пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
15 липня 2025 року Справа № 903/680/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маст Компані" (Україна)
до відповідача: Фірми “PASHA ENERJI SANAYI VE TICARET LIMITED SERKETI» (Туреччина)
про стягнення 29550дол. США, що еквівалентно 1080602грн. 13коп.
за відсутності представників сторін
встановив: позивач - ТОВ "Маст Компані" звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Фірми “PASHA JENERATOR SAN.VE.TIC.LTD.STI» (відповідача) 29550дол. США, що еквівалентно 1080602грн. 13коп., заборгованості за оплачений та непоставлений товар. Також, просив стягнути з відповідача судові витрати по справі.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно контракту №2411-1 від 24.11.2022 в частині повернення коштів, перерахованих позивачем відповідачу за товар, який не був поставлений відповідачем в узгоджений строк.
Господарським судом встановлено, що позов подано до іноземної особи (нерезидента), а саме до Фірми “PASHA JENERATOR SAN.VE.TIC.LTD.STI», Туреччина.
Ухвалою суду від 05.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено 01.08.2023. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 01.08.2023 відкладено підготовче засідання на "17" січня 2024 р. Встановлено відповідачу - Фірмі “PASHA JENERATOR SAN.VE.TIC.LTD.STI» строк до 15 днів з дня отримання ухвали, для подання відзиву на позов, із урахуванням вимог ст.165 ГПК України. Провадження у справі №903/680/23 зупинено.
07.09.2023 на адресу Центрального органу Туреччини - Ministry of Justice General Directorate for International Law and Foreign Relations судом було надіслано судове доручення про вручення відповідачу документів у господарській справі №903/680/23.
17.01.2024 від позивача надійшло клопотання, в якому він зазначає, що після відкриття провадження у справі відповідачем - PASHA JENERATOR SAN.VE.TIC.LTD.STI змінено найменування на - PASHA ENERJI SANAYI VE TICARET LIMITED SERKETI, адреса - Mimar Sinan Mah. Goney Side Road Cad. №32 та змінені банківські реквізити. У зв'язку із зазначеними змінами між сторонами 24.07.2023 укладено додаткову угоду №2 до контракту №2411-1 від 24.11.2022 року. Після відкриття провадження у справі, 25 липня 2023 року від відповідача надійшла пропозиція поставити в рахунок здійсненої оплати дизельні генератори 75КVА в кількості 4-ох одиниць на суму 16000,00 доларів США (інвойс №РЕ22023000000001 від 25.07.2023) з поверненням решти суми попередньої оплати. Позивач погодився з такою пропозицією. Факт поставки товару підтверджується інвойсом №РЕ22023000000001 від 25.07.2023, міжнародною товарно- транспортною накладною СМR №001436, ВМД 23UА205140066571U6 від 19.08.2023.
Позивач просить суд: закрити провадження у справі №903/680/23 в частині стягнення з PASHA ENERJI SANAYI VE TICARET LIMITED SERKETI грошових коштів у розмірі 16000 доларів США; стягнути з PASHA ENERJI SANAYI VE TICARET LIMITED SERKETI на користь ТОВ Маст Компані" заборгованість у розмірі 13550 доларів США; судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 17.01.2024 поновлено провадження у справі; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті "03" вересня 2024 р. Провадження у справі №903/680/23 зупинено.
07.02.2024 на адресу Центрального органу Туреччини - Ministry of Justice General Directorate for International Law and Foreign Relations судом надіслано судове доручення про вручення відповідачу документів у господарській справі №903/680/23.
04.04.2024 на адресу суду через Міністерство юстиції України від Центрального органу Туреччини надійшли документи та довідка-повідомлення про вручення уповноваженому представнику відповідача судових документів, а саме: ухвал суду від 05.07.2023, від 01.08.2023 та позовної заяви з додатками. Дата вручення 07.02.2024.
