Справа № 709/1221/25
18 липня 2025 року суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 , -
ТОВ "Холд Лімітед" (далі - заявник) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 .
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов таких висновків.
Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу та відповідно до ч. 1 ст.167 ЦПК України розгляд заяви проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають з повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Наказне провадження не передбачає участі боржника при розгляді заяви.
Частиною 1 статті 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, зокрема, згідно з частиною першою цієї статті визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Суд звертає увагу на те, що в заяві про видачу судового наказу свої вимоги заявник назвав вимогами про стягнення з боржника заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. При цьому відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, заявник не є надавачем житлово-комунальних послуг. У заяві про видачу судового наказу заявник стверджує, що до нього право вимоги до боржника перейшло за договором про відступлення права вимоги, укладеним з ТОВ "Черкасигаз збут".
Тобто, по суті подана заява є не вимогою про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, а вимогою про виконання боржником ОСОБА_1 грошової вимоги, яка перейшла від ТОВ "Черкасигаз збут" до заявника як до нового кредитора, за договором про відступлення права вимоги.
Ці правовідносини регулюються главою 73 ЦК України "Факторинг" і вимагають від суду дослідження того, який саме порядок та які умови відступлення первісним кредитором новому кредитору свого права вимоги до боржників передбачено договором про відступлення прав вимоги.
У частині першій статті 161 ЦПК України передбачено виключний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ і вимоги про виконання боржником грошової вимоги нового кредитора за договором про відступлення права вимоги не входять до цього переліку.
Також суд звертає увагу на наступне.
Статтею 163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу.
ТОВ «Холд Лімітед» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ у сумі 14789,26 грн., 3% річних у сумі 670,99 грн., інфляційні втрати в сумі 2702,51 грн. та судові витрати у розмірі 302,80 грн.
До заяви про видачу судового наказу були долучені додатки, а саме: Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам; розрахунки боргу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , виконаний ТОВ "Холд Лімітед" та ТОВ "Черкасигаз Збут", боржник ОСОБА_1 за період з січня 2019 року по червень 2025 року; договір № 05/07-24 про відступлення права вимоги від 05.07.2024; Акт приймання-передачі права вимоги від 15.01.2025 до Договору № 05/07-24 від 05.07.2024; Витяг з реєстру боржників; повідомлення № 390332000 від 21.01.2025 про зміну кредитора; розрахунок індексу та 3% річних, нарахованих ОСОБА_1 на суму заборгованості за спожитий природний газ.
Із змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що заява містить вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, тобто вимогу яка випливає з правовідносин з оплати житлово-комунальних послуг (п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України). Відповідно до змісту заяви про видачу судового наказу представник позивача просить стягнути заборгованість з оплати за житлово-комунальних послуг в розмірі 14789,26 грн., проте не зазначає за який період часу виникла дана заборгованість.
Згідно з наданими розрахунками, заборгованість утворилась за період із січня 2019 року до травня 2019 року.
У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Вказана норма поширюється і на вимоги про стягнення заборгованості з оплати за житлово-комунальних послуг.
А відтак, суд вважає, що вимоги пред'явлено за межами строку позовної давності.
Встановлення обставин зупинення перебігу строку позовної давності (у зв'язку із запровадженими карантинними обмеженнями та введенням воєнного стану) виходить за межі інституту наказаного провадження. Так, стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин зупинення позовної давності.
Пропуск позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.
З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з'ясування питання щодо дотримання позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.
У разі якщо пред'явлено вимоги поза межами строку позовної давності, дана обставина є самостійною підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі п. 5 ч. 1ст. 165 ЦПК України.
Крім того, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу ТОВ «Холд Лімітед», крім заборгованості за спожитий природний газ у сумі 14789,26 грн., просило стягнути з ОСОБА_1 інфляційні втрати та 3% річних.
Проте розрахунок інфляційних втрат та 3% річних не деталізований, вказано лише період нарахування і загальну суму, що просять стягнути. Як саме здійснювався розрахунок, не зазначено. Тому суд приходить до висновку, що розрахунок суми боргу ОСОБА_1 в частині нарахованих 3% річних, інфляційних втрат викликає сумніви щодо безспірності.
За таких обставин, сума заборгованості за спожитий природний газ, 3% річних, інфляційні втрати, які просить стягнути ТОВ "Холд Лімітед," не є такою, що обґрунтована та підтверджена відповідними доказами, а тому, на думку суду, наявні підстави для відмови у видачі судового наказу відповідно до п. 1, 5 ч. 1ст. 165 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відтак, суд відмовляє у видачі судового наказу, виходячи з неможливості розгляду заяви в порядку наказного провадження.
Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися до суду з тими самими вимогами у позовному порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ч. 2 ст. 167 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику його право на звернення до суду з цими вимогами у порядку позовного провадження.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.М. Кваша