вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.06.2025м. ДніпроСправа № 904/495/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.
та представників:
прокурор: Міщук Н.П.;
від позивача: Жежель С.С., Московська О.Г. - самопредставництво;
від відповідача: Васильцова О.М. - адвокат
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Кам'янської окружної прокуратури, м. Кам'янське Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради, м. Кам'янське Дніпропетровської області
до Приватного підприємства "Вогник", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 301910,81 грн.
Керівник Кам'янської окружної прокуратури через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради про стягнення з Приватного підприємства "Вогник" безпідставно збережених коштів у сумі 301910,81 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3622,93 грн прокурор просить стягнути з відповідача на користь його платника - Дніпропетровської обласної прокуратури, а справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Приватне підприємство "Вогник", фактично користуючись у період з 11.07.2023 по 29.05.2024 без достатньої правової підстави земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:02:016:0569, розташованою за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, просп. Свободи, 32 (далі - спірна земельна ділянка), за рахунок Кам'янської міської ради - власника земельної ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування вказаною земельною ділянкою на рівні орендної плати.
Правовою підставою позову прокурор зазначає, серед іншого, частину першу статті 1212 Цивільного кодексу України.
Заявляючи про своє процесуальне право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради, прокурор посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зауважує, що вже самого факту бездіяльності Кам'янської міської ради, уповноваженої на виконання функцій контролю за використанням земель відповідної територіальної громади, для втручання прокурора є достатньо. Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
При цьому прокурор звертає увагу суду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду з цього питання, викладену в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
На виконання частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Кам'янська міська прокуратура листом № 56-2496ВИХ-24 від 16.04.2024 повідомила Кам'янську міську раду щодо існування порушень земельного законодавства з боку відповідача та пропонувала вирішити питання щодо захисту інтересів держави та територіальної громади шляхом пред'явлення відповідного позову про стягнення безпідставно збережених коштів з ПП "Вогник" (а.с. 34 - 36 т. 1).
На лист Кам'янської окружної прокуратури № 56-2496ВИХ-24 від 16.04.2024 Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради листом № 07-07/707 від 07.05.2024 повідомив, що Кам'янською міською радою вжито заходів цивільно-правового характеру з метою забезпечення законного оплатного використання земельної ділянки шляхом звернення до господарського суду Дніпропетровської області до ПП "Вогник" із позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки. Щодо застосування інших заходів цивільно-правового характеру до ПП "Вогник", то Департамент послався на самостійні повноваження органів прокуратури відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (а.с. 37 - 38 т. 1).
Листами № 56-77ВИХ-24 від 06.01.2025 та № 56-448ВИХ-25 від 22.01.2025 Кам'янська окружна прокуратура повідомила позивача про звернення до суду в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради з позовом про стягнення з ПП "Вогник" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та просила позивача надати актуальний розрахунок цих коштів та реквізити для їх зарахування (а.с. 73 т. 1).
У відповідь на запит Кам'янської окружної прокуратури № 56-448ВИХ-25 від 22.01.2025 Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради надав актуальний розрахунок недоотриманої орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою з 11.07.2023 по 29.05.2024 включно (лист № 07-07/162 від 03.02.2025; а.с. 74 т. 1).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Разом із позовом прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:
- накласти арешт на належний на праві власності Приватному підприємству "Вогник" (код ЄДРПОУ 20239588) об'єкт нерухомого майна: будівлю будинку побуту "Лада" загальною площею (кв.м): 4254,5, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Свободи (попередня назва - проспект Леніна), будинок 32 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 791679712104);
- заборонити Приватному підприємству "Вогник" (код ЄДРПОУ 20239588) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо об'єкта нерухомого майна: будівлі будинку побуту "Лада" загальною площею (кв.м): 4254,5, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Свободи (попередня назва - проспект Леніна), будинок 32 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 791679712104), відомості щодо яких внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об'єкта (далі - об'єкт нерухомого майна) тощо (а.с. 83 - 89 т. 1).
Ухвалою суду від 07.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 10.02.2025 заява прокурора про забезпечення позову задоволена частково.
20.02.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС представник відповідача адвокат Васильцова О.М. подала відзив на позов, в якому не заперечує факту перебування спірної земельної ділянки в користуванні ПП "Вогник", утім позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову повністю (а.с. 119 - 123 т. 1).
При цьому посилається на те, що протягом спірного періоду відповідачем сплачувався земельний податок і станом на 13.02.2025 у нього відсутній податковий борг, на підтвердження чого надала, серед іншого, лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 10729/6/04-36-13-09-10 від 13.02.2025.
Так, відповідач зазначає, що згідно з даними інформаційної системи органів ДПС України в інтегрованій картці платника ПП "Вогник" по "Земельному податку юридичних осіб" по Кам'янській ТГ за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 сплачено коштів на загальну суму 81090,00 грн, в тому числі по роках: 2023 рік - 45994,00 грн, 2024 рік - 35096,00 грн. По податку "Орендна плата з юридичних осіб" по Кам'янській ТГ за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 сплачено коштів на загальну суму 181649,09 грн, у тому числі по роках: 2023 рік - 4497,52 грн, 2024 рік - 177151,57 грн.
За твердженням відповідача прокурор був зобов'язаний при складанні позовної заяви здійснити відрахування сплаченого земельного податку за земельну ділянку, оскільки повторна сплата земельного податку буде рахуватись як подвійне оподаткування.
Окремо відповідач відзначає, що в рішенні Кам'янської міської ради від 22.06.2018 №1105-25/VII "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" (п. 1 додатку № 1 до рішення) вказано, що за земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, ставка земельного податку становить 3% від їх нормативної грошової оцінки.
Також відповідач заперечує розмір безпідставно збережених коштів та період їх нарахування. Зокрема, відповідач не погоджується з нормативною грошовою оцінкою спірної земельної ділянки, виходячи з якої здійснений розрахунок заявленої до стягнення суми коштів, а саме зі значеннями коефіцієнтів Км1, Км2, Кф, Км3, використаних у формулі визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідач зазначає, що у зв'язку із впровадженням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки ним до справи № 904/5792/23 за позовом Кам'янської міської ради до ПП "Вогник" про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки подавалися заперечення та контррозрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1800 га, кадастровий номер 1210400000:02:016:0569; на цей час відповідачем замовлено комплексне земельно-технічне дослідження з питань землеустрою про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки. Тож до завершення відповідного дослідження визначений прокурором розмір безпідставно збережених коштів та період їх нарахування не може бути обгрунтованим.
Ухвалою суду від 20.02.2025 за клопотанням представника відповідача постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 11.03.2025, за результатом якого за клопотанням прокурора підготовче засідання було відкладено на 27.03.2025.
21.03.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС прокурор подав відповідь на відзив, в якій не погоджується із запереченням відповідача, викладеними у відзиві (а.с. 168 - 170 т. 1 ).
Щодо доводів відповідача про відсутність у нього правових підстав для сплати орендної плати за вказаний у розрахунку період через уникнення подвійного оподаткування прокурор зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 № 629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок (п. 94), що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Приватне підприємство "Вогник" понад рік зберігало кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшила вартість власного майна, а Кам'янська міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувся факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.
Отже, Кам'янська міська рада, як власник земельної ділянки, має право на захист у судовому порядку своїх інтересів щодо отримання з відповідача безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.
Прокурор наголошує, що будь-яких законних підстав чи рішення Кам'янської міської ради про звільнення відповідача від обов'язку сплачувати за фактичне користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об'єкт нерухомості, не існує.
Щодо доводів відповідача про необґрунтованість розрахунку безпідставно збережених коштів прокурор указує, що розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку ПП "Вогник" розрахований міською радою виходячи з розміру орендної плати за землю та становить 301910,81 грн за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки, а саме за період з 11.07.2023 по 29.05.2024 включно (з моменту закінчення шістдесяти днів після прийняття рішення міської ради № 993-33/VIII від 12.05.2023, як це передбачено підпунктом 5.1 пункту 5 цього рішення до дати державної реєстрації договору оренди земельної ділянки), даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з витягами № НВ-9928978542023 від 29.09.2023, № НВ-9933079942024 від 13.03.2024, коефіцієнту індексації НГО за даними офіційного вебсайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (http://land.gov.ua), рішення Кам'янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VII "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста".
Наведені у даному розрахунку величини повністю відповідають величинам, зазначеним в укладеному договорі оренди, з яким погодився відповідач, відмовляючись від своєї апеляційної скарги, поданої на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 у справі № 904/5792/23, в якому зазначені ті ж самі величини.
Зокрема, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як у розрахунку, так і в укладеному договорі оренди становить 8335084,5 грн, ставка орендної плати - 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, річний розмір орендної плати - 333403,38 грн, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки на 2022 рік - 1,15%. Аналогічно було проведено розрахунок суми недоотриманої орендної плати за 2024 рік.
Тому сумніви відповідача у правильності розрахунку прокурор вважає передчасними та не підтвердженими належними способами доказування.
Прокурор зазначає, що витяги з технічної документації грошової оцінки земельної ділянки виконані в автоматичному режимі програмним забезпеченням Державного земельного кадастру.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується, а формується автоматично за даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку та з використанням ГІС-технологій та електронних цифрових карт Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста на дату звернення. Тобто витяг - це тільки роздруковані за допомогою програмного забезпечення дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста. Підстав для спростування, як недостовірних, даних сформованих витягів з НГО, нема.
Прокурор зауважує, що, висловлюючи незгоду з наведеним у позовній заяві розрахунком, відповідач клопотань з даного приводу до суду не подав.
Також прокурор повідомив, що при підготовці відповіді на відзив Кам'янською окружною прокуратурою на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області скеровано запит про наявність податкового боргу у ПП "Вогник", відповідь на який ще не надходила. При надходженні інформації вона буде долучена до матеріалів справи окремим клопотанням.
З урахуванням наведених у відповіді на відзив доводів прокурор вважає твердження відповідача про невірний розрахунок сум, які підлягають до стягнення, помилковим.
22.03.2025 представник відповідача адвокат Васильцова О.М. подала до суду клопотання про долучення доказів - висновку експерта № 01/03-2025 від 19.03.2025 за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою.
У поданому до суду 25.03.2025 клопотанні представник позивача просить відмовити у долученні до справи висновків указаної експертизи. Того ж дня від нього надійшли пояснення позивача по суті спору, в яких він підтримує позов прокурора та просить його задовольнити (а.с.204 - 206 т. 1).
Ухвалою суду від 27.03.2025 за клопотанням представника відповідача відкладено підготовче засідання на 10.04.2025 для надання відповідачу можливості надати свою письмову правову позицію на заперечення позивача щодо долучення до справи висновку експерта; підготовче провадження продовжено до 08.05.2025 включно.