29.05.2024 на електронну пошту суду від представника відповідача “PASHA ENERJI SANAYI VE TICARET LIMITED SERKETI» надійшло роз'яснення, в якому останній зазначив, що відповідно до договору купівлі-продажу від 24.11.2022 №2411-1 сторони домовилися про постачання 4-х генераторів. 25.07.2023 відповідач відправив позивачу генератори у кількості 4 штуки. Позивач отримав всі товари, які повинні були поставлені відповідачем. Представник відповідача також вказав, що позивач додатково запросив у відповідача ще 4 генератори. Відповідач відправив позивачу генератори безкоштовно з добрих намірів.
Представником відповідача вказано, що до роз'яснення додано митні документи, що підтверджують про відправлення позивачу обумовленого товару. У зв'язку із виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу просить суд відхилити поданий позов та покласти судові витрати на позивача.
До роз'яснення представником відповідача додано циркуляри підписів, лист митниці від 27.07.2023, рахунок-фактуру від 25.07.2023, товарну накладну від 25.07.2023, сертифікат походження від 27.07.2023.
Ухвалою суду від 03.09.2024 поновлено провадження у справі, відкладено розгляд справи на 17 грудня 2024 року; провадження у справі №903/680/23 зупинено.
01.10.2024 на адресу Центрального органу Туреччини - Ministry of Justice General Directorate for International Law and Foreign Relations судом надіслано судове доручення про вручення відповідачу документів у господарській справі №903/680/23.
13.12.2024 та повторно 16.12.2024 на електронну пошту суду від представника відповідача “PASHA ENERJI SANAYI VE TICARET LIMITED SERKETI» надійшло пояснення, в якому останній зазначив, що відповідач виконав всі свої зобов'язання відповідно до укладеного договору купівлі-продажу, що підтверджується митними документами. Також вказав, що вартість 4-х генераторів потужністю 75 кВ була помилково зазначена бухгалтерією в рахунках як 4000 дол США, яка є низькою. Сторони домовилися про вартість одного генератора потужністю 75кВ у розмірі 7000 дол США. Враховуючи зазначену ціну відповідач немає жодних боргів перед позивачем. Крім того з доброї волі відповідач надіслав позивачу ще 4 генератори. У зв'язку із виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу просить суд відхилити поданий позов та покласти судові витрати на позивача.
Ухвалою суду від 17.12.2024 поновлено провадження у справі; відкладено розгляд справи на 15 липня 2025 року. Запропоновано відповідачу - Фірмі “PASHA ENERJI SANAYI VE TICARET LIMITED SERKETI» надіслати на адресу Господарського суду Волинської області та позивачу засобами поштового зв'язку відзив на позовну заяву (пояснення) із долученням документів на підтвердження повноважень представника відповідача щодо підписання відзиву (пояснення), з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України, Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах". Провадження у справі №903/680/23 зупинено.
14.01.2025 на адресу суду через Міністерство юстиції України від Центрального органу Туреччини надійшли документи, складені за результатами виконання на території Турецької Республіки судового доручення.
27.01.2025 на адресу Центрального органу Туреччини - Ministry of Justice General Directorate for International Law and Foreign Relations судом надіслано судове доручення про вручення відповідачу документів у господарській справі №903/680/23.
15.07.2025 представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, закрити провадження у справі в частині поставленого відповідачем товару на суму 16000дол США, а решту вимог задовольнити.
Ухвалою суду від 15.07.2025 поновлено провадження у справі.
У судове засідання 15.07.2025 представники сторін не з'явилися.
Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Стаття 366 ГПК України визначає, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо.
Частиною 1 ст. 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України. Право, що застосовується до договору, охоплює, в тому числі права та обов'язки сторін; виконання договору; наслідки невиконання або неналежного виконання договору (ст. 47 вказаного Закону).
Пунктом 1 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Згідно п. 1 Додаткової угоди №1 від 11.01.2023 до Контракту №2411-1 від 24.11.2022, укладеного між сторонами, у разі неможливості домогтися задовільного результату, суперечки остаточно вирішуватимуться у суді за місцезнаходженням продавця або Господарському суді Волинської області (Україна) за місцезнаходженням покупця. Сторона контракту має право обирати суд, у якому розглядатиметься спір.
