Ухвала від 17.07.2025 по справі 913/266/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

17 липня 2025 року м. Харків Справа № 913/266/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Слободін М.М.

без повідомлення учасників справи

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про відвід судді Россолова В.В. від розгляду справи №913/266/20 в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.№1431) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі № 913/266/20,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл"

до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 зокрема, прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не погодився з ухвалами та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 у справі №913/266/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія"; скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.07.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М., суддя Склярук О.І.

17.07.2025 через систему «Електронний суд» від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява (вх.№ 8832) про відвід судді Россолова В.В. від розгляду справи №913/266/20.

Заява про відвід мотивована тим, що:

- зважаючи на те, що Фонд оскаржує ухвали суду першої інстанції від 08.05.2020 та від 15.05.2020, подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не може бути єдиною підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого чинним законодавством на оскарження вказаних судових рішень. Ухвала Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 не підлягає апеляційному оскарженню, а отже, відкриття апеляційного провадження щодо неї є неправомірним і свідчить про упередженість судді Россолова В.В. Щодо ухвали від 15.05.2020, заявник наголошує, що оскільки вона вже була предметом апеляційного перегляду, за результатами якого апеляційну скаргу Фонду залишено без задоволення, а ухвалу суду - без змін, апеляційний суд, на переконання заявника, мав відмовити у повторному відкритті провадження;

- суддею Россоловим В.В. неодноразово розглядалась справа №913/266/20 та ухвалювались рішення на користь опонентів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", що підтверджується такими постановами у справах №913/266/20 (913/119/21), №913/266/20 (908/387/19), №913/266/20 (711/8269/17). Із означеного, на думку заявника, можна зробити висновок про упередженість судді Россолова В.В.

Також 17.07.2025 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли заперечення на заяву про відвід судді Россолову В.В.

В означених запереченнях Фонд вказує, що всі підстави для відводу судді, які перераховує Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", зводяться до незгоди заявника з процесуальними діями суду. Подання завідомо такої заяви може бути визначено як зловживання процесуальними правами сторони у справі.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про відвід судді Россолова В.В. від розгляду справи №913/266/20, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно ч. 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

За приписами ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Водночас особиста безсторонність суду презюмується, поки не доведено протилежне. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява №33949/02).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність" в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому особиста безсторонність суду як суб'єктивний критерій презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Особа, яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Відвід має бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 38 ГПК України, твердження про упередженість та/або небезсторонність судді має бути доведене за конкретною обставиною саме заявником, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи. Лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами (висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 09.10.2023 у справі № 905/993/21).

При цьому, оскільки ст. 35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов'язкових підстав, визначених, зокрема, у ч.ч. 1 - 4 вказаної статті), лежить в межах повноважень суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).

Надаючи оцінку доводам заявника відводу - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", апеляційний господарський суд зазначає, що вони не містять належних і допустимих посилань, у розумінні приписів ГПК України, з якими законодавець пов'язує можливість відводу судді (суддів) від розгляду справи, виходячи з такого.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід судді Россолова В.В., викладені у ній доводи заявника зводяться до двох обставин.

По-перше, заявник стверджує, що подане Фондом гарантування вкладів фізичних осіб клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції від 08.05.2020 та 15.05.2020 саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку. При цьому заявник вважає, що ухвала Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 не підлягає апеляційному оскарженню, а отже, відкриття апеляційного провадження у цій частині є неправомірним і свідчить про упередженість судді Россолова В.В. Щодо ухвали від 15.05.2020, заявник зазначає, що вона вже була предметом апеляційного перегляду, у результаті чого апеляційну скаргу Фонду залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін, у зв'язку з чим, на його думку, апеляційний суд мав відмовити у повторному відкритті провадження.