08.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС прокурор подав до суду заперечення проти долучення до справи доказів відповідача, а саме копії листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 10729/6/04-36-13-09-10 від 13.02.2025 та висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 19.03.2025 (а.с. 229 - 231 т. 1)
10.04.2025 від представника відповідача адвоката Васильцової О.М. до суду надійшли письмові пояснення разом із копією Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське Дніпропетровської області з обгрунтуванням необхідності долучення до справи наданого нею висновку експерта від 19.03.2025 (а.с. 1-3 т. 2).
У підготовчому засіданні 10.04.2025, за результатом обговорення заявленого представником відповідача клопотання про долучення до справи висновку експерта від 19.03.2025, протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання представника відповідача про долучення до справи висновку експерта від 19.03.2025.
Ухвалою суду від 10.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.05.2025, після чого оголошувалася перерва до 01.05.2025, 20.05.2025.
28.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС прокурор подав до суду заяву/клопотання про повернення до підготовчого провадження та заяву про зміну предмета позову (а.с. 214-215, 219 - 221 т. 2).
Підставою для повернення до підготовчого провадження прокурор указує зміну предмета позову щодо зменшення позовних вимог та потребою в долученні відповідних доказів.
В обґрунтування заяви про зміну предмета позову прокурор посилається на те, що за інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1304-/5/04-36-04-05-11 від 19.03.2025 на запит Кам'янської окружної прокуратури, скерований до контролюючого органу з метою перевірки достовірності відомостей відповідача, наданих під час підготовчого судового засідання, встановлено факт декларування ПП "Вогник" за період з 01.01.2024 по 30.05.2024 земельного податку в сумі 13633,01 грн, які сплачені у повному обсязі до бюджету, у зв'язку з чим станом на 01.03.2025 податковий борг не обліковується.
Інформація про декларування чи оплату земельного податку або орендної плати відповідачем за період з 11.07.2023 по 31.12.2023 ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надано.
Тому, як зазначає прокурор, за період з 11.07.2023 по 31.12.2023 первісно розрахований розмір суми стягнення залишається сталим і становить 157739,26 грн, а первісно розрахований розмір суми стягнення за період з 01.01.2024 по 30.05.2024 підлягає зменшенню на суму сплаченого земельного податку у розмірі 13633,01 грн та становить: 144171,55 грн (за 2024 рік) - 13633,01 грн = 130538,54 грн.
Тож усього за період з 11.07.2023 по 29.05.2024 Кам'янська міська рада не одержала грошові кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 288277,80 грн (157739,26 грн + 130538,54 грн = 288277,80 грн).
Відтак за твердженням прокурора змінилися обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення даної справи, а саме змінено грошовий вираз первісно сформованої позовної вимоги.
Від представника відповідача адвоката Васильцової О.М. 29.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшло клопотання про долучення доказів, а саме уточнюючої декларації відповідача за 2023 рік по земельному податку за спірну земельну ділянку на суму земельного податку у розмірі 16803,12 грн за рік (1400,26 грн на місяць), яку не вказано у заяві прокурора від 28.04.2025 про зміну предмета позову (а.с. 227 т. 2).
01.05.2025 представник відповідач адвокат Васильцова О.М. подала заяву про судові витрати, в якій повідомила, що після винесення рішення протягом 5 днів до суду будуть надані відповідні докази понесених відповідачем судових витрат у розмірі 86000,00 грн, в тому числі 69000,00 грн - за проведення експертизи та 17000,00 грн - за правничу допомогу (а.с. 235 т. 2).
За результатами розгляду в судовому засіданні 01.05.2025 заяв прокурора про повернення до підготовчого провадження та про зміну предмета позову суд ухвалив відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що заява прокурора про повернення до підготовчого засідання не обґрунтована правовою підставою, визначеною законом, та не обумовлена особливими обставинами, які впливають на виконання завдань господарського судочинства, а заява про зміну предмета позову суперечить статті 46 ГПК України.
Розглянувши подані відповідачем до дати судового засідання заяви/клопотання, суд ухвалив долучити до матеріалів справи заяву відповідача про судові витрати, а також подані ним докази.
Указані ухвали суду постановлені без оформлення окремих документів та зазначені в протоколі судового засідання від 01.05.2025 (а.с. 236 - 238 т. 2).
12.05.2025 від представника відповідача адвоката Васильцової О.М. через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява про судові витрати з долученими до неї доказами понесення відповідних витрат (а.с. 240 - 250 т. 2).
Під час судового розгляду справи по суті суд заслухав пояснення учасників справи, а також дослідив наявні у справі докази, в тому числі Витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (Витяг № НВ-9928978542023, НГО спірної земельної ділянки станом на 29.09.2023 - 8335084,50 грн; Витяг № НВ-9933079942024, НГО спірної земельної ділянки станом на 13.03.2024, 24.05.2024 - 8763369,47 грн), а також висновок судового експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 19.03.2025 № 01/03-2025, згідно з яким з урахуванням усіх локальних факторів (який коефіцієнт займає кожен локальний фактор у межах досліджуваної ділянки), з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1800 га, кадастровий номер 1210400000:02:016:0569 станом на 24.05.2024, відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки міста Кам'янське Дніпропетровської області, впровадженої у дію рішенням Кам'янської міської ради від 18.12.2020 № 41-03/VIII, нормативна грошова оцінка досліджуваної земельної ділянки становить 4203709,33 грн.
При цьому у суду виникло питання щодо можливих причин виникнення істотних розбіжностей у визначенні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.
За вказаних обставин ухвалою суду від 20.05.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 14:30 год 10.06.2025; у судове засідання викликано учасників справи та судового експерта Коваленко Людмилу Анатоліївну для надання пояснень щодо висновку за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 19.03.2025 № 01/03-2025; експерту роз'яснено його права, передбачені статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі на участь у судовому процесі в режимі відеоконференції за відсутності заперечень учасників справи.
03.06.2025 від судового експерта Коваленко Людмили Анатоліївни засобом електронного зв'язку надійшла заява про забезпечення її участі у призначеному засіданні суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 05.06.2025 задоволено, змінено час проведення судового засідання у справі, призначеного на 10.06.2025, з 14:30 год на 15:30 год та забезпечено можливість участі заявниці в указаному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Від учасників справи через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшли додаткові пояснення у справі: 05.06.2025 - від відповідача, 09.06.2025 - від позивача і 10.06.2025 - від прокурора.
Відповідач у своїх додаткових поясненнях у справі, у зв'язку з питаннями, які виникли у судовому засіданні 20.05.2025 стосовно розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в розмірах 8763369,47 грн станом на 13.03.2025 та 8335084,50 грн станом на 29.09.2023, повідомляє, що для відповіді на поставлені судом питання ним було направлено адвокатський запит до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. В отриманій на запит відповіді (лист № 29-4-0.10/2873-25 від 04.06.2025) стосовно розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначено, що додатком 17 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", яка набрала чинності 10.11.2021, визначено нову форму витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка не передбачає деталізації складових показників нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зокрема, зазначення коефіцієнтів, цільового призначення земельної ділянки, її площі тощо. За інформацією відділу № 3 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області рішенням Кам'янської міської ради № 1975-44/VIІ від 09.07.2020 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське станом на 01.01.2020" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське, яка була введена в дію з 01.01.2021.
Відтак, на думку відповідача, не можна вважати правильною нормативну грошову оцінку у Витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, які надані позивачем до суду, де нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 29.09.2023 становить 8335084,50 грн, а станом на 13.03.2024 (як і в договорі оренди земельної ділянки № 16041 від 29.05.2024 станом на 24.05.2024) становить 8763369,47 грн без достовірного розрахунку та за відсутності даних у відділі Держгеокадастру щодо Км3.
Кам'янська міська рада щодо додаткових пояснень відповідача, в яких останній в обґрунтування необхідності застосування коефіцієнту Кцп, затвердженого Методикою, посилається на лист Держгеокадастру від 04.06.2025, зазначає, що стороною відповідача не надано до своїх пояснень копії адвокатського запиту, скерованого до Держгеокадастру, у відповідь на який відповідачем від Держгеокадастру було отримано лист від 04.06.2025. Тож відсутність даного запиту позбавляє можливості стороні ознайомитися з переліком питань, які були порушені відповідачем, що унеможливлює також і належну оцінку наданої відповіді від 04.06.2025.
Щодо суті наданих стороною відповідача пояснень, позивач указує, зокрема, таке.
Застосування певних коефіцієнтів, затверджених Методикою до нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489), є недопустимим та такий коефіцієнт не може застосуватися самостійно в іншій формулі.
У вказаному Порядку коефіцієнти, які є в Методиці, можуть бути понижуючі, а в Методиці вони підвищені та навпаки за рахунок того, що понизили інший коефіцієнт.
З наведеного випливає, що хоча Методика № 1147, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України і має вищу юридичну силу, ніж Порядок № 489, однак дані документи є різними по своїй суті, застосовуються окремо та їх положення не можуть вважатися взаємозамінними й тотожними.
З огляду на це позивач стверджує, що оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок міста Кам'янське була затверджена з урахуванням положень порядку № 489, тому при розрахунку нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське мають застосовуватися лише положення, формули і коефіцієнти, які були визначені в Порядку № 489 та які перебувають в основі розробленої технічної документації по землям міста Кам'янське. Застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське будь-яких інших даних, які не були враховані в Порядку № 489 та не входять до формул, визначених цим Порядком, лише призведе до невірного розрахунку нормативної грошової оцінки.
З огляду на викладене позивач наголошує на тому, що положення Порядку та Методики не можуть бути взаємозамінними в якійсь окремій частині, як то в нашому випадку із застосуванням одного лише понижуючого коефіцієнту, затвердженого Методикою. Тобто у разі застосування принципу «lex posterior derogate priori» (наступний закон скасовує попередній) логічніше було б застосовувати до витягів з нормативної грошової оцінки в цілому положення Методики, а не якісь окремі складові формули по нормативній грошовій оцінці, які більш вигідні для землекористувачів.
Пояснення Дніпропетровської обласної прокуратури стосуються висновку експерта та судових витрат у справі.
Так, Дніпропетровська обласна прокуратура наголошує, що висновок Коваленко Л.А. від 19.03.2025 № 01/03-2025, який наданий за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою відносно земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:0:016:0569, не відповідає вимогам законодавства України та є необґрунтованим, безпідставним, оскільки виконаний не уповноваженим експертом, ґрунтується на доказах, які отримані у поза встановленим законодавством способом, та зроблені висновки експерта прийнятті з перевищенням своїх повноважень.
Разом з тим проведення вказаної експертизи у справі № 904/495/25 Дніпропетровська обласна прокуратура вважає недоречним, тому що дане дослідження призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Натомість у матеріалах справи № 904/495/25 наявні витяги з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:0:016:0569, що включають в себе сукупність усіх даних, що необхідні для визначення орендної плати за землю і оформлюється відповідно до п. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", є загальновідомими для сторін та стали основою для визначення розрахунку недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою ПП "Вогник".
Додатково прокуратурою зазначено, що контроль за достовірністю і правильністю відомостей, викладених у витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки здійснювався під час проведення державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське, за результатами розгляду якого Держгеокадастром видано позитивний висновок, що є чинним та не скасованим судом.
Крім того, Дніпропетровська обласна прокуратура вказує на безпідставність заявлених представником відповідача судових витрат за надання висновку експерта Коваленко Л.А. від 19.03.2025 № 01/03-2025 та витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі лише з прокуратури, оскільки відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, такий розподіл здійснюється залежно від результатів розгляду справи та пропорційно покладається на відповідні сторони.
Позиція прокуратури ґрунтується на тому, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Зважаючи на обставини справи № 904/495/25, прокурор є представником держави в особі позивача - Кам'янської міської ради, а не самостійним позивачем. Тому покладення обов'язку щодо оплати вартості робіт за проведення експертизи та витрат на професійну правничу допомогу на прокурора є неправильним, оскільки призводить до подвійного фінансового навантаження на державу під час розгляду справи.
У судовому засіданні 10.06.2025 судовий експерт Коваленко Л.А. надала пояснення на запитання суду, прокурора, сторін у справі.
Протокольною ухвалою суду від 10.06.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 11:00 год 20.06.2025 з викликом представників учасників справи.
У судовому засіданні 20.06.2025 прокурор, представники позивача та представник відповідача підтримали свої правові позиції, викладені у поданих до суду заявах по суті справи.
За наслідком судового засідання 20.06.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
За адресою: Дніпропетровська область, місто Кам'янське (попередня назва - Дніпродзержинськ), проспект Свободи (попередня назва - Леніна), будинок 32, знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,18 га з кадастровим номером 1210400000:02:016:0569, яка перебуває в комунальній власності та на якій розміщено об'єкт нерухомого майна (далі - спірна земельна ділянка).
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0500365392023 від 14.04.2023 категорія земель спірної земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки - 03.07, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Державну реєстрацію земельної ділянки проведено 14.04.2023 відділом № 7 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (а.с. 28-28а т. 1).
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 370698776 від 20.03.2024 убачається, що за адресою: проспект Свободи, будинок 32 у місті Кам'янське Дніпропетровської області розташований об'єкт нерухомого майна - будівля будинку побуту "Лада", загальною площею 4254,5 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 791679712104), право власності на який 23.11.2015 було зареєстровано за Приватним підприємством "Вогник". Підставою для державної реєстрації права власності є подані документи: договір купівлі-продажу будівлі на аукціоні, серія та номер: 275 в реєстрі за № 3102, виданий 30.04.1996, видавник: приватний нотаріус Огнєва Н.О.; дублікат свідоцтва про право власності, серія та номер: 119, виданий 24.06.2015, видавник: Представництво Фонду державного майна в м. Дніпродзержинську (а.с. 16 - 18 т. 1).
Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці по проспекту Свободи, 32 у місті Кам'янське Дніпропетровської області, Приватне підприємство "Вогник" є фактичним користувачем спірної земельної ділянки.
Рішенням Кам'янської міської ради № 993-33/VIII від 12.05.2023 "Про передачу в користування на умовах оренди земельної ділянки за адресою: просп. Свободи, 32 ПП "Вогник"" затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству "Вогник" для розміщення будівлі будинку побуту "Лада" за адресою: просп. Свободи. 32, м. Кам'янське, Дніпропетровська область; відповідачу надано в користування на умовах оренди строком до 31.05.2033 спірну земельну ділянку для розміщення будинку побуту "Лада", код КВЦПЗД - 03.07, обмеження у використанні земельної ділянки: охоронна зона навколо інженерних комунікацій - 0,0108 га; охоронна зона навколо інженерних комунікацій - 0,0156 га; зона особливого режиму забудови - 0,1800 га (п. 1) (а.с. 15-16 т. 1)
Підпунктами 5.1, 5.2 пункту 5 зазначеного рішення землекористувача зобов'язано: укласти протягом 60 днів після прийняття цього рішення в департаменті комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради у встановленому порядку документи на землекористування (договори, угоди) шляхом надання оригіналу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого у поточному році; звернутися до органів, що здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.
Приватним підприємством "Вогник" своєчасно не було вжито заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів для користування спірною земельною ділянкою, що зумовило звернення Кам'янської міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Вогник" про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 у справі №904/5792/23, яке набрало законної сили 12.11.2024, задоволено позовні вимоги Кам'янської міської ради до Приватного підприємства "Вогник" про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки та визнано укладеним договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам'янське, пр. Свободи, 32, загальною площею 0,1800 га, для розміщення будівлі будинку побуту "Лада" в редакції Кам'янської міської ради Дніпропетровської області (а.с. 55 - 67 т. 1).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг №381220938 від 03.06.2024) договір користування спірною земельною ділянкою на умовах оренди укладено між відповідачем та Кам'янською міською радою 29.05.2024 строком на 9 років 2 дні до 31.05.2033, державна реєстрація договору проведена 30.05.2024 (а.с. 54 т. 1).
Умовами пунктів 2.2, 4.1 укладеного між позивачем і відповідачем договору оренди земельної ділянки № 16041 від 29.05.2024 передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:02:016:0569 станом на 24.05.2024 становить 8763369,47 грн, а визначений з її урахуванням річний розмір орендної плати за користування цією земельною ділянкою - 350534,78 грн/рік без ПДВ (а.с. 48 т. 1).
Відтак Приватне підприємство "Вогник", зареєструвавши своє право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю будинку побуту "Лада", розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1800 га з кадастровим номером 1210400000:02:016:0569, за адресою: 51931, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, просп. Свободи, 32, отримавши офіційне рішення від власника земельної ділянки - Кам'янської міської ради про надання у користування на умовах оренди зазначеної земельної ділянки для розміщення будівлі будинку побуту "Лада", до 30.05.2024 використовувало земельну ділянку без укладеного договору оренди та за відсутності державної реєстрації речового права всупереч вимогам статей 125, 126 Земельного кодексу України.
За інформацією Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради плата за користування спірною земельною ділянкою Приватним підприємством "Вогник" не сплачена.
Нормативними приписами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Рішенням Кам'янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VII "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" установлено на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю. Зокрема для юридичних осіб річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) становить 4% від нормативної грошової оцінки (а.с. 128-136 т. 1).
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське Дніпропетровської області, складена на виконання рішення Кам'янської міської ради від 17.11.2017 № 863-20/VII (зі змінами та доповненнями згідно з рішенням Кам'янської міської ради від 28.02.2020 № 1895-40/VII), затверджена у 2020 році рішенням Кам'янської міської ради від 09.07.2020 № 1975-44/VII "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське станом на 01.01.2020".
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим 1210400000:02:016:0569 згідно з витягом № НВ-9928978542023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок станом на 29.09.2023 становить 8335084,50 грн, а згідно з витягом № НВ-9933079942024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок станом на 13.03.2024 - 8763369,47 грн (а.с. 38-39 т. 1).
За розрахунком Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради недоотримана орендна плата внаслідок користування Приватним підприємством "Вогник" спірною земельною ділянкою за 2023 рік (з 11.07.2023 по 31.12.2023 включно) становить 157739,26 грн і за 2024 рік (з 01.01.2024 по 29.05.2024 включно) - 144171,55 грн, що разом становить 301910,81 грн, яку й заявлено прокурором до стягнення з відповідача (а.с. 74 т. 1).
В основу розрахунку за 2023 рік покладено: нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9928978542023 станом на 29.09.2023 - 8335084,50 грн; ставку орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішеннями Кам'янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VII - 4%; річну орендну плату - 333403,38 грн (8335084,5 х 4% = 333403,38); місячний розмір орендної плати - 27783,62 грн (333403,38/12 = 27783,62); тривалість періоду користування земельною ділянкою в 2023 році з 11.07.2023 по 31.12.2023 - 21 день липня місяця та наступні 5 місяців. Так, за період користування земельною ділянкою з 11.07.2023 по 31.12.2023 нараховано до сплати 157739,26 грн ((27783,62 х 5) + (27783,62 / 31 х 21) = 157739,26).
В основу розрахунку за 2024 рік покладено: нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9933079942024 станом на 13.03.2024 - 8763369,47 грн; ставку орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішеннями Кам'янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VII - 4%; річну орендну плату - 350534,78 грн (8763369,47 х 4% = 350534,78); місячний розмір орендної плати - 29211,23 грн (350534,78/12 = 29211,23); тривалість періоду користування земельною ділянкою в 2024 році з 01.01.2024 по 29.05.2024 - 4 місяці та 29 днів травня місяця. Так, за період користування земельною ділянкою з 01.01.2024 по 29.05.2024 нараховано до сплати 144171,55 грн ((29211,23 х 4) + (29211,23/31 х 29) = 144171,55).
Наведені обставини й стали причиною виникнення спору.
Предметом доказування у справі є обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача заявлених до стягнення грошових коштів, несплачених останнім за користування спірною земельною ділянкою у період з 11.07.2023 по 29.05.2024.
Правовідносини між сторонами регулюються земельним та цивільним законодавством.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За приписом частини першої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлової будівля, яка належить відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.
Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Тому у зв'язку з користуванням відповідачем нежитловою нерухомістю - будівлею будинку побуту "Лада", розташованою на земельній ділянці загальною площею 0,1800 га з кадастровим номером 1210400000:02:016:0569 за адресою: 51931, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, просп. Свободи, 32, презюмується користування усією цією земельною ділянкою.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20.
Факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою ним не оспорюється.
За частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктами 34, 35 частини першої статті 26 цього Закону передбачено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до частини першої статті 122 Земельного Кодексу України саме до повноважень сільських, селищних, міських рад відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої, третьої вказаної статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, зокрема крім розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).
За таких обставин Кам'янська міська рада є саме тим органом місцевого самоврядування, який повноважний представляти відповідну територіальну громаду в питаннях передачі в оренду земель комунальної власності для всіх потреб, а право власності чи користування земельною ділянкою виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
При цьому виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у п. 79 постанови від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77 цс 18).
