ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.07.2025Справа № 910/4811/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ ПЛЮС»
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/4811/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ ПЛЮС»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ПРОЕКТ БУД»
про стягнення 68 766,68 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПСТ ПЛЮС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ПРОЕКТ БУД» про стягнення 68 766,68 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ПРОЕКТ БУД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ ПЛЮС» заборгованість в розмірі 55 976,58 грн, інфляційні втрати в розмірі 10 231,46 грн, 3% річних у розмірі 2 558,64 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
07.07.2025 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ ПЛЮС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Отже, в даному випадку до правовідносин підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ ПЛЮС» про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що при прийнятті судом рішення по справі №910/4811/25 не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивача.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Згідно з попереднім розрахунком позивача, орієнтовна сума витрат на правничу допомогу становить 15 000,00 грн.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом враховано, що за змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на правничу допомогу, позивачем надано копії: договору про надання професійної правничої допомоги від 10.03.2025, укладений між ТОВ «ПСТ ПЛЮС» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ВІТРАЖ» (АО), акт виконаних робіт (наданих послуг) про надання професійної правничої допомоги від 04.07.2025, копію ордеру на надання правничої допомоги Серія АА № 1598426 від 04.07.2025, посвідчення адвоката № КВ5596 від 16.04.2015, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КВ №005596 від 23.04.2015.
Дослідивши надані позивачем докази, з огляду на викладені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 1.1. договору про надання професійної правничої допомоги від 10.03.2025, АО бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу клієнту на умовах передбачених даним договором, а клієнт зобов'язаний оплачувати професійну правничу допомогу. Професійна правнича допомога надається клієнту з питань стягнення на його користі заборгованості із Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ПРОЕКТ БУД» (надалі боржник), яка виникла внаслідок невиконання боржником зобов'язань з оплати партій товару поставленого у відповідності до видаткових накладних № ПСТ-МВ-2909.0040 від 29.09.2023 на суму 31543 грн. 20 коп. та № ПСТ-МВ-0310.0045 від 03.10.2023 на суму 24433 грн. 38 коп.
Відповідно до погодженого обсягу професійної правничої допомоги, клієнт має сплатити АО кошти (фіксований гонорар) в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., протягом 10-ти робочих днів з дня підписання Акту виконаних робіт (наданих послуг).
Згідно п. 4 договору про надання професійної правничої допомоги від 10.03.2025, розмір гонорару та витрат, пов'язаних з виконанням доручення клієнта погоджується між адвокатом та клієнтом у додаткових угодах до цього договору.
Відповідно до п. 5 договору про надання професійної правничої допомоги від 10.03.2025, розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України. Оплата клієнтом вартості професійної правничої допомоги здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок АО з поточного рахунка клієнта. Датою оплати вартості професійної правничої допомоги за цим договором, є дата надходження коштів на банківський рахунок АО.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року (п. 2 договору про надання професійної правничої допомоги від 10.03.2025).
Судом встановлено, що згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) про надання професійної правничої допомоги від 04.07.2025, вартість наданої професійної правничої допомоги становить 15000 (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп., без ПДВ.
Обсяг наданої професійної правничої допомоги:
вивчення документів щодо взаємовідносин сторін, формування правової позиції підготовка претензії (вих. № 39 від 12.03.2025 року);
підготовка позовної заяви із розрахунком заборгованості, формування додатків до позовної заяви;
підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4811/25 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначено гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Правова позиція викладена в пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, з аналізу статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Враховуючи викладене, дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що подані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу стосуються розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/4811/25, позивачем та адвокатським об'єднанням визначено фіксований розмір адвокатського гонорару у розмірі 15 000,00 грн, який не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого на надання послуг адвокатським об'єднанням.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Відповідачем клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надано.
Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі №910/4811/25 у розмірі 15 000,00 грн, а зазначений розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
За таких обставин, суд задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ ПЛЮС» про ухвалення додаткового рішення повністю.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ ПЛЮС» про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ПРОЕКТ БУД» (01032, Україна, місто Київ, провулок Горської Алли, будинок, 10; ідентифікаційний код 44774081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ ПЛЮС» (04073, Україна, місто Київ, вулиця Марка Вовчка, будинок, 14, ідентифікаційний код 39839129) витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 15 000,00 грн.
3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 18.07.2025.
Суддя О.В. Гулевець