Отже, сторони досягли домовленості про розгляд спору за виробом покупця (позивача) в Господарському суді Волинської області за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст.11 ГПК України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Крім того, статтею 15 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.65 (Україна та Туреччина приєднались до цієї Конвенції), встановлено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що: a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
Кожна договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
24.11.2022 між ТОВ «МАСТ КОМПАНІ» (Покупець) та фірмою «PAHSA JENERATOR SAN. VE.TIC.LTD.STI» (Продавець) укладено контракт №2411-1.
Згідно умов контракту Продавець продає, а Покупець купує продукцію - промислове обладнання (далі - Товар) на умовах EXW Коджаелі, у кількості, асортименті, цінах і строках поставки, зазначених в інвойсах до цього контракту, які є невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до розділу «Терміни поставки» вантажоодержувачем товару, що поставляється за цим Контрактом, буде ТОВ «Маст Компані». Товари, що поставляються за цим контрактом, будуть поставлені протягом трьох тижнів після одержання 100% передоплати, якщо інші строки не вказані в інвойсах до цього контракту. До цього часу товар має бути виготовлений, випробуваний, упакований, промаркований і підготовлений до постачання відповідно до умов цього контракту.
Згідно розділу «Ціни та загальна сума контракту» ціни встановлюються в доларах і США. Ціна включає в себе вартість пакування та маркування. Загальна сума дорівнює сумі поставленого й оплаченого товару в строки дії цього контракту.
Відповідно до розділу «Платіж» платіж здійснюється Покупцем у доларах США таким чином: Покупець переказує на рахунок Продавця як аванс повну вартість товару на підставі Проформи - рахунку Продавця, якщо в Проформі - рахунку не обумовлені інші умови оплати. Якщо Продавець не може поставити товар в узгоджений строк, він повинен повернути передоплату на рахунок Покупця протягом 7 днів після отримання письмової вимоги Покупця.
Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками.
22.12.2022 відповідач сформував проформу-інвойс на товар (генератори) у кількості 17 штук на загальну суму 98500 дол. США, з сумою передоплати - 3000 дол США. Термін поставки: 10 тижнів.
11.01.2023 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Контракту №2411-1 від 24.11.2022, якої вони дійшли згоди змінити положення розділу «Арбітраж».
11.01.2023 відповідач надіслав позивачу листа, в якому повідомив, що сума - 3000 дол. США вказана помилково замість суми - 29550 дол. США.
На виконання умов Контракту 23.12.2022 позивач згідно платіжної інструкції №107 перерахував відповідачу 29550 дол. США, вказавши призначення платежу: передоплата за генератори згідно контракту №2411-1 від 24.11.2022.
У визначений термін відповідач обумовлений товар не поставив, у зв'язку із чим позивач 21.06.2023 звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів на суму 29550 дол. США. Зазначена вимога була надіслана відповідачу на електронну та поштові адреси.
Проте відповідач узгоджений контрактом товар позивачу не поставив, перераховані кошти як передоплату за товар не повернув, чим порушив договірні зобов'язання. Заборгованість відповідача на момент звернення до суду з позовом становила 29550 дол. США.
Як вбачається із наданої позивачем копії додаткової угоди №2 від 24.07.2023 до контракту №2411-1 від 24.11.2022, сторони погодили, що у зв'язку із зміною найменування і банківських реквізитів продавця, дійшли згоди внести відповідні зміни до контракту та викласти преамбулу і банківські реквізити у іншій редакції, згідно якої продавцем є: PASHA ENERJI SANAYI VE TICARET LIMITED SERKETI (Mimar Sinan Mah. Goney Side Road Cad. №32 (Mimar Sinan Mah. Goney Side Road Cad. №32, Gebze/Kocaeli/TURKEY, код 7190446732).
Водночас, 17.01.2024 від позивача надійшло клопотання, в якому він зазначив, що після відкриття провадження у справі, 25 липня 2023 року від відповідача надійшла пропозиція поставити в рахунок здійсненої оплати дизельні генератори 75КVА в кількості 4-ох одиниць на суму 16000,00 доларів США (інвойс №РЕ22023000000001 від 25.07.2023) з поверненням решти суми попередньої оплати. Позивач погодився з такою пропозицією.
