вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.07.2025 Справа № 904/2450/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕНТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 169 950,40 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі-Позивач) 14.05.2025 року через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕНТ" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь збитки в сумі 169 950,40 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором №48/1203 на додаткові аналогічні роботи з ремонту будівлі ТРП №68 АТ "Криворізька теплоцентраль" від 15.03.2022 року.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8987 від 18.04.2025 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
15.05.2025 року ухвалою суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с. 66).
Ухвала суду від 15.05.2025 також була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до яких є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 ГПК України датою вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, ч.1, п.10 ч.2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань покладений обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження. Відповідно до статті 10 зазначеного Закону такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Частиною 6 статті 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Станом на 14.07.2025 у Відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
З огляду на наведене, суд вважає, що Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки з повідомлення про розгляд справи.
3. Позиції інших учасників справи
Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
15.03.2022 року між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕНТ" (далі-Підрядник) укладено Договір №48/1203 Додаткові аналогічні роботи з ремонту будівлі ТРП №68 АТ "Криворізька теплоцентраль" (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору:
2.1. Замовник доручає, а Підрядник, в межах Договірної ціни, зобов'язується виконати Додаткові аналогічні роботи з ремонту будівлі ТРП №68 АТ "Криворізька теплоцентраль" (далі-Роботи) у відповідності до будівельних вимог, інших чинних законодавчих та нормативно-правових документів, які діють на території України.
2.2. Підрядник повинен виконати роботи Замовнику в обумовлені строки, а Замовник зобов'язується сплатити Підряднику вартість робіт на визначених цим договором умовах.
3.1. Договірна ціна розраховується на підставі відомості обсягів робіт (додаток №1 до цього Договору).
3.3. Договірна ціна є твердою, визначена у кошторисній документації, що є Додатком №2 до цього договору, і становить: 917135,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 183 427,00 грн, всього з ПДВ 1 100 562,00 грн.
4.1. Замовник оплачує виконані роботи на підставі наданого Підрядником рахунку протягом 20 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідних Акту та Довідки, зазначених у п.8.2.1 та п. 8.2.2 цього договору.
11.1.13 Підрядник зобов'язується відповідно до норм ст. 201 Податкового кодексу України, своєчасно та в повному обсязі складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні та розрахунки коригування до них. У разі, якщо Підрядник склад податкові накладні або розрахунки коригування до них з порушенням норм чинного законодавства, а також у разі відсутності їх у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою втрату права Замовника на збільшення податкового кредиту, Підрядник зобов'язується компенсувати Замовнику заподіяні цим збитки.
Тож, на виконання умов договору 27.07.2022 року Позивач перерахував на рахунок Відповідача 1 019 702,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №15 (арк.с. 46).
Відповідач на виконання умов Договору здійснив додаткові аналогічні роботи з ремонту будівлі ТРП №68 АТ "Криворізька теплоцентраль", що підтверджується актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2022 року (арк.с. 32-37).
Як зазначив Позивач у позові, всі взаєморозрахунки по Договору проведені. Претензій щодо виконання робіт та їх оплати сторони не мають.
Проте, в порушення вимог норм статті 201 Податкового кодексу України до часу звернення Позивача до суду, податкова накладна з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 1 019 702,40 грн відсутня у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим Позивач позбавлений права включити суму ПДВ - 169 950,40 грн до складу податкового кредиту.
З метою досудового врегулювання спору 27.05.2024 Позивач на адресу Відповідача направив претензію на суму 169 950,40 грн вих.№5615/06 (арк.с. 47-48), яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.
Доказів погашення суми збитків Відповідач на час розгляду справи суду не надав.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавана школи; вина завдавана шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої, вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 ЦК України).
Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №750/8676/15-ц.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Виходячи з наведеного та в силу статті 74 ГПК України, саме на Позивача покладається обов'язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв'язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
У постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22 висловлено правову позицію про те, що хоча обов'язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов'язку у господарському договорі такий обов'язок стає також господарсько-договірним зобов'язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків.
Також Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловилася у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17 про те, що є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Таким чином, у аналогічних правовідносинах відсутність факту реєстрації податкової накладної, підтверджена за допомогою належних та допустимих доказів, свідчить про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доказами відсутності реєстрації є дані ЄРПН.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 36ч5 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне; або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідач є відповідальним за подання відповідних копій документів та/або пояснень, необхідних для підтвердження законності господарської операції та для реєстрації податкових накладних, а також є відповідальним за оскарження рішень контролюючих органів щодо зупинення/відмови у реєстрації податкових накладних. Відсутність оскарження з боку Відповідача рішення контролюючого органу щодо відмови у реєстрації вищезазначених податкових накладних, фактично унеможливило отримання Позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України.
Отже, враховуючи наведені норми права та умови укладеного між сторонами договору, а також те, що порушення Відповідача позбавило Позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 169 950,40 грн, Позивач поніс збитки.
При цьому, хоча обов'язок Відповідача зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед Позивачем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо невиконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 зі справи № 908/1568/18 та в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.
6. Висновки господарського суду за результатам вирішення спору
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 169 950,40 грн основного боргу - є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються повністю на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕНТ" задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІНВЕНТ" (50086, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Дніпропетровське шосе, буд. 16 Б, код ЄДРПОУ 33452917) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вулЕлектрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) збитки в сумі 169 950,40 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 18.07.2025
Суддя Н.Б. Кеся