2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 відкладено судове засідання у справі №910/16344/24 (910/6016/25) на 11.07.2025.
У судовому засіданні 11.07.2025 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
07.12.2021 між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віндхем» (надалі - АТ "ЗНВКІФ ВІДХЕМ") та ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О., зареєстрований в реєстрі за № 6835 (надалі за текстом - Основний договір), згідно з п. 1.1 якого АТ "ЗНВКІФ ВІДХЕМ" передав у власність ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» нерухоме майно - нежитлові будівлі загальною площею 12 937,7 кв.м., які розташовані за адресою: місто Харків, Шосе Салтівське, будинок 129 (надалі- нежитлові будівлі), а ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» прийняло та сплачує його вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому договорі. Згідно з п. 2.1 цього Договору за домовленістю Сторін продаж нежитлових будівель вчиняється за 45 500 000,00 грн., з яких 22 000 000,00 грн. сплачено авансом на підставі Попереднього договору купівлі-продажу, посвідченого Петриченко О.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 07.12.2021 за реєстровим № 6833, а решту в сумі 23 500 000,00 грн. ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» зобов'язаний сплатити АТ "ЗНВКІФ ВІДХЕМ" в порядку визначеному Основним договором не пізніше 07.12.2023.
Також, 07.12.2021 між АТ "ЗНВКІФ ВІДХЕМ" (Іпотекодержатель) та ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О., зареєстрований в реєстрі за № 6837 (надалі - Іпотечний договір), згідно з яким Іпотекодавець з метою забезпечення належного і своєчасного виконання зобов'язання за Основним договором (в частині оплати решти вартості нежитлових будівель в сумі 23 500 000,00 грн.), передав в іпотеку Іпотекодержателю нежитлові будівлі, які були набуті у власність ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» за Основним договором.
У листі від 07.04.2022 № 07-4 АТ "ЗНВКІФ "ВІДХЕМ" повідомило ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» про те, що не буде вимагати від останнього платежі за договором купівлі-продажу, укладеним 07.12.2021 між АТ "ЗНВКІФ "ВІДХЕМ" та ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» у період дії воєнного стану, введеного на території України.
19.11.2024 між АТ "ЗНВКІФ "ВІДХЕМ" та ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Деми» (надалі - ТОВ "ВКП "ДЕМИ" ) укладено Договір відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований в реєстрі за № 3854, згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, АТ "ЗНВКІФ "ВІДХЕМ" відступає, а ТОВ "ВКП "ДЕМИ" набуває право вимоги грошових зобов'язань, яке належить АТ "ЗНВКІФ "ВІДХЕМ", та стає кредитором за зобов'язанням ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ», що виникло на підставі Основного договору - договору купівлі-продажу від 07.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О., зареєстрований в реєстрі за № 6835.
Відповідно до п. 1.3 вказаного Договору до ТОВ "ВКП "ДЕМИ" як нового кредитора переходить право вимоги грошового зобов'язання, належного АТ "ЗНВКІФ "ВІДХЕМ" до ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ», в обсязі, що вказаний у п. 1.2 даного Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору залишок (розмір) грошового зобов'язання ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» за Основним договором, який відступається відповідно до умов цього Договору, становить 23 500 000,00 грн., що еквівалентно 858 318,94 дол. США.
19.11.2024 між АТ "ЗНВКІФ "ВІДХЕМ" (Первісний іпотекодержатель) та ТОВ "ВКП "ДЕМИ" (Новий іпотекодержатель) укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки, посвідченим 07.12.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О. за реєстровим № 6836, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований в реєстрі за № 3855, згідно з п. 1 якого Первісний іпотекодержатель передав Новому іпотекодержателю, а Новий іпотекодержатель прийняв від Первісного іпотекодержателя всі права та обов'язки Первісного іпотекодержателя за Іпотечним договором від 07.12.2021 року.
