справа № 753/15015/25
провадження № 1-кс/753/2044/25
"17" липня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Черкаської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020001980 від 11.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186, ч.2 ст.296 КК України, -
Прокурор Дарницької окружної прокуратури м.Києва звернувся до слідчого судді з клопотанням за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020001980 від 11.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186, ч.2 ст.296 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби до підозрюваного ОСОБА_4 , посилаючись на ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконний впливат на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, які не зменшились порівняно із застосованим слідчим суддею запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відповідно до ухвали слідчого судді, дія якої завершується 29.07.2025 року, враховуючи продовжений постановою прокурора від 16.07.2025 року строк досудового розслідування до трьох місяців, який має завершитися 29.08.2025 року.
Так, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, та можливість призначення йому покарання пов'язаного з позбавленням волі на строк до 6 років, оцінюючи зібрані органом досудового розслідування докази, які підтверджують причетність до вчинення злочину, підозрюваний усвідомлює невідворотність суворого покарання, що, в свою чергу, підсилює ризик можливості переховування. Окрім цього, до обставин ризику втечі безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях, й усвідомлення вказаної обставини, може призвести до переховування від органу досудового розслідування та суду.
Підозрюваний також може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які володіють необхідною інформацією, яка має значення для кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища, зокрема, свідками є особи, які були присутні під час вчинення кримінальних правопорушень, з урахуванням того, що досудове розслідування кримінального провадження ще не завершено, а свідки у відповідності до вимог ст.23 КПК України не допитані судом.
ОСОБА_4 інкриміновано вчинення тяжкого злочину у співучасті з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що в свою чергу посилює рівень суспільної небезпечності кримінально-караного діяння, а також обґрунтовує ризик можливого впливу на даних осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності та полегшення свого становища.
Окрім того, підозрюваний може продовжити або вчиняти інші кримінальні правопорушення аналогічного характеру з огляду на те, що йому інкриміновано вчинення тяжкого злочину, що характеризуються особливою суспільною небезпекою в період дії воєнного стану з корисливих мотивів.
На даний час досудове розслідування кримінального провадження триває та заявлені ризики у клопотанні про застосування запобіжного заходу не зменшилися. Разом із тим, закінчити розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до вказаного строку не представляється можливим, оскільки необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема: отримати та долучити висновки експерта по призначеним судово-медичної експертизи відносно неповнолітніх потерпілих, виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, в проведенні яких виникне необхідність під час досудового розслідування повідомити ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри та оголошення нової підозри, надати доступ підозрюваним до матеріалів кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України, скласти та затвердити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Результати вказаних процесуальних та слідчих (розшукових) дій забезпечать отримання доказів, які мають важливе значення для забезпечення повного, неупередженого, об'єктивного та справедливого судового розгляду і, як наслідок, ухвалення законного, обґрунтованого і вмотивованого судового рішення.
Вищевказані дії неможливо було провести у встановлений законом строк у зв'язку із складністю провадження та значним обсягом слідчих дій.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, вважаючи мету і підстави продовження застосування запобіжного заходу у виглядідомашнього арешту у нічний час доби обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на продовження застосування пропонованого заходу, посилаючись на ризики, визначені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Як захисник, так й підозрюваний погодились із прокурором, не заперечували щодо поданого клопотання про продовження запобіжного заходу, вважаючи, що вказані прокурором ризики існують, та в інтересах й безпеки підозрюваного просили клопотання задовольнити.
Вивчивши клопотання та матеріали, додані до нього, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у його розгляді, зокрема, міркування прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст.181, ст.199 КПК України, думку підозрюваної, її захисника, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази підозри, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
Наявність підозри у вчинені ОСОБА_4 інкримінованого злочину, підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами, а саме:
-протокол ОМП від 10.05.2025 року за адресою: АДРЕСА_3 ;
-протокол ОМП від 10.05.2025 на вулиці поблизу буд. АДРЕСА_4 ;
-допитом працівника кафе «Hasta Manana» выд 11.05.2025 за адресою: м.Київ, вул. Сімферопольська,9, ОСОБА_9
-допитами представників потерпілих від 13.05.2025 - 14.05.2025, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
-допитами за методикою «Зелена кімната» у формі опитувания згідно стандартів правосуддя дружнього до дитини, в якому інтерв'ювання психологом неповнолітніх свідків: ОСОБА_14 , проводиться ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 11.06.2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби строком до 29.08.2025 року включно.
Постановою прокурора від 27.03.2025 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, який завершується 29.08.2025 року.
Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для продовження запобіжного заходу відносно такого підозрюваного.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Відповідно до положень ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочину), а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені у п.п.1, 4 ч. 1 цієї статті, що є підставою для продовження застосування до неї запобіжного заходу.
Метою продовження застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на санкцію статті, яка йому інкримінується, й розуміння наслідків покарання, може вплинути на зміну процесуальної поведінки такого підозрюваного, незаконний впливат на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), що стороною захисту визнається.
Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, про реальність даного ризику також свідчить факт відсутності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для продовження обраного запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування (до 29.08.2025 року), зважаючи на правила, передбачені КПК України, обрахування застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту здійснюється місяцями.
Варто зауважити, що метою продовження застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Беручи до уваги обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення підозрюваним злочину, тяжкість вчиненого ним злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи, порівняно із пропонованим прокурором - домашній арешт у нічний час доби, не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, вважає за необхідне продовжити застосування до підозрюваного обраний запобіжний захід, задовольнивши клопотання прокурора.
Пояснення/позиція сторони захисту підтверджують такі висновки слідчого судді, й не спростовуються, ними погоджено необхідність продовження такого заходу.
Підстави, які б свідчили про неможливість продовження перебування підозрюваним під домашнім арештом у нічний час доби за станом здоров'я не встановлені.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Обговорюючи питання наявності ризиків щодо переховування підозрюваним від органів досудового розслідування й суду, то існування такого ризику є цілком ймовірним.
Так, підозрюваний хоча і є раніше не судимою особою, разом із тим підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, наслідки вчиненого діяння, й усвідомлення наслідків покарання є достатньо вагомими підставами для прийняття спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.(ч.6 ст. 181 КПК України).
Відтак, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він обгрунтовано підозрюється, стан здоров'я підозрюваного, його репутацію, майновий стан, відсутність підстав застосування більш м'якого запобіжного заходу (особисте зобов'язання), слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби підлягає до задоволення, оскільки такий запобіжний захід забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків у межах строку досудового розслідування.
З врахуваннях сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, а також в силу характеру вчиненого діяння та одночасної потереби у продовженні проведення слідчих й процесуальних дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є пропонований запобіжний захід - домашній арешт у нічний час доби.
На підстави вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, з урахуванням ст.ст. 5, 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020001980 від 11.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186, ч.2 ст.296 КК України, - задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування до 29.08.2025 року включно.
Продовжити застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладені на нього заборони:
-залишати житло за адресою місця проживання:у період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, й покладені на нього інші обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду,
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та телекомунікаційних засобів зв'язку,
-уникати спілкування зі свідками, потерпілим, підозрюваними у цьому кримінальному провадженні,
-здати за зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україні.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до суду апелційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.