Справа № 569/12939/25
17 липня 2025 року м. Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі головуючого судді Харечка С.П. розглянувши у письмовому провадженні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенанта поліції Покарець Павла Юрійовича, Управління патрульної поліції у Рівненській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до Інспектора 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенанта поліції Покарець Павла Юрійовича, Управління патрульної поліції у Рівненській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 15.06.2025 року о 19.08 год Інспектором 1 взводу 3 рота 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області, лейтенантом поліції Покарець Павлом Юрійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА № 498617, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 5 статті 121 КУпАП. Як вбачається з постанови, 15.06.2025 року о 19:04 год, позивач керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 ПДР - Порушення правил користування ремнями безпеки. Позивач вважає його притягнення до адміністративної відповідальності незаконним, оскільки ним не вчинялось вказане Інспектором у постанові правопорушення. Зазначає, що в оскаржуваній постанові не міститься посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис. Серед доказів по даній справі, які б підтверджували чи спростовували наявність події та складу адміністративного правопорушення, наявна лише оскаржувана постанова. Інші докази по справі відсутні. Вказані вище обставини та відсутність належних доказів свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях позивача порушення вимог ПДР України.
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
30 червня 2025 року від представника відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Бузи В.О. надійшов відзив на позовну заяву в якому представник просить відмовити позивачу в задоволенні позову. У відзиві зазначає, що 15 червня 2025 року о 19 год 04 хв патрульні поліцейські перебуваючи на патрулюванні м. Рівне, вул. Млинівська виявили транспортний засіб BMW 523І номерний знак НОМЕР_1 , водій якого керував транспортним засобом з порушенням п. 2.3 в. ПДР України, а саме не був пристебнутий ременем безпеки. Виявивши дане правопорушення даний транспортний засіб був зупинений на підставі ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліції». Зважаючи на виявлення адміністративного правопорушення 15.06.2025 року о 19 год. 04 хв. інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 (з обслуговування Рівненського району) полку управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Покарець П.Ю. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА № 4988177 від 15.06.2025 відносно водія транспортного засобу BMW 523І номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Зазначає, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, яким він обґрунтував свій позов. Відповідачем в якості доказів надано відеозапис файлу Clip-0 з портативного відеореєстратора №471876. Відеофрагмент фіксує розмову між поліцейським та громадянином ОСОБА_1 , зупиненим на підставі, передбаченій статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію». У ході спілкування на запитання поліцейського про причину керування транспортним засобом без використання ременя безпеки, гр. ОСОБА_1 спочатку повідомив, що «не встиг його накинути», а згодом пояснив, що, побачивши поліцейських, пристебнувся. Зміст діалогу, зафіксованого на відеозаписі, свідчить про те, що гр. ОСОБА_1 усвідомлено керував транспортним засобом без пристегнутого ременя безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3 «в» ПДР України, згідно з яким водій зобов'язаний бути пристебнутим під час руху транспортного засобу, обладнаного ременями безпеки. За вказане правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи слідує, що 15.06.2025 року о 19.08 год Інспектором 1 взводу 3 рота 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області, лейтенантом поліції Покарець Павлом Юрійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА № 4986177, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 5 статті 121 КУпАП.
З постанови вбачається, що 15.06.2025 року о 19:04 год, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 523І д.н.з. НОМЕР_1 в м. Рівне по вул. Млинівська, 36, обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 ПДР - Порушення правил користування ремнями безпеки, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону №3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№1306 (далі Правила дорожнього руху).
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху, передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідано до п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем долучено до матеріалів справи відеозапис файл Clip-0 з портативного відеореєстратора №471876 з якого вбачається, що поліцейський підійшов до водія ОСОБА_1 , який був пристебнутий ременем безпеки, в ході спілкування поліцейський повідомив водію про те, що він був непристебнутим ременем безпеки, на що водій повідомив, що «не встиг його накинути», а згодом пояснив, що «побачивши поліцейських, пристебнувся».
Приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства статті 73 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Додатково потрібно вказати, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові відповідачем технічного засобу яким здійснено відеозапис не зазначено, як і не зазначено, що до постанови додається відеозапис про порушення позивачем ПДР України, відтак такий доказ не є належним.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 у справі № 537/2088/17 дійшов висновку, що навіть сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Враховуючи наведене вище суд вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ПДР України, а тому у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відтак, враховуючи наведене вище, наявні підстав для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене з Департаменту патрульної поліції слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань, витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 241-245, ст. 250, 286 КАС України , суд,-
Позов ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенанта поліції Покарець Павла Юрійовича, Управління патрульної поліції у Рівненській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії Серії ЕНА № 4986177, складену Інспектором 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенантом поліції Покарець Павлом Юрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 статті 121 КУпАП, провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання його копії.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Інспектор 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенант поліції Покарець Павло Юрійович,адреса: м.Рівне, вул.Ст. Бандери, буд.14А.
Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, адреса: м.Рівне, вул.Ст. Бандери, буд.14А.
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Харечко С.П.