Справа № 711/4586/25
Провадження № 2/712/3884/25
про залишення позовної заяви без руху
17 липня 2025 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пономар В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» звернулось до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.06.2025 вищезазначену цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею (суддею-доповідачем) визначено Пономаря В.О.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява з формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, положеннями п. 2, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява, серед іншого, повинна містити ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві позивачем вказано адресу реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , за якою нараховано заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг. Водночас, позивачем до позовної заяви додано лист-розрахунок по о/р НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
До того ж необхідно зазначити, що за положеннями ЦПК України існує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Відповідно до правил виключної підсудності, які встановлені в ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключна підсудність встановлена ст. 30 ЦПК України і означає імперативне правило, відповідно до якого справи, віднесені до цього виду підсудності, можуть розглядатися винятково за вказаним у законі місцем. До цього виду підсудності законом віднесено такі категорії справ: позови, що виникають з приводу нерухомого майна (пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини); позови про зняття арешту з майна (пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини); позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями (пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини); позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти (пред'являються за місцезнаходженням перевізника); справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги (розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно, або порту реєстрації судна).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (п. 7.36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19). Аналогічні позиції викладені і в постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 185/8191/16-ц та від 13.04.2022 у справі № 373/118/20.
Так, у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 185/8191/16-ц зазначено, що «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (ст. 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст. 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення».
Таким чином, правила виключної підсудності стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно, зокрема і щодо спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Встановлено, що предметом спору є заборгованість за спожиту ОСОБА_1 теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , але водночас позивачем до позовної заяви додано лист-розрахунок по о/р НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , через що не вбачається можливості встановити, чи дійсно ця цивільна справа відноситься до територіальної юрисдиції (підсудності) саме Соснівського районного суду м. Черкаси.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 175, 177, 185, 187, 260, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків, який не може перевищувати п'ять днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що, у випадку не усунення вказаних недоліків, позов буде визнаний неподаним та йому повернутий.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Пономар