Надалі, 25.11.2024 між ТОВ "ВКП "ДЕМИ" та ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» (надалі - ТОВ «ФК «МАНІТУ») укладено Договір факторингу № 2511-1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстрований в реєстрі за № 1078, згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах даного договору ТОВ «ФК «МАНІТУ» як фактор зобов'язується передати в розпорядження ТОВ "ВКП "ДЕМИ" як клієнта (сплатити) грошові кошти (фінансування під відступлення права вимоги) в розмірі, визначеному у пункті 2.1 Договору, а ТОВ "ВКП "ДЕМИ" зобов'язується відступити ТОВ «ФК «МАНІТУ» своє право грошової вимоги до ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» (боржник), що виникло на підставі Основного договору, право вимоги за яким набуто ТОВ "ВКП "ДЕМИ" на підставі Договору відступлення права вимоги від 19.11.2024 року № 3854.
Пунктом 1.2 цього Договору визначено, що грошовою вимогою, що відступається за договором, є грошова вимога зі сплати заборгованості за Основним договором в розмірі 23 500 000,00 грн., а також будь-які інші вимоги, що виникають за Основним договором та відповідно до чинного законодавства, в тому числі зі сплати штрафних санкцій, відсотків річних, інфляційних втрат.
Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору факторингу № 2511-1 право грошової вимоги, яке відступається за Договором, переходить від клієнта ТОВ "ВКП "ДЕМИ" до фактора ТОВ «ФК «МАНІТУ» в момент підписання Договору.
Згідно з п. 3.2 Договору після підписання Договору право грошової вимоги Клієнта до Боржника припиняється, а Фактор набуває право грошової вимоги до Боржника.
Пунктом 3.6 Договору визначено, що після відступлення (набуття Фактором) права грошової вимоги Фактор на власний розсуд має право здійснювати наступне відступлення права грошової вимоги до боржника третій особі.
Одночасно, 25.11.2024 між ТОВ "ВКП "ДЕМИ" (Первісний іпотекодержатель) та ТОВ «ФК «МАНІТУ» (Новий іпотекодержатель) укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки, посвідченим 07.12.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О. за реєстровим № 6836, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстрований в реєстрі за № 1081, згідно з п. 1 якого Первісний іпотекодержатель передав Новому іпотекодержателю, а Новий іпотекодержатель прийняв від Первісного іпотекодержателя всі права та обов'язки Первісного іпотекодержателя за Іпотечним договором, посвідченим 07.12.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О. за реєстровим № 6836.
Крім того, 25.11.2024 між ТОВ «ФК «МАНІТУ» (Первісний кредитор) та ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» (Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) № 2511-2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстрований в реєстрі за № 1083, згідно з п. 1.1 якого Первісний кредитор відступає Новому кредитору право грошової вимоги до Боржника ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ», що виникло на підставі підставі Основного договору, право вимоги за яким набуто ТОВ "ВКП "ДЕМИ" на підставі договору відступлення права вимоги від 19.11.2024, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. під реєстровим номером 3854.
Пунктом 1.2 Договору відступлення права вимоги (цесії) визначено, що грошовою вимогою, що відступається за Договором є грошова вимога зі сплати заборгованості за Основним договором в розмірі 23 500 000,00 грн., а також будь-які інші вимоги, що виникають або можуть виникнути за Основним договором та відповідно до чинного законодавства, в тому числі зі сплати штрафних санкцій, відсотків річних, інфляційних втрат тощо.
Відповідно до п. 1.3 Договору право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання даного Договору.
Також, 25.11.2024 між ТОВ «ФК «МАНІТУ» (Первісний іпотекодержатель) та ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» (Новий іпотекодержатель) укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки, посвідченим 07.12.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О. за реєстровим № 6836, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстрований в реєстрі за № 1084, згідно з п. 1 якого Первісний іпотекодержатель передав Новому іпотекодержателю, а Новий іпотекодержатель прийняв від Первісного іпотекодержателя всі права та обов'язки Первісного іпотекодержателя за Іпотечним договором, посвідченим 07.12.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О. за реєстровим № 6836.
Пунктом 3 Договору визначено, що за даним договором до Нового іпотекодержателя переходять всі права та обов'язки Первісного іпотекодержателя за договором іпотеки в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. З моменту укладення даного договору Новий іпотекодержатель вважається стороною договору іпотеки, а Первісний іпотекодержатель втрачає всі права за договором іпотеки.