Докази законодавчого оформлення права користування відповідачем спірною ділянкою у період з 11.07.2023 по 29.05.2024, а також належної державної реєстрації речових прав на неї відсутні у цей період .
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За частинами першою, другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
За змістом підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (підпункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
За змістом частини п'ятої статті 5 та частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відтак нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України "Про оцінку земель", передбачені Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 (далі - Методика № 1147), яка набрала чинності 10.11.2021.
Згідно з пунктом 1 цієї Методики об'єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:
Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де: Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів; Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1; Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст; Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів; Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення; Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки; Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру; Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням; Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки (п. 3 Методики № 1147).
Відповідно до пункту 19 Методики № 1147 за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.
З метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок складається електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (із змін. і доп.).
За змістом пункту 20 Методики № 1147 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.
Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов'язків якого належить надання зазначених витягів.
У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Як убачається з наявних у справі доказів Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське Дніпропетровської області затверджена у 2020 році, тобто до набрання чинності Методикою № 1147. Докази затвердження нової технічної документації у матеріалах справи відсутні, а отже Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське Дніпропетровської області від 2020 року (а.с. 5 - 71 т. 2) є чинною.
Нормативно-правовою базою грошової оцінки у чинній Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське Дніпропетровської області є, зокрема, Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок № 489), який був чинним до 06.05.2023 і визначав процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель.
Пунктами 2 - 4 розділу І Порядку № 489 передбачено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (із змінами).
Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Частиною другою статті 26 Закону України "Про землеустрій" визначено, що розробниками документації із землеустрою є, зокрема, юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою.
В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (п. 1 розділу ІІ Порядку № 489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (п. 3 розділу ІІ Порядку № 489).
Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (п.п. 7, 9, 10 Порядку № 489).
За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано дату його формування.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки земельних ділянок є технічна документація, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.
Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Тобто довідка з Державного земельного кадастру, форму якої передбачено пунктом 41 Порядку № 1051, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Тож як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору у справі.
Наведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 (провадження № 12-48гс21).
Із наведеного у позові розрахунку, який відповідає розрахунку, здійсненому Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради та наведений у листі № 07-07/162 від 03.02.2025 на запит Кам'янської окружної прокуратури, вбачається, що несплачена відповідачем сума орендної плати - 301910,81 грн, яка складається із суми орендної плати за 2023 рік (з 11.07.2023 по 31.12.2023) - 157739,26 грн та із суми орендної плати за 2024 рік (з 01.01.2024 по 29.05.2024) - 144171,55 грн, розрахована з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у 2023 році в розмірі 8335084,50 грн і в 2024 році в розмірі 8763369,47 грн, з урахуванням ставки орендної плати 4% від нормативної грошової оцінки земель міста, розмір якої визначений відповідним рішенням Кам'янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VI (а.с. 74, 128 - 136 т. 1). Місячний розмір орендної плати визначений шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2023-2024 роки визначена на підставі сформованих автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру витягів № НВ-9928978542023 станом на 29.09.2023 та № НВ-9933079942024 станом на 13.03.2024 із чинної Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста Кам'янське, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі.
Отже, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2023-2024 року, яка покладена в основу розрахунків суми безпідставно збережених відповідачем коштів у період з 11.07.2023 по 29.05.2024, підтверджена наявними у матеріалах справи належними й допустимими доказами (витягами з Державного земельного кадастру, сформованими автоматично в електронній формі, та безпосередньо Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста Кам'янське, яка є чинною).
Оцінка зазначених доказів для з'ясування обставин, що мають значення для справи, не вимагає наявності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, що, відповідно, виключає наявність правових підстав для призначення експертизи судом.
Водночас відповідач, не погоджуючись із розрахунком заявленої до стягнення з нього суми безпідставно збережених коштів, надав до суду висновок судового експерта за результатами проведеної на його замовлення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 19.03.2025 № 01/03-2025, згідно з яким з урахуванням усіх локальних факторів (який коефіцієнт займає кожен локальний фактор у межах досліджуваної ділянки), з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1800 га, кадастровий номер 1210400000:02:016:0569 станом на 24.05.2024, відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки міста Кам'янське Дніпропетровської області, впровадженої у дію рішенням Кам'янської міської ради від 18.12.2020 № 41-03/VIII, нормативна грошова оцінка досліджуваної земельної ділянки становить 4203709,33 грн.
Право сторін подавати докази тісно пов'язане з покладеним на них обов'язком доказування (доведення обставин в обґрунтування своїх вимог і заперечень) та сприянням судом учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законом, що лежить в основі принципу змагальності сторін як однієї з основних засад господарського судочинства (ст.ст. 13, 42 Господарського процесуального кодексу України).
Тож на виконання вимог господарського процесуального законодавства щодо доказів й порядку доказування, з метою виконання завдань господарського судочинства та забезпечення його основних засад судом долучено до матеріалів справи наданий відповідачем висновок судового експерта за результатами проведеної на його замовлення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 19.03.2025 № 01/03-2025.
Оцінюючи зазначений доказ, суд керується приписами статті 104 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу, тобто за стандартом доказування, що ґрунтується на вірогідності доказів.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Наявний у матеріалах справи висновок земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 19.03.2025 № 01/03-2025, як і надані судовим експертом у судовому засіданні пояснення щодо цього висновку, не містять переконливих аргументів щодо невідповідності розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, вказаного у витягах № НВ-9928978542023 станом на 29.09.2023 та № НВ-9933079942024 станом на 13.03.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, вимогам чинного законодавства та обґрунтованості визначеного експертом розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в сумі 4203709,33 грн.
Звертає на себе увагу й те, зокрема, що під час пояснень у судовому засіданні, в тому числі й у відповідь на запитання прокурора, експертом не було підтверджено застосування під час свого дослідження коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель кумулятивно (залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок), як то передбачено приписами підпункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України.
Заперечення відповідача щодо значень коефіцієнтів Км1, Км2, Кф, Км3, використаних у формулі визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, стосується витягів із Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам'янське Дніпропетровської області, правомірності формування цих витягів, тобто зачіпає публічно-правову сферу правовідносин. Тому питання відповідності законодавчим вимогам цієї Технічної документації, порядку формування й видачі витягів із цієї Технічної документації можуть бути предметом розгляду при вирішенні публічно-правового спору, юрисдикція якого поширюється на адміністративні суди (ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд також ураховує, що величина нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2024 рік - 8763369,47 грн, використана в наведеному у позові розрахунку заявленої до стягнення суми безпідставно збережених відповідачем коштів, повністю відповідає величині, зазначеній в укладеному договорі оренди, з яким погодився відповідач, відмовляючись від своєї апеляційної скарги, поданої на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 у справі № 904/5792/23.
У подальшому умови укладеного між позивачем і відповідачем договору оренди земельної ділянки № 16041 від 29.05.2024 щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в розмірі 8763369,47 грн та визначеного з її урахуванням річного розміру орендної плати за користування цією земельною ділянкою - 350534,78 грн, що викладені у пунктах 2.2, 4.1 договору, відповідачем у встановленому законом порядку також не оскаржувалися.
За таких обставин суд відхиляє наданий відповідачем висновок земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 19.03.2025 № 01/03-2025.
Перевіркою судом наведених у позові розрахунків безпідставно збережених відповідачем коштів на загальну суму 301910,81 грн помилок не виявлено.
Вирішуючи питання можливості стягнення з відповідача заявлених до стягнення коштів, суд враховує також таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України, яка відноситься до глави 83 цього Кодексу, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц; п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17).
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17).
Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (п. 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17).
З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Під час судового провадження у справі встановлено факт декларування Приватним підприємством "Вогник" за період з 01.01.2024 по 30.05.2024 земельного податку в сумі 13633,01 грн та його сплати до бюджету в повному обсязі, що підтверджується листом-відповіддю ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1304-/5/04-36-04-05-11 від 19.03.2025 на запит Кам'янської окружної прокуратури № 56-1233ВИХ-25 від 28.02.2025 (а.с. 222-223 т. 2).
Відтак з урахуванням сплаченого відповідачем земельного податку в сумі 13633,01 грн за задекларованими ним зобов'язаннями за період з 01.01.2024 по 30.05.2024, вимоги прокурора про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:02:016:0569 є законними й обґрунтованими частково - в сумі 288277,80 грн (301910,81 - 13633,01 = 288277,80).
Щодо розподілу судових витрат судом враховується сплата Дніпропетровською обласною прокуратурою судового збору в загальній сумі 3956,34 грн за подання позову Кам'янською окружною прокуратурою, що підтверджується платіжними інструкціями № 4102 (внутрішній номер 386996839) від 05.12.2024 на суму 3945,02 грн та № 159 ( внутрішній номер 401926191) від 31.01.2025 на суму 11,32 грн (а.с. 12-13 т. 1), а також за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1211,20 грн, сплаченого платіжною інструкцією № 4105 (внутрішній номер 386996842) від 05.12.2024 (а.с. 90 т. 1).
Проте, з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22), про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, належним до сплати є судовий збір у сумі 3622,93 грн (301910,81 х 1,5% х 0,8 = 3622,93).
Відтак позивачем надмірно сплачений судовий збір у сумі 333,41 грн (3956,34 - 3622,93 = 333,41).
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Сплата судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, має наслідком повернення платнику за його клопотанням з державного бюджету судового збору в сумі 333,41 грн.
На час ухвалення цього рішення клопотання про повернення судового збору від Дніпропетровської обласної прокуратури до суду не надходило.
Згідно з частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам покладається судовий збір за подання позову в сумі 3459,33 грн (288277,80 х 3622,93/301910,81 = 3459,33) та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1156,51 грн (288277,80 х 1211,20/301910,81 = 1156,51).
Судові витрати відповідача на оплату послуг експерта в сумі 69000,00 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 17000,00 грн покладаються на відповідача відповідно до частини дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Керівника Кам'янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради до Приватного підприємства "Вогник" про стягнення 301910,81 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Вогник" (ідентифікаційний код 20239588; місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, пр. Свободи, буд. 32) на користь Кам'янської міської ради (ідентифікаційний код 24604168; місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, майдан Петра Калнишевського, буд. 2) безпідставно збережені кошти в сумі 288277,80 грн.
У решті позову - відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства "Вогник" (ідентифікаційний код 20239588; місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, пр. Свободи, буд. 32) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909938; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38) судовий збір у сумі 3459,33 грн за подання позову, судовий збір у сумі 1156,51 грн за забезпечення позову.
Судовий збір у сумі 163,60 грн за подання позову та 54,69 грн за забезпечення позову покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.07.2025.
Суддя І.І. Колісник