вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.07.2025 Справа № 904/1784/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.
за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", м.Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія", м.Дніпро
про стягнення 515 987,30 грн
Представники:
Від Позивача: Костенко К.В., представник, довіреність
Від Відповідача: Косовська А.О., посвідчення №2572, адвокат
1. Короткий зміст позовних вимог
Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (далі-Позивач) 15.04.2025 року через систему "Електронний суд" звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму завданих збитків Підприємству з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» у вигляді втраченого податкового кредиту у розмірі 257 993,65 грн (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 65 копійок) та суму штрафу за невиконання умов договору №20/627 від 02.06.2021 щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Дніпропетровська будівельна компанія» встановлених чинним законодавством вимог до порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної (зупинки реєстрації) у розмірі 257 993,65 грн (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 65 копійок), разом - 515 987,30 грн (п'ятсот п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 30 копійок) та судовий збір у розмірі 6 191,85 грн (шість тисяч сто дев'яносто одна гривня 85 копійок).
В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що Відповідачем були порушені зобов'язання за Договором підряду №20/627 від 02.06.2021р. та вимоги Податкового кодексу України в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим Позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом зменшення податкового зобов'язання на суму 257 993,65грн.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 6191,85 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №439 від 10.04.2025 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
21.04.2025 ухвалою суд прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
08.05.2025 року через систему "Електронний суд" представник Відповідача подав заяву, в якій просить суд розгляд справи №904/1784/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження та перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки сума 515 987,30 грн, що пред'явлено позивачем до стягнення є суттєвою для Відповідача, тому за доцільне розглядати спір в порядку загального позовного провадження.
12.05.2025 ухвалою суд призначив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи в підготовчому засіданні.
22.05.2025 через "Електронний суд" Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" звернулося до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 15.07.2025 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиції інших учасників справи
20.06.2025 через систему "Електронний суд" представник Відповідача подав відзив на позов (арк.с.104-111), в якому вказує про те, що порушення Відповідачем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляло Позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлювало її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період скарги на такого Підрядника з доданням певного пакету документів. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 917/799/17. Необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій Відповідача, саме доведення факту порушення ним правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 911/224/19 від 10.03.2020. Таких доказів суду не надано.
30.06.2025 через "Електронний суд" від представника Позивача надійшло заперечення проти прийняття відзиву на позовну заяву (арк.с.115-117), в якому представник Позивача вказує на те, що станом на 22.06.2025, вже після подання відзиву на позовну заяву, ТОВ «Перша Дніпропетровська будівельна компанія» не має електронного кабінету Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Тому, Позивач вважає що відзив на позовну заяву має бути повернуто заявнику. Крім того, представником Відповідача 08.05.2025 в кабінет електронного суду направлено заяву про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Отже, 08.05.2025 Відповідач вже був обізнаний про відкриття провадження за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства Запорізький залізорудний комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Дніпропетровська будівельна компанія про стягнення 515 987,30 грн. Тож, Позивач вважає, що справа має бути розглянута за наявними матеріалами. Крім того, Позивач звертає увагу суду на те, що Відповідач заперечує отримання вимоги від 07.02.2024 № 08-24/32 та Претензії від 26.02.2025 № 20/64, і зазначає що в порушення вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, отримання Відповідачем не доводиться жодними належними та допустимими доказами. Оскільки в матеріалах справи відсутній навіть трек-номер відправлення, не кажучи вже про опис вкладення до поштового листа. Хоча в матеріалах справи є належні докази направлення як вимоги від 07.02.2024 №08-24/32 так і Претензії від 26.02.2025 № 20/64, а саме опис вкладення, квитанція та накладна. Тож, Позивач вважає, що Відповідач навмисно ухилявся від досудового врегулювання спору, а наразі вводить в оману суд.
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
02.06.2021 року між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія" (далі-Підрядник) укладено Договір підряду №20/627 (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору:
1.1. Цим Договором Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами, а також з використанням своїх матеріалів та матеріалів Замовника виконати роботи з капітального ремонту залізничних супутніх колій та стрілочних переводів південної стрілочної горловини закладного комплексу ЗЦ інв.№02197, №02257, №02916 (далі по тексту - роботи) (Код за ДК 016:2010 - 41.00.40).
2.1. Вартість робіт, доручених Підряднику, відповідно до Додатку №1 до Договору становить без ПДВ: 2 080 464,24 грн (два мільйони вісімдесят тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 24 коп.) ПДВ 20% - 416 092,85 грн (чотириста шістнадцять тисяч дев'яносто дві гривні 85 коп.) разом з ПДВ - 2 496 557,09 грн (два мільйона чотириста дев'яносто шість тисяч п'ятсот п'ятдесят сім гривень 09 коп.).
3.1. Строк виконання робіт - 60 (шістдесят) календарних днів з дати передачі Об'єкту, ділянки «Південної горловини закладного комплексу», де повинні бути виконані роботи, Підряднику для виконання робіт. Замовник передає Підряднику, а Підрядник приймає Об'єкт для виконання робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання передоплати. До початку виконання робіт Підрядник надає Замовнику Графік виконання робіт, а Замовник його затверджує.
4.1. Прийом-передача виконаних робіт може здійснюватися після закінчення кожного календарного місяця по фактично виконаним обсягам робіт. Результат прийому-передач і виконаних робіт за місяць засвідчується Актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які подаються Підрядником Замовнику.
5.1. Оплата робіт здійснюється Замовником в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника за банківськими реквізитами, вказаними в Розділі 15 Договору, в наступному порядку:
Замовник здійснює передоплату 30% від вартості робіт, зазначеної в п.2.1 Договору, що становить: без 1ІДВ - 624 139.27 грн. (шістсот двадцять чотири тисячі сто тридцять дев'ять гривень 27 коп.). ПДВ 20% - 124 827,86 грн. (сто двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять сім гривень 86 коп.), разом з ПДВ - 748 967,13 грн. (сімсот сорок вісім тисяч дев'яносто шістдесят сім гривень ІЗ коп.) протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання Договору на підставі виставленого Підрядником рахунку;
Остаточний розрахунок 70% від вартості робіт, зазначеної в п.2.1 Договору, що становить: без ПДВ - 1 456 324,97 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят шість тисяч триста двадцять чотири гривні 97 коп.), ПДВ 20% - 291 264,99 грн. (двісті дев'яносто одна тисяча двісті шістдесят чотири гривні 99 коп.), разом з ПДВ - 1 747 589,96 грн. (один мільйон сімсот сорок сім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 96 коп.) протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати! підписання Сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт на підставі виставленого Підрядником рахунку і Акту введення в експлуатацію Замовника.
6.4.5. Підрядник зобов'язується, надати Замовнику складені в електронній формі, зареєстровані і оформлені відповідно до вимог податкового законодавства податкові накладні на всю суму виниклих зобов'язань не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів від дати виникнення податкових зобов'язань.
14.1. Цей Договір набирає чинності з дати підписання його повноважними представниками Сторін, скріплення печатками і діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань за Договором.
09.06.2021 ТОВ «Перша Дніпропетровська будівельна компанія» направила лист № 50 від 09.06.2021 на поштову адресу ПрАТ «ЗЗРК» з проханням здійснювати всі розрахунки за Договором на поточний рахунок НОМЕР_1 відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк» (арк.с. 27).
27.10.2021 ПрАТ «ЗЗРК» та ТОВ «Перша Дніпропетровська будівельна компанія» уклали Додаткову угоду №1 до Договору підряду 20/627 від 02.06.2021 про зміну вартості робіт та внесення змін до Додатку 1 до Договору, виклавши його в новій редакції. Згідно з п. 1 Додаткової угоди №1 сторони домовилися, що вартість будівельних робіт становить без ПДВ: 1914107,51 грн, ПДВ 20% - 382 821,50 грн, разом з ПДВ - 2 296 929, 01 грн (арк.с. 30).
Тож, на виконання умов Договору Позивач здійсни попередню оплату 30% від вартості робіт, зазначеної в п.2.1. Договору, у розмірі 748 967,13 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 491635 від 16.06.2021 (арк.с. 29).
29.10.2021 року Позивач та Відповідач склали та підписали Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за жовтень 2021 року, загальною вартістю за виконання будівельних робіт 2 296 929,01 грн (арк.с. 34-37).
10.11.2021 на підставі рахунку № 80 від 26.10.2021 (арк.с. 38) було здійснено остаточний розрахунок за виконані будівельні роботи у розмірі 1547961,88 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 506722 (арк.с. 39).
Як зазначає Позивач у позові, будь яких інших господарських операцій за Договором №20/627 від 02.06.2021 між сторонами Договору не здійснювалось. 18.11.2021 ТОВ «Перша Дніпропетровська будівельна компанія» була складена податкова накладна №72 на суму податку на додану вартість 257 993,65 грн. Строк реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних за загальним правилом - до 15.11.2021. На момент здійснення операції строк для включення у податковий кредит становив 1095 днів. 29.10.2021 згідно з рішенням контролюючого органу відбулась зупинка реєстрації даної податкової накладної.
Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року за №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Станом на 29.10.2022 ТОВ «Перша Дніпропетровська будівельна компанія» не було вжито жодних заходів щодо реєстрації податкової накладної № 72.
Відповідно до п. 102.9 ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом (норму виключено на підставі Закону № 3219-IX від 30.06.2023).
У зв'язку з військовим станом, строки для реєстрації були зупинені. ЄРПН зупинив свою роботу з 24.02.22 та відновив 27.05.2022 року. Відновлення строків реєстрації податкових накладних - з 01.08.2023.
У 2021 році діяла норма для включення у податковий кредит - 1 095 днів. Тож, з 29.10.2021 + 1095 днів = 19.10.2024. Відповідно до зазначеної вище норми, строк для включення до податкового кредиту ПрАТ «ЗЗРК» рахується з 01.01.2022 у кількості 365 днів. З 01.01.2022 по 23.02.2022 - 54 дні. 365 днів - 54 = 311 днів. З 01.08.2023 + 311 днів = 07.06.2024 - гранична дата для включення у податковий кредит.
Згідно з п.184.5 ст. 184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
Відповідно до даних ДПС України, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Перша Дніпропетровська будівельна компанія» було анульоване за рішенням податкового органу 15.09.2023.
Тож, в порушення вимог норм статті 201 Податкового кодексу України до часу звернення Позивача до суду, ТОВ «Перша Дніпропетровська будівельна компанія» не вжито заходів щодо поновлення реєстрації в ЄРПН податкової накладної №72 на суму ПДВ 257 993,65 грн.
Як зазначає Позивач у позові, ПрАТ «ЗЗРК» мало право сформувати податковий кредит протягом 365 днів з дати складання податкової накладної, але не раніше ніж дата реєстрації цієї податкової накладної. Тільки податкова накладна, складена та зареєстрована постачальником за Договором в ЄРПН, є для отримувача, товарів/послуг - покупця за Договором, підставою для віднесення сум до податкового кредиту.
Для ПрАТ «ЗЗРК» податковий кредит, з точки зору цивільно-правових відносин, є визначеним об'єктом цивільних прав - грошима (ст.192 ЦК України). За допомогою цих коштів підприємство отримує можливість зменшити суму ПДВ, яку йому треба сплатити в бюджет. Якщо отримувач товарів/послуг не має права на податковий кредит, він повинен сплатити в бюджет більшу суму ПДВ.
Будучи учасником господарсько-правових відносин, отримувач товарів/послуг - покупець за Договором - ПрАТ «ЗЗРК» отримує збитки, які виникли у зв'язку з невиконанням продавцем/постачальником за Договором - ТОВ «Перша Дніпропетровська будівельна компанія» своїх податкових зобов'язань.
Таким чином, для ПрАТ «ЗЗРК» сума втраченого податкового кредиту на суму ПДВ 257 993,65 грн - є збитками.
Відповідно до п. 8.7 Договору, якщо оплата робіт Замовником проведена, і внаслідок порушення Підрядником встановлених чинним законодавством вимог до порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної (зупинки реєстрації"), при якому Замовник протягом 60 календарних днів від дати виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг (п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України) не має права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, яка зазначена/має бути зазначена в податковій накладній, Підрядник зобов'язаний сплатити на користь Замовника штраф в розмірі 20% від бази оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість та зазначені/мають бути зазначені у податковій накладній, протягом трьох робочих днів з моменту надіслання йому відповідного повідомлення Замовника.