Факт поставки товару позивачу - дизельних генераторів 75 KVA у кількості 4 штуки, вартістю 4000 дол. США на суму 16000 дол США підтверджується інвойсом відповідача №РЕ22023000000001 від 25.07.2023 з печатками митниці від 15.08.2023, міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №001436 та декларацією ВМД 23UА205140066571U6 від 19.08.2023 на суму 16000 USD.
Таким чином під час розгляду спору відповідачем було частково поставлено позивачу товар на суму 16000 дол. США, який був прийнятий позивачем. Позивач просить суд закрити провадження в частині стягнення з PASHA ENERJI SANAYI VE TICARET LIMITED SERKETI грошових коштів у розмірі 16000 доларів США та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Маст Компані» заборгованість у розмірі 13550 дол. США.
Таким чином спірні правовідносини в цій частині позову, які потребували судового врегулювання, фактично були врегульовані, в свою чергу предмет та підстави позову в цій частині зникли.
Згідно вимог п.2 ч.1 ст.231 Кодексу, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки, існування предмета спору в цій частині припинилось після пред'явлення позову та відкриття провадження у справі, провадження у справі в частині стягнення 16000 дол. США заборгованості необхідно закрити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ст.147 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За наведеним законодавчим визначенням основними обов'язками сторін договору купівлі-продажу є: для продавця - передати майно (товар), для покупця - сплата його вартості.
Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі N 918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі N 910/12382/17).
Судом встановлено, що позивачем було здійснено передоплату за товар у розмірі 29550 дол. США, проте у визначений строк відповідач не здійснив поставку товару позивачу. Враховуючи умови Контракту позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів, яка не була задоволена останнім.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що 25.07.2023 відповідач відправив позивачу генератори у кількості 4 штуки. Позивач отримав всі товари, які повинні були поставлені відповідачем, тобто відповідач виконав всі свої зобов'язання відповідно до укладеного контракту.
Поряд із цим вказав, що вартість 4-х генераторів потужністю 75 кВ була помилково зазначена бухгалтерією в рахунках - 4000 дол США, яка є низькою. Сторони домовилися про вартість одного генератора потужністю 75кВ у розмірі 7000 дол США. Враховуючи зазначену ціну відповідач немає жодних боргів перед позивачем. Крім того позивач додатково запросив у відповідача ще 4 генератори, які були відправлені позивачу безкоштовно з добрих намірів.
При цьому відповідач надав суду рахунок від 25.07.2023 на суму 16000 дол. США, товарну накладну від 25.07.2023, сертифікат походження від 27.07.2023, інвойс №РЕ22023000000001 від 25.07.2023 на суму 28000 дол. США, проформу інвойс від 22.12.22.
Суд зазначає, що надані відповідачем інвойс №РЕ22023000000001 від 25.07.2023 на суму 28000 дол. США з ціною за генератор 7000 дол. США та проформа інвойс від 22.12.22 не містять будь-яких печаток та підписів, а є просто роздруківками документів та не є належними доказами.
Надані відповідачем докази підтверджують поставку позивачу товару 25.07.2023 у кількості 4 шт на суму 16000 дол. США. Доказів поставки позивачу генераторів, які, як зазначає відповідач, були безкоштовно поставлені відповідачем та доказів виконання умов Контракту у повному обсязі суду не надано.
Враховуючи часткову поставку товару позивачу, на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 13550 доларів США, не погашена, є підставною та підлягає до стягнення. Позов в частині стягнення 13550 доларів США заборгованості слід задовольнити.
Відповідно із ч.ч. 2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст..79 ГПК України).
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фірми “PASHA ENERJI SANAYI VE TICARET LIMITED SERKETI», 7190446732 (Mimar Sinan Mah. Goney Side Road Cad. №32. Gebze/Kocaeli/TURKEY) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маст Компані" (04070, місто Київ, вул.Спаська, будинок 30; код ЄДРПОУ 44738392) 13550 доларів США заборгованості, а також 7432грн 57коп витрат по сплаті судового збору.
3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 16000 доларів США заборгованості.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 18.07.2025.
Суддя О. Г. Слободян