вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" липня 2025 р. Справа№ 910/7884/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Тищенко А.І.
Тищенко О.В.
Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024
у справі № 910/7884/24 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк"
до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк"
про стягнення 24 999,00 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 24 999,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не доведено вибуття грошових коштів в сумі 24 999,00 грн внаслідок несанкціонованої транзакції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7884/24, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 по справі №910/7884/24 позов задоволено повністю.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не доведено та не спростовано належними та допустимими доказами факту безпідставного отримання від позивача коштів в сумі 24 999,00 грн, які було зараховано на карту його клієнта.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 по справі № 910/7884/24, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/7884/24 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024, матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Станік С.Р., Козир Т.П.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024, в зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7884/24.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2024, справу № 910/7884/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Козир Т.П., Тищенко А.І.
11.11.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7884/24.
21.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/7884/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7884/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 та ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/7884/24 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
16.12.2024, через систему "Електронний суд", від Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та на їх спростування наводить власні, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
16.12.2024, через систему "Електронний суд", від Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
20.01.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду відмовлено Акціонерному товариству "Акцент-Банк" у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, в зв'язку з перебуванням судді Козир Т.П., у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7884/24.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025 для розгляду справи № 910/7884/24 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 справу № 910/7884/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Тищенко А.І.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (позивач) та Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (третя особа), укладено договір № С2А33/170320 на обслуговування операцій з переказу грошових коштів з використанням платіжних карток в мережі Інтернет.
З карткового рахунку клієнта НОМЕР_3, який відкритий у Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк" на рахунок НОМЕР_1 відкритий у Акціонерному товаристві "Перший український міжнародний банк" було здійснено переведення грошових коштів в розмірі 24 999,00 грн. В подальшому з рахунку останнього 08.11.2022 на картковий рахунок НОМЕР_2 , який відкритий в Акціонерному товаристві "Акцент-Банк" на ім'я ОСОБА_1 здійснено транзакцію bc06f010-c67d-4f39-84ab-c2a981e2c755 на суму в розмірі 24 999,00 грн.
05.12.2022 Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулось до Акціонерного товариства "Акцент-Банк" з повідомленням про те, що під час операцій через міжнародні платіжні системи з Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" було списано кошти за транзакціями сервісу переказу з картки на рахунок за договором С2А33/17032020 від 17.03.2020. У всіх операціях вказано причину "шахрайство та відсутність використання технології 3D Secure".
З метою встановлення події та даних щодо оцінювання переказу грошових коштів, Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулось до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" з запитом щодо надання інформації, в тому числі по транзакції bc06f010-c67d-4f39-84ab-c2a981e2c755 на суму 24 999,00 грн.
У відповідь на запит Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" повідомило, що Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зверталось по ряду транзакцій, які на його думку були несанкціонованими, в тому числі по транзакції bc06f010-c67d-4f39-84ab-c2a981e2c755, де з карткового рахунку клієнта НОМЕР_3 , що відкритий у Акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк" було здійснено переведення грошових коштів в розмірі 24 999,00 грн на рахунок НОМЕР_1 відкритий у Акціонерному товаристві "Перший український міжнародний банк", які в подальшому переведено на картковий рахунок НОМЕР_2 відкритий в Акціонерного товариства "Акцент-Банк", що було підтверджено паролем look-up, який генерувався Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк", направлявся до додатку Приват24 та вводився на його підтвердження в додатку abank24.
З огляду на зазначені вище обставини, у зв'язку з великою кількістю подібних операцій, Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернувся до органів поліції з заявою про шахрайство, за якою 06.01.2023 відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 КК України та внесено відомості до ЄРДР під №12023100070000033.
З пояснень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, вбачається, що в Акціонерному товаристві Комерційний банк "ПриватБанк" відкрито рахунок НОМЕР_3 клієнту ОСОБА_2, з якого 08.11.2022 невідомими особами було здійснено неправомірне зняття грошових коштів в сумі 24 999,00 грн, які перераховані до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на рахунок НОМЕР_1 . В подальшому ці кошти було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 , відкритий в Акціонерному товаристві "Акцент-Банк", з якого кошти були зняті.
Після того, як клієнт Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" ОСОБА_3 дізнався про несанкціоноване зняття коштів, він звернувся на гарячу лінію АТ КБ "ПриватБанк" та повідомив про несанкціоноване зняття коштів без його відома.
Відповідач також зазначив про те, що клієнт надав інформацію про те, що він отримав повідомлення про надання йому допомоги від держави, в зв'язку з чим він зайшов на сайт та ввів дані зарплатної карти, після чого у нього списало гроші з картки.
