вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2803/25
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Єль Кадер Віктора Ахмедовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в розмір 12 362, 63 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи
Криворізька міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Єль Кадер Віктора Ахмедовича (далі - Відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 12 362, 63 грн.
Позов мотивовано тим, що на земельній ділянці з кадастровим номерам 1211000000:03:508:0026 знаходиться нерухоме майно, яке належить Відповідачу. Протягом спірного періоду з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року, Відповідач здійснював фактичне користувався земельною ділянкою без оформлення правовідносин щодо землекористування, а отже, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити у вигляді орендної плати.
Ухвалою суду від 03.06.2025 року відкрито провадження у справі № 904/2803/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Ухвала про відкриття провадження у справі, яка направлялась за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з поштовою відміткою від 03.06.2025 року "адресат відсутній за вказаною адресою".
Зважаючи на те, що в силу приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
В порушенням вимог ухвали суду від 03.06.2025 року, відповідач відзив на позовну заву не надав, в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 4б, розташована земельна ділянка площею 0,0550 га, кадастровий номер 1211000000:03:508:0026, яка є сформованою з 03.09.2010, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.04.2025 НВ-0000797452025 (а.с. 10-15).
Згідно інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.05.2025 №427106950 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, будинок 46 розміщена нежитлова будівля, яка на належить Відповідачу на праві приватної власності з 10.09.2004 року.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач являється фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0026 з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на вказаній земельній ділянці - з 10.09.2004 року, та мав відповідним чином оформити таке право користування.
Протягом заявленого періоду, між Криворізькою міською радою та Відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:508:0026.
Позивач вказує, що використання земельної ділянки Відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.
За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.03.2025 №12960/5/04-36-24-16-13 (а.с.18), за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:508:0026, в період з 01.01.2022 по 31.12.2023 Відповідач задекларував податкові зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 51 366,64 грн. та фактично сплатив в зазначений період грошові кошти в розмірі 50 385,01 грн.
Позивач в позові зазначає, що Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0026, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2022 року до 31.12.2024 року, зобов'язаний повернути ці кошти у розмірі 12 362, 63 грн. власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Таким чином, предметом позову в цій справі є стягнення з Відповідача, як власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій об'єкт розміщено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту "д" статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із приписами статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов'язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів Позивача щодо виникнення у Відповідача обов'язку зі сплати коштів за використання земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Згідно ст. 284 Податкового кодексу України, органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.08.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:03:508:0026 становила 1 967 394, 00 грн. (а.с.17).
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік- 1,06; 2017 рік- 1,0; 2018 рік- 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 -1,051.
Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0026 з урахуванням відомостей Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 23.08.2023 №97-4-0.110,4-7195/301-23 у 2022 році становить 1 710 777,39 грн. (1 967 394,00 грн. : 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, який не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2022 рік), у 2023 - 1 967 394,00 грн. та у 2024 складає - 2 067 731,09 грн. (1 967 394,00 грн. х 1,051 коефіцієнт індексації за 2023 рік, який підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2024 рік).
26.05.2021 року Криворізькою міською радою прийнято рішення №506 “Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», яким установлено ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати) за видом цільового призначення земель згідно із додатком 59 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012, та яке набрало чинності з 01.01.2022.
За даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.04.2025 №НВ-0000797452025, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:508:0026 за цільовим призначенням віднесена до виду 03.10 - категорія земель -землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку та відповідає ставки орендної плати у 2022 - 2023 роках -1,2 % від нормативної грошової оцінки земель міста (дивитись рядок 03.10 додатку 2 Рішення від 26.05,2021 №506) та у 2024 році становить - 0,9% ураховуючи рішення Криворізької міської ради від 27.06.2023 №2015 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.05.2021 №506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу».
Рішенням від 27.06.2023 року №2015 внесено зміни до рішення міської ради від 26.05.2021 №506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу». Ставка орендної плати для юридичних і фізичних осіб у підрозділах 03.01-03.17 розділу 03 «Землі громадської забудови» замінено з 1,200% на 0,900%. Рішення від 27.06.2023 №2015 набуло чинності з 01.01.2024.
З урахуванням наведених даних, Позивач здійснив розрахунок безпідставно збережених коштів (а.с 4, 7-9), згідно якого, належна до сплати Відповідачем сума, з вирахуванням фактично сплаченої (50 385,01 грн.) становить 12 362,63 грн. (62 747,64 - 50 385,01 = 12 362,63).
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:508:0026, за період з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року в розмірі 12 362,63 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Єль Кадер Віктора Ахмедовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) 12 362, 63 грн. безпідставно збережених коштів, 3 028, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ліпинський