У разі якщо строк оплати за виконані роботи для Замовника не настав і якщо внаслідок порушення Підрядником встановлених чинним законодавством вимог до порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної (зупинки реєстрації), при якому Замовник не має права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, яка зазначена в податковій накладній, Замовник проводить оплату за роботи у встановлені Договором строки за вирахуванням визначеної первинними документами суми податку на додану вартість.
У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України в порядку і на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, до Замовника штрафні санкції за невиконання зобов'язань по оплаті податку на додану вартість Підрядником не застосовуються.
У разі не реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних після закінчення 12 місяців з дати зупинення реєстрації податкової накладної сума податку на додану вартість не оплачується Замовником, і зобов'язання по оплаті Замовника перед Підрядником в частині за цим Договором вважаються виконаними в повному обсязі.
Згідно з розрахунком Позивача (арк.с. 5) сума штрафу складає 257 993,65 грн.
Доказів погашення суми позову Відповідач на час розгляду справи суду не надав.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавана школи; вина завдавана шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої, вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 ЦК України).
Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №750/8676/15-ц.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Виходячи з наведеного та в силу статті 74 ГПК України, саме на Позивача покладається обов'язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв'язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
У постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22 висловлено правову позицію про те, що хоча обов'язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов'язку у господарському договорі такий обов'язок стає також господарсько-договірним зобов'язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків.
Також Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловилася у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17 про те, що є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Таким чином, у аналогічних правовідносинах відсутність факту реєстрації податкової накладної, підтверджена за допомогою належних та допустимих доказів, свідчить про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доказами відсутності реєстрації є дані ЄРПН.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 36ч5 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне; або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідач є відповідальним за подання відповідних копій документів та/або пояснень, необхідних для підтвердження законності господарської операції та для реєстрації податкових накладних, а також є відповідальним за оскарження рішень контролюючих органів щодо зупинення/відмови у реєстрації податкових накладних. Відсутність оскарження з боку Відповідача рішення контролюючого органу щодо відмови у реєстрації вищезазначених податкових накладних, фактично унеможливило отримання Позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України.
Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, належним способом захисту для позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків з недобросовісного контрагента, який не здійснив реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення:
1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання) - Відповідачем не складено та не зареєстровано податкову накладну в ЄРПН. Оскільки таке зобов'язання прямо передбачене укладеним Договором та за його порушення передбачена відповідальність, то до реєстрації податкової накладної в ЄРПН зобов'язання Відповідача за Договором вважаються невиконаними. Тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Судової Палати Касаційного господарського Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки Відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни;
2) шкідливого результату такої поведінки - Позивачу завдано збитки у вигляді втраченого податкового кредиту у розмірі 257 993,65 грн (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 65 копійок), бо виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками - право на включення суми 257 993,65 грн (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 65 копійок) до податкового кредиту безпосередньо залежить від факту складання та реєстрації податкової накладної Відповідачем. Таким чином, прямі збитки у вигляді втрачених коштів - суми податкового кредиту - 257 993,65 грн (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 65 копійок) є безпосереднім та невідворотнім наслідком порушення Відповідачем договірного зобов'язання з реєстрації податкової накладної;
4) вини особи, яка заподіяла шкоду - бездіяльність Відповідача (порушення зобов'язання, передбаченого умовами Договору) у вигляді невиконання договірного обов'язку з реєстрації податкової накладної у ЄРПН, яка не обумовлена ніякими невідворотними чи непереборними обставинами, які не залежать від волі Відповідача. Оскільки саме від Відповідача, який має визначений законом та Договором обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Отже, відсутність зареєстрованої податкової накладної у ЄРПН позбавила ПрАТ «ЗЗРК» права на включення суми 257 993,65 грн до податкового кредиту, що фактично є збитками підприємства.
Таким чином, в результаті бездіяльності ТОВ «Перша Дніпропетровська будівельна компанія», а саме невжиття заходів щодо поновлення реєстрації податкової накладної в ЄРПН та в результаті ануляції свідоцтва ПДВ, з 15.09.2023 ПрАТ «ЗЗРК» позбавлене права включити суму ПДВ у розмірі 257 993,65 грн до складу податкового кредиту.
