вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" жовтня 2024 р. Справа№ 927/1004/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Михальської Ю.Б.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Матвійчук А.С., в режимі відеоконференції
від третіх осіб-1,-2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ЛОГІСТІК УКРАЇНА"
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.04.2023 (повний текст ухвали складено та підписано 06.04.2023)
у справі № 927/1004/22 (суддя Моцьор В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ЛОГІСТІК УКРАЇНА"
до Приватного підприємство "ДІАЛОГ ПЛЮС"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЙКЕРІ ФУД ІНДАСТРІ"
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БФІ СЕРВІС"
про стягнення 633 341, 88 грн збитків,
Товариством з обмеженою відповідальністю "АС-ЛОГІСТІК УКРАЇНА" подано позов до Приватного підприємства "ДІАЛОГ ПЛЮС" про стягнення 633 341,88 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортно-експедиторського обслуговування № 010822-2 від 01.08.2022 та договору-замовлення на надання транспортних послуг № 0108-1 від 01.08.2022, а саме, завданням псування товару, що перевозився, у зв'язку з чим позивачу нанесено збитки в сумі 633 341,88 грн.
Короткий зміст оскаржуваного ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.04.2023 у справі № 927/1004/22 позовну заяву залишено без розгляду на п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано неявкою у судове засідання позивача та ненадання останнім належним чином оформленої заяви про розгляд справи за його відсутності.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-ЛОГІСТІК УКРАЇНА" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.04.2023. Направити справу № 927/1004/22 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст апеляційної скарги позивача та узагальнення її доводів
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач посилається на те, що в даному випадку його неявка в судове засідання, яка за своєю суттю стала наслідком процесуальних рішень суду першої інстанції, не перешкоджала вирішенню спору, оскільки сторони по справі були надані всі докази та процесуальні заяви.
З огляду на викладене, позивач вважає, що місцевий господарський суд повинен був відкласти розгляд даної справи та забезпечити відеоконференцію із представником позивача, або розглянути справу по суті за відсутності представника позивача.
Короткий зміст відзиву відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, оскільки на переконання відповідача, судом першої інстанції дотримано норми процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали.
Поряд з цим, відповідач повідомляє суд про орієнтований розрахунок судових витрат, які відповідачем понесено, у зв'язку із апеляційним розглядом даної справи та який складає 16 100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відповідно до договору № 26/05/23/1 від 26.05.2023 про надання правової (професійної правничої) допомоги, рахунку на оплату № 91 від 26.05.2023, платіжної інструкції № 4 від 29.05.2023.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Треті особи-1,-2 не скористались правом подати письмові пояснення на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі № 927/1004/22 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 927/1004/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ЛОГІСТІК УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.04.2023 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ЛОГІСТІК УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.04.2023 у справі № 927/1004/22 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Тарасенко К.В., Михальської Ю.Б.; розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом - 12.07.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 розгляд справи № 927/1004/22 відкладено на 04.10.2023. Вирішено проводити судове засідання за участю представників позивача та відповідача в режимі відео конференції.
В судовому засідання, яке відбулося 04.10.2023, брав участь представник відповідача в режимі відеоконференції.
Представники позивача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час і місце проведення судового засідання повідомлялися ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.07.2023.
До Північного апеляційного господарського суду від представників позивача, та третіх осіб-1,-2 надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представників.
Враховуючи, що явка представників позивача та третіх осіб-1,-2 у судове засідання судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача та третіх осіб.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції від 04.04.2023 про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 41 зазначеного Кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За умовами п. 2 ч. 1 ст. 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Разом з тим, ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 226 вказаного Кодексу суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
До таких правових висновків дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Разом з тим, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15).
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у справі був належним чином повідомлений про дату, час та місце як підготовчих засідань, так і судових засідань з розгляду справи по суті, явка позивача у судове засідання 04.04.2023 була визнана обов'язковою, однак позивач жодного разу не з'явився у призначені судові засідання, не повідомив суд про поважні причини своєї неявки в судові засідання та не надав своєчасно та належним чином оформлених заяв про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України для залишення позову без розгляду.
Отже, здійснення місцевим господарським судом такої процесуальні дії повністю узгоджуються з наведеними вище правовими позиціями Верховного Суду.
Таким чином, наведені доводи у апеляційній скарзі не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
В свою чергу, наведені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу твердження щодо залишення позову у справі без розгляду на підставі ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодекс України є обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.
Розглянувши заяву, викладену відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу про понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу , у зв'язку з апеляційним розглядом даної справи, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, судова колегія вважає, що вказана заява відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з висновком Європейського суду з прав людини, викладеним у рішенні від 02.06.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За змістом ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегією суддів враховано, що відповідачем заяву про витрати на професійну правничу допомогу з відповідними доказами подано з дотриманням приписів ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
У матеріалах справи міститься договір № 26/05/23/1 від 26.05.2023 про надання Адвокатським об'єднанням "ЛІГАЛ АЙК'Ю ГРУП", відповідачу правової (професійної правничої) допомоги у розмірі 16 000,00 грн
Судова колегія вважає за необхідним зазначити про те, що у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладено правову позицію, згідно з якою у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Разом з цим, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи обставини даної справи, колегія суддів дійшла висновку про реальність понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат.
За таких обставин, за висновком суду апеляційної інстанції, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн понесені відповідачем в суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ЛОГІСТІК УКРАЇНА" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.04.2023 у справі № 927/1004/22 - без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ЛОГІСТІК УКРАЇНА" (04080, місто Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15; код ЄДРПОУ 44425660) на користь Приватного підприємство "ДІАЛОГ ПЛЮС" (14034, місто Чернігів, вулиця Рокоссовського, будинок 60, квартира 81; код ЄДРПОУ 37418576) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 100,00 грн (шістнадцять тисяч сто грн 00 коп.)
Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.
Матеріали справи № 927/1004/22 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повна постанова складена 17.07.2025.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
Ю.Б. Михальська