Звернувшись із даним позовом до суду, позивач указав, що ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» заявило про наявність прав вимоги та заборгованості у ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» у розмірі 44 066 501,89 грн. Водночас, ТОВ "ВКП "ДЕМИ" не могло передати (уступити) на користь ТОВ «ФК «МАНІТУ» вимоги про сплату інфляційних витрат, 3% річних та неустойки, які ТОВ "ВКП "ДЕМИ" не отримувало від АТ "ЗНВКІФ "ВІДХЕМ". У той же час, позивач наголосив, що ТОВ «ФК «МАНІТУ» отримало право вимоги до ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» саме за договором факторингу, відтак наступна передача такої вимоги на користь ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА», яке не має статусу фінансової установи, не може здійснюватися за договором уступки права вимоги. Крім того, між АТ "ЗНВКІФ ВІДХЕМ" та ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» була досягнута домовленість про те, що право вимоги АТ "ЗНВКІФ ВІДХЕМ" до ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» за Основним договором виникне лише після завершення дії воєнного стану введеного на території України, у зв'язку з чим відповідне право вимоги не могло бути переданим до його виникнення.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
При вирішенні позову про визнання недійсним договору враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред'явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 910/8072/20).
Верховний Суд у постанові від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20 зазначив, що визнання договору недійсним за позовом третьої особи, не сторони договору, є суттєвим втручанням держави у зазначені принципи і порушений інтерес особи має бути таким, що вимагає такого втручання і таке втручання має бути єдиним можливим способом виправлення правової ситуації.
Суд зауважує, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зазначено, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Водночас, позивачем не доведено належними та допустимим доказами наявність порушеного права внаслідок укладення між ТОВ «ФК «МАНІТУ» (Первісний кредитор) та ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» (Новий кредитор) спірних договорів відступлення права вимоги від 25.11.2024.
Щодо наведених позивачем на підтвердження порушення його прав та законних інтересів доводів про неможливість передачі (відступлення) ТОВ "ВКП "ДЕМИ" на користь ТОВ «ФК «МАНІТУ» прав вимоги про сплату інфляційних витрат, 3% річних та неустойки, оскільки ТОВ "ВКП "ДЕМИ" не отримувало відповідні права від АТ "ЗНВКІФ "ВІДХЕМ", то дані обставини не є підставою для визнання недійсними відповідних договорів відступлення.
До того ж, позивачем оспорюються саме договори відступлення права вимоги від 25.11.2024, укладені між ТОВ «ФК «МАНІТУ» (Первісний кредитор) та ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» (Новий кредитор), у той час як зазначені доводи позивачем наведені в обґрунтування неможливості передачі (відступлення) прав вимоги від ТОВ "ВКП "ДЕМИ" на користь ТОВ «ФК «МАНІТУ».
Одночасно, у контексті наведеного судом відхиляються посилання позивача на лист від 07.04.2022 № 07-4 від АТ "ЗНВКІФ "ВІДХЕМ", в якому зазначено, що останнє не буде вимагати від позивача платежі за договором купівлі-продажу, укладеним 07.12.2021 між АТ "ЗНВКІФ "ВІДХЕМ" та ТОВ «УКРІНВЕСТМЕНТ» у період дії воєнного стану, введеного на території України.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17 Верховний Суд зазначив, що законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов'язанням, з розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов'язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов'язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов'язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов'язанням, що виникло на підставі кредитного договору.
Право недійсної вимоги (неіснуючого боргу) є предметом доказування та встановлення у справі за позовом нового кредитора до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не у справі про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року справа № 761/33403/17, від 19 жовтня 2022 року у справі № 202/6230/20.
Крім того, позивач посилався на не повідомлення його про відступлення прав вимоги на підставі спірних договорів, а також на відсутність у матеріалах справи доказів повідомлення позивача за попередніми договорами відступлення.
Проте, згідно з частиною 2 статті 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
Ураховуючи викладене, у задоволенні позову суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити повністю.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.07.25
Суддя Д.В. Мандичев