печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24298/25-к
пр. 1-кс-21912/25
14 липня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023000000001235 від 06.07.2023,
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023000000001235 від 06.07.2023, в якому просив скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2025 р. у справі № 757/17760/25-к, на майно вилучене в ході проведеного обшуку 15.04.2025 р. за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, будинок 3, корпус 1, нежитлові приміщення 7Н, на підставі ухвали слідчого суді Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2025 р, в частині накладення арешту на грошові кошти в розмірі 800 000,00 грн., які належать ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора - ОСОБА_4 направив на адресу суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з відсутністю можливості ознайомитися з матеріалами справи.
За таких обставин, слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність учасників судового провадження на підставі ст. 26 КПК України.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні свої прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Обов'язок доказування обставин, на які посилається заявник, покладається саме на нього.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Разом з тим, особі, за клопотанням якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, заявник будучи належним чином повідомленим про розгляд клопотання, не з'явився у судове засідання, що було призначено судом, про причини неявки не повідомив суд, клопотання або заяви від нього не надходили.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що особа, яка звернулась до суду не цікавиться поданим клопотанням.
Виходячи з принципів змагальності і диспозитивності кримінального провадження, визначених ст. ст. 7, 22, 26 КПК України, відповідно до яких сторони кримінального провадження є вільними у використанні свої прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а слідчий суддя в кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, зважаючи на те, що власник майна, його представник не з'явився у судове засідання, не направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду чи розгляд клопотання у його відсутність, тим самим не підтримав вимоги клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 22, 26, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023000000001235 від 06.07.2023, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1