Справа № 755/12975/25
"14" липня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 одноособово, розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до вимог ст.ст.381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105040000571 від 18.06.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого вантажником у ТОВ «АТБ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, шляхом вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів,-
ОСОБА_2 18.06.2025 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, знаходився за адресою: м.Київ, вул. Ентузіастів. 33, де на землі знайшов прозору полімерну ємність, в якій знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору.
Будучи особою, яка періодично вживає психотропні речовини, ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що у знайденій прозорій ємності, в якій знаходилась кристалоподібна речовина, може знаходитись психотропна речовина, діючи без мети збуту, підняв із землі, знайдену ним прозору ємність, в якій знаходилась кристалоподібна речовина, чим безоплатно незаконно придбав психотропну речовину, яку поклав до правої кишені своїх шортів та став незаконно зберігати при собі вказану психотропну речовину для власного вживання без мети подальшого збуту.
Того ж дня, 18.06.2025 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, працівниками поліції, за адресою: м.Київ, вул. Ентузіастів, 35/1 було зупинено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що зберігає при собі психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
В подальшому, 18.06.2025 року, в період часу з 15 години 17 хвилини до 15 години 22 хвилини, під час проведення огляду місця події, що проводився на ділянці місцевості за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 35/1, ОСОБА_2 , в присутності двох понятих, на прохання працівників поліції, добровільно видав прозору полімерну ємність, в якій знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, що містила в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено- PVP, яку ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
Згідно з даними висновку експерта № СЕ-19/111-25//37583-НЗПРАП від 27.06.2025 року:
Надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Маса PVP в речовині становить 0,310 г.
PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15г.
Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором ОСОБА_3 долучено клопотання, про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Крім того, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 надав прокурору письмову заяву, про те, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Також, у вказаній заяві зазначив, про його обізнаність в тому, що в разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Поряд з цим, у відповідній заяві, наявній в матеріалах кримінального провадження, захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_4 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості обвинуваченим, в тому числі, підтверджено його згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд приходить до висновку про можливість розгляду даного обвинувального акту в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, тобто вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_2 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального проступку та активне сприяння його розкриттю.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує дані про особу ОСОБА_2 , який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, працює, раніше не судимий, не є інвалідом І чи ІІ групи, не є особою, яка досягла пенсійного віку, спосіб життя, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, відповідно до класифікації, визначеної ст.12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення проступку, а тому вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 309 КК України у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 вказаного Кодексу, визначене даним вироком покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).
Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_2 процесуальні витрати у розмірі 3565 гривень 60 копійок на користь держави за проведення по справі експертизи матеріалів, речовин та виробів.
Питання про долю речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати у розмірі 3565 гривень 60 копійок на користь держави за проведення по справі експертизи матеріалів, речовин та виробів.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази у кримінальному проваджені: психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,310 г., яка знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві - знищити; оптичний диск DVD-R із відеозаписом огляду місця події, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження, як джерело доказів
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: