18 липня 2025 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Раєвського І. А. на постанову судді Хотинського районного суду Чернівецької області від 27 червня 2025 року,-
Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 27 червня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 325777, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10 травня 2025 року о 10 год 00 хв. в м. Хотин, по вул. Незалежності, 27, Дністровського району, Чернівецької області, керував транспортним засобом MERSEDES-BENZ, д. н. з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі також відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвокатом Раєвським І. А. було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до
ЄУНСС: 724/1844/25 Головуючий у І інстанції: Ковальчук Т.М
Номер провадження: 33/822/372/25 Головуючий суддя : Давній В. П.
дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення. Суд не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 325777 складений з порушенням норм процесуального права.
Стверджує, що судом першої інстанції не було належно перевірено та оцінено підстави зупинки транспортного засобу, яка б була передбачена ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Апелює, що огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння працівниками поліції було проведено з порушенням вимог встановлених у ст.ст. 256, 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р., Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 р.
Зауважує, що працівником поліції було невірно роз'яснено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, внаслідок чого ОСОБА_1 , будучи юридично необізнаним,
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник Раєвський І. А. не з'явилися, хоча належним чином були повідомленими про дату, час і місце слухання справи, при цьому, від захисника Раєвського І. А. надійшла заява зі змісту якої вбачається, що останній просить розгляд справи проводити у відсутності його та його підзахисного, що у відповідності до положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно приписів ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Вимогами статей 245, 251, 252, 280 КУпАП встановлено, що суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не дотримався зазначених вимог закону належним чином.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції посилався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 325777 від 10 травня 2025 року (а. с. 1); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 3); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 10.05.2025 року (а. с. 4); відеозаписи з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейських (а. с. 10).
Перевіривши вказані докази, апеляційний суд приходить до висновку, що вони не є належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, законодавець зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, а відмова від проходження такого огляду тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП, що випливає з буквального тлумачення диспозиції даної статті.
На відеозаписі, що міститься в матеріалах справи, зафіксовано, що працівник поліції при спілкуванні з ОСОБА_1 невірно роз'яснив останньому те, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є адміністративним правопорушенням, зазначивши, що ОСОБА_1 «має відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння» (час відеозапису 00:05:30). Вищевказане хибне формулювання призвело до того що ОСОБА_1 , за відсутності умислу на порушення, не зрозумів, що чинним законодавством не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що призвело до нерозуміння ним правових наслідків своїх дій.
Окрім цього, відеозапис не містить відомостей про те, що працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, відповідно до вимог ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування в стані сп'яніння), як такий, що складений з порушенням вимог законодавства, не може вважатися допустимим доказом і бути покладеним в основу доведеності вини особи, що притягується до відповідальності. Інші докази не вказують на беззаперечне доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення в передбаченому законом порядку.
Також, у матеріалах справи відсутні належні дані, які б свідчили про відсторонення ОСОБА_1 , як водія від керування транспортним засобом, а також відсутні докази того, що транспортний засіб передавався іншій особі та вилучався відповідно до ст. 265-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Уповноваженим органом не було надано суду докази, які спростовують вищевказані твердження апелянта.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що уповноваженою особою при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушено вимоги КУпАП та Інструкції, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Раєвського І. А. задовольнити.
Постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 27 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя
Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній