17 липня 2025 р.
Справа № 644/4218/25
н/п 3/644/1110/25
іменем України
17 липня 2025 року м. Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Ізмайлов І.К., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , керівника ТОВ «Шанс Прайм», адреса: пр. Героїв Харкова 224, м. Харків,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №766/03-20-04-04 від 09 травня 2025, за результатами камеральної перевірки ТОВ «Шанс Прайм» встановлено, що посадова особа ОСОБА_2 вчинила правопорушення, а саме неподання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2025 року (по терміну подачі 20.03.2025, фактично - не подано), чим порушено п. 49.1, п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI та пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Факт порушення встановлено актом перевірки від 18.04.2025 № 11126/03-20-04-04-43538651.
У судові засідання, призначені на 29.05.2025, 10.07.2025 ОСОБА_2 не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, неодноразово повідомлялася про час та місце розгляду справи в Індустріальному районному суді м. Харкова шляхом направлення повісток та СМС повідомлень.
У ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, долучених до матеріалів справи, оскільки судом використані всі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте ОСОБА_2 з невідомих суду причин у судове засідання не з'явилася.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Факт скоєння правопорушення ОСОБА_3 підтверджується матеріалами по справі про адміністративне правопорушення, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення №766/03-20-04-04, складеним 09 травня 2025 у відношенні ОСОБА_4 ;
-копією акту від 18.04.2025 №11126/03-20-04-04-43538651 про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Шанс Прайм» (код ЄДРПОУ 43538651).
Аналізуючи всі вищенаведені докази по справі, оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 порушила вимоги п. 49.1, п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI та пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Суд, при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи дані про особу правопорушника, характер правопорушення та його наслідки, вважає необхідним накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ч. 1 ст. 163-1, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через районний суд протягом 10 днів.
Суддя І.К. Ізмайлов