По-друге, на переконання заявника, суддя Россолов В.В. неодноразово розглядав справу №913/266/20, у тому числі в межах окремих проваджень, та ухвалював процесуальні рішення на користь опонентів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", що, на думку заявника, підтверджується постановами у справах №913/266/20 (913/119/21), №913/266/20 (908/387/19), №913/266/20 (711/8269/17). У зв'язку з цим заявник вважає, що такі обставини свідчать про наявність у судді особистої зацікавленості або упередженого ставлення до сторони у справі.

Стосовно обставин, щодо правомірності оскарження та відкриття апеляційного провадження на ухвали суду від 08.05.2020 та від 15.05.2020, колегія суддів зазначає таке.

Вирішення апеляційним судом питання про допустимість апеляційного оскарження конкретної ухвали господарського суду, у тому числі у контексті наявності чи відсутності підстав для відмови у відкритті провадження за правилами ст. 261 ГПК України, належить до меж процесуального розсуду суду апеляційної інстанції. Прийняття процесуального рішення щодо відкриття апеляційного провадження є реалізацією повноважень суду, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, а також висловлена публічно позиція судді щодо того чи іншого юридичного питання не є підставою для відводу.

Колегія суддів зазначає, що викладені у заяві про відвід доводи зводяться, по суті, до незгоди заявника з процесуальними рішеннями суду, зокрема щодо відкриття апеляційного провадження та поновлення строку на апеляційне оскарження. Разом із тим, відповідно до положень ст. 35 та 36 Господарського процесуального кодексу України, така незгода з прийнятими судом процесуальними рішеннями або вчиненими діями не може розцінюватися як обставина, що свідчить про упередженість чи необ'єктивність судді, або інша підстава, яка унеможливлює його подальшу участь у розгляді справи.

Що стосується аргументів заявника, що суддею Россоловим В.В. неодноразово розглядалась справа 913/266/20 та ухвалювались рішення на користь опонентів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", що підтверджується такими постановами у справах №913/266/20(913/119/21), №913/266/20(908/387/19), №913/266/20(711/8269/17), колегія суддів підкреслює таке.

Відповідно до ч.4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, а також висловлена публічно позиція судді щодо того чи іншого юридичного питання не є підставою для відводу.

Таким чином, факт попередньої участі суддів у розгляді апеляційних скарг у межах цієї справи та ухвалення ними процесуальних рішень, з якими заявник не погоджується, сам по собі не свідчить про упередженість чи наявність обставин, які б об'єктивно ставили під сумнів їх неупередженість у даному складі суду.

Тобто, суддя, який вже здійснив оцінку правових обставин, не вважається упередженим лише на підставі того, що його правова позиція не збігається з позицією сторони.

Юридична оцінка обставин у межах судового рішення сама по собі не свідчить про наявність упередженості судді. Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, для встановлення об'єктивної упередженості необхідні конкретні обставини, які б створювали обґрунтовану підозру в неспроможності суду здійснювати розгляд справи без упередження (рішення у справі "Фей проти Австрії", §30).

Таким чином, у даному випадку жодних нових фактичних даних, які б викликали об'єктивний сумнів у неупередженості суддів, заявником не наведено. Натомість Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" лише виражає незгоду з попередньою правовою позицією суду, що не є допустимою підставою для відводу відповідно до прямої вказівки закону.

З огляду на викладене, заявником не доведено наявності обставин, з якими Закон, зокрема, ст. 35, 36 ГПК України, пов'язує наявність підстав для відводу судді.

За таких обставин, розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про відвід судді Россолова В.В. від розгляду справи №913/266/20, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, оскільки твердження про упередженість та необ'єктивність судді, наведені в її обґрунтування, не мають жодного підтвердження, а отже, не можуть бути підставою для відводу Россолова В.В. від розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 8, 11 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Частиною 3 ст. 39 ГПК України визначено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Приймаючи до уваги, що заява Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" по відвід судді Россолова В.В. у справі №913/266/20 надійшла до суду 17.07.2025, тобто, пізніше ніж за три робочі дні до дати судового засідання у справі, дана заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 39, 234 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованою заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про відвід судді Россолова В.В. від розгляду справи №913/266/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя М.М. Слободін