ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.07.2025Справа № 910/18091/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Панасюк Ю.М. розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про стягнення 1112565450,52 грн
за участі представників:
від позивача - Лисенко В.О.
від відповідача - Панченко Ю.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 1112565450,52 грн, з яких 935427734,34 грн інфляційних втрат, 177137716,18 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив сплату грошових коштів за добові небаланси за газові місяці грудень 2021, січень, лютий, березень, травень - вересень 2022, червень 2023 з порушенням строку, встановленого Договором транспортування природного газу № 1907000466 від 25.11.2019.
У своїх запереченнях щодо заявленого позову відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Разом з тим, у випадку прийняття рішення про задоволення (часткове задоволення) позовних вимог, відповідач просив суд зменшити розмір інфляційних втрат та відсотків річних на 99,9%.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/18091/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 177137716,18 грн 3% річних, 935427734,34 грн інфляційних втрат, 939400 грн судового збору.
Також у вказаних судових рішеннях суди за результатами розгляду заяви відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 99,9%, дійшли висновку про відсутність підстав для зменшення розміру нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача.
Постановою Верховного Суду від 01.10.2024 у справі №910/18091/23 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 у справі №910/18091/23, відкрите на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 у справі №910/18091/23 скасовано в частині вирішення спору про стягнення 177137716,18 - 3% річних. Справу №910/18091/23 у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та направляючи справу на новий розгляд, Верховний суд у своїй постанові зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили чи існують у даній справі підстави та обставини для зменшення процентів річних, не надали оцінки у зазначеному контексті доводам сторін спору та залишили нерозглянутим відповідне клопотання учасника справи по суті.
Крім того, Верховний суд вказав, що під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене у постанові, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, об'єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення за результатами розгляду по суті клопотання відповідача про зменшення заявленої до стягнення суми 3% річних
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 прийнято справу №910/18091/23 до провадження та призначено судові засідання.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти повного задоволення позиву, просив суд задовольнити заявлене ним клопотання про зменшення розміру 3% річних та зменшити розмір присуджених до стягнення 3% річних.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 25.11.2019 ТОВ «Оператор ГТС України» (далі - Оператор, відповідач) та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Замовник, позивач) уклали Договір транспортування природного газу №1907000466 (далі - Договір), за умовами якого:
- Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1 Договору);
- послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.10.2020 № 3);
- обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (на добу наперед та/або потужності протягом доби) (п. 2.3 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.10.2020 № 3);
- приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4. Договору);
- Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі (п. 2.5. Договору);
- Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (п. 2.6 Договору);
- Оператор зобов'язаний здійснювати у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця (п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.10.2020 № 2);
- сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1 Договору);
- у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (п. 9.2 Договору);
- у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту (п. 9.3 Договору);
- у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. За заявою Замовника Оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь Замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів (п. 9.4 Договору);
- послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг з врегулювання добового небалансу, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг (п. 11.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.10.2020 № 2);
- врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби) (п. 11.4 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.10.2020 № 2).
- Оператор і Замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється Сторонами актом звірки (п. 11.5. Договору).
- у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором (п. 13.1 Договору);
- цей договір набирає чинності з дня його укладення, а в частині транспортування природного газу з 7:00 години 1 січня 2020 року (включно) у разі настання таких відкладальних обставин: надання Оператору остаточного рішення про сертифікацію Регулятором, прийнятого з урахуванням висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства; наявності у Оператора права на провадження діяльності з транспортування природного газу. Цей договір діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1. Договору в редакції Додаткової угоди від 31.12.2019 № 1).
Судами встановлено, що на виконання умов Договору, відповідач у період з січня по грудень 2020, з січня по грудень 2021, з січня по вересень 2022 та у червні 2023 здійснив врегулювання щодобових небалансів позивача, що підтверджується актами врегулювання щодобових небалансів за вказані газові місяці, перелік яких наведено на стор. 5-7 позовної заяви, копії яких долучено до позовної заяви.
Відповідачем було у повному обсязі проведено розрахунки із позивачем за добові небаланси за газові місяці грудень 2021, січень, лютий, березень, травень - вересень 2022, червень 2023. Разом з цим, такі розрахунки було проведено з порушенням строку оплати, визначеного Договором (далі разом - спірні газові місяці) з огляду на наступне.
Плата за добовий небаланс за газовий місяць грудень 2021 була сплачена відповідачем у повному обсязі шляхом:
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 736 483 536,00 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 25.01.2022 № 125/1-459;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 4 516 466,24 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 21.03.2022 №125/4/2-1050;
перерахування 25.03.2022 грошових коштів у розмірі 712 859 959,12 грн на рахунок позивача;
перерахування 20.04.2022 грошових коштів у розмірі 700 000 000,00 грн на рахунок позивача;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 122 459 694,67 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 23.05.2022 №125/4/2-1796;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 25 417 404,98 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 20.06.2022 №125/4/2-2421;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 8 007 814,52 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 20.07.2022 №125/4/2-2965;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 6 348 289,85 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 16.08.2022 №125/4/2-4109;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 8 223 498,21 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 19.09.2022 №125/4/2-4633;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 15 473 076,24 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 18.10.2022 №125/4/2-5027;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 35 101 936,58 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 17.11.2022 №125/4/2-5331;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 112 793 415,13 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 19.12.2022 №125/4/2-5707;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 158 976 340,81 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 18.01.2023 №125/4/2-188;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 183 026 870,23 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 17.02.2023 №125/4/2-713;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 181 307 253,29 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 20.03.2023 №125/4/2-2927;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 130 790 376,41 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 18.04.2023 №125/4/2-3549;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 45 164 449,29 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 17.05.2023 №125/4/2-4310;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 31 716 216,89 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 16.06.2023 №125/4/2-5148;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 33 237 755,03 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 17.07.2023 №125/4/2-6054;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 32 283 182,85 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 18.08.2023 №125/4/2-7219;
припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 28 438 710,63 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача від 20.09.2023 №125/4/2-8366;
перерахування 10.10.2023 грошових коштів у розмірі 85 315 209,43 грн на рахунок позивача;
- плата за добовий небаланс за газовий місяць січень 2022 була сплачена відповідачем в повному обсязі 10.10.2023 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 451 818 629,46 грн на рахунок позивача;
- плата за добовий небаланс за газовий місяць лютий 2022 була сплачена відповідачем в повному обсязі 10.10.2023 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 455 272 126,17 грн на рахунок позивача;
- плата за добовий небаланс за газовий місяць березень 2022 була сплачена відповідачем в повному обсязі 10.10.2023 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 1 921 330 856,29 грн на рахунок позивача;
- плата за добовий небаланс за газовий місяць травень 2022 була сплачена відповідачем в повному обсязі 31.03.2023 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 151 121,12 грн на рахунок позивача;
- плата за добовий небаланс за газовий місяць червень 2022 була сплачена відповідачем в повному обсязі 31.03.2023 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 101,62 грн на рахунок позивача;
- плата за добовий небаланс за газовий місяць липень 2022 була сплачена відповідачем в повному обсязі 31.03.2023 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 913,88 грн на рахунок позивача;
- плата за добовий небаланс за газовий місяць серпень 2022 була сплачена відповідачем в повному обсязі 10.10.2023 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 1 418,16 грн на рахунок позивача;
- плата за добовий небаланс за газовий місяць вересень 2022 була сплачена відповідачем в повному обсязі 31.03.2023 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 687,12 грн на рахунок позивача;
- плата за добовий небаланс за газовий місяць червень 2023 була сплачена відповідачем в повному обсязі 10.10.2023 шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 452,40 грн на рахунок позивача.
Факт проведення розрахунків між сторонами за добові небаланси (у тому числі відповідні дати їх здійснення) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, копії яких додано до позовної заяви, зокрема, довідкою АБ «УКРГАЗБАНК» від 19.10.2023 № 15932/36802/2023; листом АТ «ОЩАДБАНК» від 29.09.2023 № 16/2-09/62587/2023 з реєстрами надходжень та перерахувань; заявами позивача про зарахування однорідних зустрічних вимог від 25.01.2022 №125/1-459, від 21.03.2022 №125/4/2-1050, від 23.05.2022 №125/4/2-1796, від 20.06.2022 №125/4/2-2421, від 20.07.2022 №125/4/2-2965, від 16.08.2022 №125/4/2-4109, від 19.09.2022 №125/4/2-4633, від 18.10.2022 №125/4/2-5027, від 17.11.2022 №125/4/2-5331, від 19.12.2022 №125/4/2-5707, від 18.01.2023 №125/4/2-188, від 17.02.2023 №125/4/2-713, від 20.03.2023 №125/4/2-2927, від 18.04.2023 №125/4/2-3549, від 17.05.2023 №125/4/2-4310, від 16.06.2023 №125/4/2-5148, від 17.07.2023 №125/4/2-6054, від 18.08.2023 №125/4/2-7219, від 20.09.2023 №125/4/2-8366; актами звірки розрахунків станом на 31.12.2022, станом на 31.03.2023; станом на 30.06.2023.
Факт проведення розрахунків між сторонами за добові небаланси (у тому числі відповідні дати їх здійснення) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, копії яких додано до позовної заяви, зокрема, довідкою АБ «УКРГАЗБАНК» від 19.10.2023 № 15932/36802/2023; листом АТ «ОЩАДБАНК» від 29.09.2023 № 16/2-09/62587/2023 з реєстрами надходжень та перерахувань; заявами позивача про зарахування однорідних зустрічних вимог від 25.01.2022 №125/1-459, від 21.03.2022 №125/4/2-1050, від 23.05.2022 №125/4/2-1796, від 20.06.2022 №125/4/2-2421, від 20.07.2022 №125/4/2-2965, від 16.08.2022 №125/4/2-4109, від 19.09.2022 №125/4/2-4633, від 18.10.2022 №125/4/2-5027, від 17.11.2022 №125/4/2-5331, від 19.12.2022 №125/4/2-5707, від 18.01.2023 №125/4/2-188, від 17.02.2023 №125/4/2-713, від 20.03.2023 №125/4/2-2927, від 18.04.2023 №125/4/2-3549, від 17.05.2023 №125/4/2-4310, від 16.06.2023 №125/4/2-5148, від 17.07.2023 №125/4/2-6054, від 18.08.2023 №125/4/2-7219, від 20.09.2023 №125/4/2-8366; актами звірки розрахунків станом на 31.12.2022, станом на 31.03.2023; станом на 30.06.2023.
Враховуючи умови пунктів 3.1, 9.4 Договору (якими встановлено строк та порядок оплати у випадку, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця), а також здійснене відповідачем через інформаційну платформу повідомлення позивача про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті позивачу (шляхом надіслання позивачу актів врегулювання щодобових небалансів за спірні газові місяці), судом встановлено, що відповідач мав здійснити виплату грошових коштів за добові небаланси за спірні газові місяці у наступні строки: за грудень 2021 - до 20.01.2022 включно; за січень 2022 - до 21.02.2022 включно; за лютий 2022 - до 21.03.2022 включно; за березень 2022 - до 20.04.2022 включно; за травень 2022 - до 21.06.2022 включно; за червень 2022 - до 20.07.2022 включно; за липень 2022 - до 22.08.2022 включно; за серпень 2022 - до 21.09.2022 включно; за вересень 2022 - до 20.10.2022 включно; за червень 2023 - до 20.07.2023 включно.
У свою чергу, дати, які є наступними за встановленими вище датами оплат, є початком періодів прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати за добові небаланси за спірні газові місяці грудень 2021, січень, лютий, березень, травень - вересень 2022, червень 2023. Кінцевими датами періодів прострочення є дати, які передують встановленим вище датам, у які відповідач здійснив перерахування коштів оплати за добові небаланси або у які було припинено зобов'язання відповідача перед позивачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі відповідної заяви.
Відповідач у встановлений Договором строк не здійснив оплати за добові небаланси за спірні газові місяці, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності, а саме статтею 625 ЦК України.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором, суди дійшли висновку, що позивач правомірно нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати на підставі статті 625 ЦК України.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних у сумі 177137716,18 грн та інфляційних втрат у сумі 935427734,34 грн, суди зазначили, що вказані розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованим, арифметично вірним та такими, що підлягають стягненню з відповідача.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми 3% річних, суд зазначає наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Норми ГК України та ЦК України прямо не містять положень про можливість зменшення нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до частини першої статті 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У силу положень частини першої статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України).
Зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 виснувала, що в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.
У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі № 902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також умовами пункту 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої в частині 2 статті 625 ЦК, і встановили її в розмірі 40 % від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96 % від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Отже, відповідне зменшення процентів річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи №902/417/18, а саме встановлення процентів річних на рівні 40 % та 96 %, і їх явну невідповідність принципу справедливості.
Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що на відміну від іншого розміру процентів, який може бути передбачений сторонами у договорі, нараховані проценти річних за встановленою у статті 625 Цивільного кодексу України мінімальною ставкою у розмірі 3%, не підлягають зменшенню.
При цьому, у даній справі, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача відсотки річних у розмірі, передбаченому саме законом (частина 2 статті 625 ЦК України - 3%).
Іншого розміру процентів в укладеному між сторонами Договорі не встановлено.
Суд зазначає, що відсотки річних, розраховані за встановленою у статті 625 Цивільного кодексу України ставкою у розмірі 3%, у спірному випадку не можна розцінювати як такі, що порушують принципи розумності, справедливості та пропорційності.
Також суд звертає увагу на те, що загальний розмір 3% річних, заявлених до стягнення (177137716,18 грн) не є надмірним, оскільки становить лише 1,62% від загальної вартості (10906084184,36 грн) щодобових позитивних небалансів за звітні газові місяці (спірний період) оплата яких була прострочена відповідачем.
Крім того, посилання відповідача на наявність у нього складного фінансового становища та дебіторської заборгованості, перерахування на користь групи Нафтогаз безповоротно 46407464131 грн судом відхиляються, оскільки вказані обставини не є в даному випадку такими, що носять виключний характер та мають істотне значення, а також не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення 3% річних.
Твердження відповідача про відсутність заподіяння позивачу збитків та шкоди внаслідок несвоєчасного здійснення відповідачем розрахунків, судом відхиляються, оскільки звертаючись з вимогою про стягнення трьох процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов'язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.
За змістом положень пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509, статті 611, частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення.
При цьому, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені судом обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих позивачем 3% річних, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 177137716,18 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки при попередньому розгляді справи було вирішено питання розподілу судових витрат і рішення судів у зазначеній частині залишені Верховним Судом в силі, то у суду відсутні підстави для повторного вирішення зазначеного питання.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 44; ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; ідентифікаційний код 42399676) 3% річних у розмірі 177137716 грн (сто сімдесят сім мільйонів сто тридцять сім тисяч сімсот шістнадцять) грн 18 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання: 17.07.2025
Суддя Я.В. Маринченко