В подальшому АТ КБ "ПриватБанк" на підставі заяви свого клієнта та в його інтересах звернувся до системи Mastercard з заявкою на повернення коштів в порядку пре-арбітражу. Дана заявка була розглянута та оброблена 17.02.2023, Mastercard було прийнято рішення повернути 24 999,00 грн. Дане рішення було виконано а грошові кошти було повернуто на рахунок ОСОБА_2.
Вважаючи, що списання грошових коштів з Акціонерного товариства "Акцент-Банк" відбулось безпідставно, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно стягнутих грошових коштів у розмірі 24 999,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури визначено Законом України "Про платіжні послуги".
Згідно положень статей 67, 68 Закону "Про платіжні послуги" надавачі платіжних послуг зобов'язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання. Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов'язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації. У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов'язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.
Електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов'язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.
Надавачі платіжних послуг зобов'язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
Надавачі платіжних послуг зобов'язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації.
Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов'язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов'язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
Отже, відповідач мав застосовувати посилену автентифікацію платника з метою уникнення несанкціонованого доступу та списання з рахунку коштів клієнта банку, якщо насправді таке несанкціоноване списання відбулось.
Нормами ст. 23 Закону України "Про платіжні послуги" визначено, що надавачі платіжних послуг, визначені в пункті 9 частини першої статті 10 цього Закону, зобов'язані здійснювати ідентифікацію та верифікацію користувачів відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Відповідно до глави 3 (ст. 39) вказаного Закону передбачено, що положення цієї глави застосовуються до платіжних операцій, що виконуються на території України, у тому числі до тих, що розпочинаються або завершуються на території України.
Статтею 41 Закону визначено порядок ініціювання платіжних операцій де Ініціатором платіжної операції може бути платник (у тому числі через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції). Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи.
Ініціювання платіжної операції є завершеним з моменту прийняття платіжної інструкції до виконання надавачем платіжних послуг платника.
Згідно з статтею 42 Закону України " Про платіжні послуги" надавач платіжних послуг платника зобов'язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом.
Платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції, - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено цим Законом.
Надавач платіжних послуг платника за виконання неакцептованих платіжних операцій несе відповідальність, передбачену цим Законом.
Тобто, положеннями вказаного Закону саме на відповідача покладено відповідальність щодо отримання згоди платника при виконанні платіжної операції та покладений обов'язок ідентифікації та верифікації клієнта, а також - захисту від несанкціонованого доступу до рахунків клієнтів сторонніх осіб.
Надавач платіжних послуг платника зобов'язаний фіксувати в операційно-обліковій системі час отримання згоди платника на виконання платіжної операції (пов'язаних між собою платіжних операцій), а також розпорядження платника про відкликання згоди на виконання платіжної операції (пов'язаних між собою платіжних операцій).
Тобто, саме Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", як обслуговуючий банк рахунку клієнта, зобов'язаний здійснити захист від стороннього доступу до рахунку та несанкціонованого списання коштів з рахунку свого клієнта, так і отримання згоди клієнта на здійснення платежу/переведення коштів.
При цьому, відповідачем не надано реєстр щодо згоди клієнта на проведення платежу, а отже без згоди клієнта відповідач не мав права здійснити платіж/переказ грошових коштів.
Статтею 43 Закону України "Про платіжні послуги" визначено, що надавач платіжних послуг зобов'язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті.
Надавач платіжних послуг платника під час виконання платіжної операції з рахунку платника зобов'язаний перевірити в платіжній інструкції ініціатора відповідність: 1) номера рахунку платника та коду платника (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або 2) унікального ідентифікатора платника.
Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи.
Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання платіжну інструкцію лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про платника, що зберігається у такого надавача платіжних послуг.
У разі недотримання вимог, зазначених у цій частині, відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, несе надавач платіжних послуг платника.
За статтею 45 Закону платіжна інструкція може бути відкликана платником під час дебетового або кредитового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника, а в разі ініціювання дебетового переказу - додатково, за умови погодження з отримувачем. Після списання коштів з рахунку платника або настання дати валютування платіжної інструкції для ініціатора настає момент безвідкличності платіжної інструкції.
Відповідно до ст. 53 глави 4 Закону України "Про платіжні послуги" надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку зобов'язані у порядку, встановленому Національним банком України, забезпечувати можливість постійного доступу в режимі реального часу до рахунків (крім кореспондентських рахунків банку та розрахункового рахунку надавача платіжних послуг) своїх користувачів банкам та іншим надавачам платіжних послуг, що отримали право на надання нефінансових платіжних послуг (далі у цій статті - сторонні надавачі платіжних послуг). Доступ до рахунку здійснюється шляхом взаємодії інформаційних систем надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку та стороннього надавача платіжних послуг. Надання згоди користувача здійснюється із застосуванням посиленої автентифікації користувача, яку проводить надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку. Згода користувача діє протягом строків, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо посиленої автентифікації, крім випадків відкликання її користувачем раніше. Додатковий запит згоди, підтвердженої посиленою автентифікацією користувача, проводиться надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку виключно у разі наявності підозри вчинення несанкціонованого доступу.
Приписами ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги" визначено поняття: неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;
неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі;
неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно);
помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.
Статтею 86 Закону України "Про платіжні послуги" передбачено відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій.
Надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином (ч. 1).
У разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника надавач платіжних послуг зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди)( ч. 9).
Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов'язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди) (ч. 12).
Якщо всупереч наданого ініціатором розпорядження про відкликання платіжної інструкції суму платіжної операції списано з рахунку платника та переказано отримувачу, надавач платіжних послуг платника зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбулося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника (ч. 13).
Надавач платіжних послуг після виявлення помилки одночасно зобов'язаний негайно повідомити неналежного отримувача про виконання помилкової платіжної операції і про необхідність ініціювання ним платіжної операції на еквівалентну суму коштів цьому надавачу платіжних послуг протягом трьох робочих днів з дня надходження такого повідомлення (ч. 14).
У разі ненадходження коштів від неналежного отримувача надавач платіжних послуг має право на їх відшкодування у судовому порядку (ч. 15).
З аналізу вказаних норм, можна зробити висновок, що саме надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку (в даному випадку АТ КБ "Приватбанк") несе передбачену цим Законом відповідальність перед користувачем за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій, ініційованої через надавача платіжних послуг платіжної операції.
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" у відповідності до вимог закону зобов'язане було здійснити за власний рахунок зарахування грошових коштів на рахунок неналежного платника - клієнта банку, та відновити його становище за рахунок власних коштів, тобто зарахувати саме власні кошти на рахунок свого клієнта, а не кошти отримані від позивача чи інших банків, отримавши кошти від позивача відповідач відновив баланс рахунку власних коштів.
Належних доказів звернення клієнта АТ КБ "Приватбанк" до банку чи несанкціонованого списання грошових коштів, які б належали клієнту банка, чи здійснення операції з картки клієнта без його згоди (волі клієнта) суду не надано.
При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що 17.02.2023 кошти в сумі 24 999,00 грн отримано відповідачем від позивача, що підтверджуються скріном журналу заявок поданим відповідачем, де зазначено ім'я та адреса, які належать позивачу (A24M A-BANKCOMUA C2A) та були повернуті на рахунок клієнта АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_2 .
Доводи відповідача про те, що від позивача коштів він не отримував, а сума 24 999,00 грн надійшла йому від третьої особи та зарахована клієнту, спростовуються журналом заявок, скрін якого долучено відповідачем, де чітко зазначено, що грошові кошти надійшли від A24mA-Bankcomua c2А у розмірі 24 999,00 грн, що є адресою позивача.
У пунктах 8 та 9 розділу VI Положення "Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року, визначено, що емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Аналогічні норми викладено розділі VII п. 146 Положення "Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164.
У постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 202/10128/14ц вказано, що приписами пунктів 6.7, 6.8 Положення "Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року (втратило чинність на підставі постанови Правління Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року) було визначено, що емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин, про що вказав Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справі № 202/10128/14ц.
З аналізу вищевказаних норм та правового висновку Верховного Суду слідує, що саме на банк, який обслуговує рахунок клієнта та з якого здійснено несанкціоноване списання, покладено обов'язок з доказування та доведення того, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Обов'язок дотримання відповідачем вимог законодавства покладається саме на нього, як на надавача послуг клієнту з рахунку якого здійснено несанкціоноване списання, оскільки саме відповідача було повідомлено про несанкціонований доступ до рахунку клієнта та списання грошових коштів, то в такому випадку, виходячи з вище викладеного, належним відповідачем є саме АТ КБ "Приватбанк", так як користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, а відповідач не здійснив належної перевірки ініційованого платіжного документу, не встановив дійсність підпису ініціатора, цілісність, не перевірив згоди клієнта не забезпечив безпеку рахунку клієнта.
В даному випадку враховуючи, що безпідставне списання коштів відбулось з карткового рахунку НОМЕР_3 відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_2, то саме на АТ "ПриватБанк" покладено обов'язок як обслуговуючого банку рахунку клієнта здійснювати захист від стороннього доступу до рахунку та несанкціонованого списання коштів з рахунку свого клієнта.
Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
З приводу решти доводів сторін, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/7884/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/7884/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи № 910/7884/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді А.І. Тищенко
О.В. Тищенко