Також, згідно з п. 8.7 Договору якщо оплата робіт Замовником проведена, і внаслідок порушення Підрядником встановлених чинним законодавством вимог до порядку заповнення та / або реєстрації податкової накладної (зупинки реєстрації), при якому Замовник протягом 60 календарних днів від дати виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг ( п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України) не має права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, яка зазначена/має бути зазначена в податковій накладній, Підрядник зобов'язаний сплатити на користь Замовника штраф в розмірі 20% від бази оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість та зазначені/мають бути зазначені у податковій накладній, протягом трьох робочих днів з моменту надіслання йому відповідного повідомлення Замовника.
07.03.2024 ПрАТ «ЗЗРК» звернулося до ТОВ «Перша Дніпропетровська будівельна компанія» з листом № 03-24/37 від 07.03.2024 (арк.с.44-47) із вимогою зареєструвати у ЄРПН податкову накладну. Докази направлення цього листа надано до справи.
Відповідь на лист ПрАТ «ЗЗРК» не отримало.
Станом на 02.04.2025, за даними головної бухгалтерії ПрАТ «ЗЗРК», податкова накладна № 72 на суму податкового кредиту 257 993,65 грн перебуває у стані зупинення реєстрації.
28.02.2025 ПрАТ «ЗЗРК», з метою досудового врегулювання спору направило ТОВ «Перша Дніпропетровська будівельна компанія» претензію № 20/64 від 26.02.2025 (арк.с.48), в якій просило протягом трьох робочих днів з дня отримання претензії сплатити суму завданих ПрАТ «ЗЗРК» збитків у вигляді втраченого податкового кредиту у розмірі 257 993,65 грн та перерахувати штраф у розмірі 257 993,65 грн.
На дату подачі позовної заяви до суду, Відповідач не надав відповідь на претензію № 20/64 від 26.02.2025, а також не перерахував суму завданих збитків та суму штрафу.
Отже, враховуючи факт відсутності зареєстрованої відповідної податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних внаслідок зупинення такої реєстрації, а також анулювання свідоцтва платника ПДВ у Відповідача, це у сукупності призвело до позбавлення Позивача права включити сплаченої ним суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 257 993,65 грн. Отже Позивач поніс збитки.
Щодо стягнення штрафних санкцій суд керується таким.
Статтею 546 ЦКУкраїни встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно зі статтею 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 статті 552 ЦК України передбачено, що сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 624 ЦК України також унормовано:
якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків;
договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою;
договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.
Отже, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення суми штрафу за невиконання умов Договору №20/627 від 02.06.2021 щодо порушення Відповідачем встановлених чинним законодавством вимог до порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної (зупинки реєстрації) у розмірі 257 993,65 грн., оскільки штраф передбачений пунктом 8.7 Договору, у справі наявні фактичні підстави для його стягнення, за договором стягнення штрафу не залежить від стягнення збитків, а клопотання про зменшення штрафних санкцій Відповідачем не заявлено.
Посилання Відповідача на судову практику Верховного Суду в аспекті того, що для стягнення збитків мають бути надані докази у вигляді результатів податкової перевірки, а також те, що Позивач міг звернутися зі скаргою до податкового органу, судом відхилюється. Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що податковий орган вже прийняв рішення щодо спірної податкової накладної (зупинив її реєстрацію) та анулював свідоцтво платника ПДВ - Відповідача, який дії податкового органу не оскаржував. Отже, порушення в частині складання податкової накладної вбачаються в діях саме Відповідача, що призвело до виникнення збитків у Позивача.
6. Висновки господарського суду за результатам вирішення спору
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються повністю на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія" задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Дніпропетровська будівельна компанія" (49000, м.Дніпро, вул.Іларіонівська, будинок 20, квартира 37, код ЄДРПОУ 34824159) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (69005, м.Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 158, офіс 210, код ЄДРПОУ 00191218) суму завданих збитків Підприємству з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» у вигляді втраченого податкового кредиту у розмірі 257 993,65 грн (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 65 копійок) та суму штрафу за невиконання умов договору №20/627 від 02.06.2021 щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Дніпропетровська будівельна компанія» встановлених чинним законодавством вимог до порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної (зупинки реєстрації) у розмірі 257 993,65 грн (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 65 копійок), разом - 515987,30 грн (п'ятсот п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 30 копійок) та судовий збір у розмірі 6 191,85 грн (шість тисяч сто дев'яносто одна гривня 85 копійок).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 18.07.2025
Суддя Н.Б. Кеся