Справа №705/2135/25
2/705/2015/25
18 липня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін матеріали цивільної справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місто Київ, вул. Кирилівська, 82 оф. 7, ЄДРПОУ 42228158) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
I. Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. Позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір
факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 .
08.02.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» (далі за текстом - Товариство) та
ОСОБА_3 (далі за текстом - Відповідач) укладено кредитний договір № 176887 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 1500 гривень, дата надання кредиту: 08.02.2021 року, строк кредиту : 30 днів, стандартна процентна ставка - 2 % в день.
На адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 176887 від 08.02.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена Відповідачем без виконання .
У позові позивач вказує, що ОСОБА_1 належним чином не виконала взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого допустила заборгованість в загальному розмірі 7830 грн., що стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
2. Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, якими обґрунтовуються його заперечення проти позовних вимог до суду не надав.
3. 09.06.2025 від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500 грн.
Від відповідача заяв по суті справи не надходило.
Отже, за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 20.05.2025 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.
Відповідачу було направлено копію ухвали судді рекомендованим листом та у відповідності до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
1. Судом встановлено, що 08.02.2021 ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 уклали Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №176887.
Даний договір було укладено сторонами дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття і акцепт пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до складеного в письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, суд визнає, що 08.02.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачем було укладено Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №176887 та погоджено усі його істотні умови, такі як суму позики, строк та порядок її надання, порядок повернення та плату за користування позиковими коштами.
2. Судом встановлено, що 28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Таким чином, на думку суду, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №176887 від 08.02.2021.
3. Судом встановлено, що 08.02.2021 відповідачем було укладено Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №176887 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР».
Відповідно до п.1.1. та 1.2. вказаного договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1500 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 09.03.2021. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором.
Сторонами у п. 1.3 Договору погоджено, що за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
У п. 4.3 Договору погоджено, що у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, Клієнт зобов'язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за Договором включно, але в будь-якому випадку не більше 100 (ста) календарних днів.
Як вбачається з Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №176887 від 08.02.2021 строк, на який надано кредит 30 днів; сума кредиту 1500 грн; тип процентної ставки - фіксована 2%; сума нарахованих процентів за користування кредитом 900 грн; сума нарахованої пені (у разі наявності прострочення) 5%; всього до оплати 2625 грн.
Відповідно до листа ТОВ «ПРОФІТГІД» підтверджено переказ грошових коштів 08.02.2021 в сумі 1500 грн на картку НОМЕР_2 , номер транзакції 31277-38432-59774, призначення платежу: видача кредиту №176887.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що кредитор повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем за Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №176887 від 08.02.2021.
Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором №176887, заборгованість перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» ОСОБА_1 станом на 13.01.2025 складає 7830 грн, з них 1500 грн - прострочене тіло кредиту, 6330 грн - прострочені відсотки за кредитом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правові наслідки порушення зобов'язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
На думку позивача, відповідач не виконав умови кредитного договору - не повернув кредит позикодавцю, а також не виконав всі інші грошові зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі становить 7830 грн., з яких:
1500,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту);
6330 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_4 кошти в добровільному порядку не повернуті, зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України (за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав), беручи до уваги, що договір є дійсним, відповідач користувався кредитними коштами, а також за обставин встановлених вище судом, що підтверджують набуття прав вимоги позивачем за вказаним кредитним договором до відповідача, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту за Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту №176887 від 08.02.2021 року у заявленому позивачем розмірі 1500 грн., оскільки він відповідає умовам цього Договору.
4. Щодо стягнення нарахованих відсотків у сумі 6330 грн. суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позивач має нараховувати відсотки лише в межах строку дії договору, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, а саме: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».
Суд зазначає, що позивачем нараховано відсотки у період з 08.02.2021 по 13.01.2025, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором №176887.
Розрахунок за вказаний період є необґрунтованим, оскільки його здійснено поза межами строку кредитування.
Тобто, відповідно до умов договору, з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню проценти за період з 08.02.2021 по 09.03.2021.
Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути проценти за користування кредитом в розмірі 2 % за кожен день користування кредитом в межах строку кредиту (1500 грн. х 2% = 30 грн./день), що за 30 днів становить 900 грн. (30 грн. х 30 днів = 900 грн.).
Прострочена заборгованість по відсоткам у сумі 6330 грн не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено пролонгацію або ж автопролонгацію вищевказаного договору, що давало б можливість продовження нарахування відсотків за користування кредитом на суми, зазначені у розрахунку, так як і не надано доказів нарахування вказаних відсотків на підставі статті 625 ЦК України.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками підлягають частковому задоволенню у розмірі 900 грн.
IV. Розподіл судових витрат та правничої допомоги.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 гривень з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором №176887 від 08.02.2021 частково обґрунтованими і задовольнив їх на суму 2400 грн (1500 грн - заборгованості за тілом кредиту, 900 грн - заборгованість за відсотками), що складає 30,65 % від ціни позову, тому із відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 742,46 грн, тобто 30,65 % від розміру сплаченого позивачем судового збору (2422,40 х 30,65%).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 2400 грн, з яких: 1500 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 900 грн - сума заборгованості за відсотками. Крім того, із відповідача на користь позивача слід стягнути 742, 46 грн - судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам, а також 1000 гривень на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місто Київ, вул. Кирилівська, 82 оф. 7, ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за Кредитним договором № 176887 від 08.02.2021 року, в сумі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень, яка складається з:
- 1500,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту;
- 900,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місто Київ, вул. Кирилівська, 82 оф. 7, ЄДРПОУ 42228158) судовий збір у сумі 742 (сімсот сорок дві) гривні 46 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місто Київ, вул. Кирилівська, 82 оф. 7, ЄДРПОУ 42228158) витрати на професійну правову допомогу, у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 18 липня 2025 року.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місто Київ, вул. Кирилівська, 82 оф. 7, ЄДРПОУ 42228158);
Відповідач: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя О.В. Душин