18.07.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №533/493/25
Провадження №2/533/301/25
(за правилами спрощеного позовного провадження)
18 липня 2025 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,
за участі: секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17 червня 2025 року позивач ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено, що 09.07.2020 між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договір №200278410, відповідно до умов якого відповідачці було відкрито рахунок для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за кредитним договором та надано кредит у сумі 42575,52 грн на строк 1523 днів у період з 10.07.2020 по 10.09.2024, а відповідачка зобов'язалась повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору, шляхом перерахування в безготівковому порядку з рахунку банку на відкритий у банку на ім'я позичальника банківський рахунок, що підтверджується виписками за кредитними договорами.
Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим позивач звернувся із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
Станом на 25.07.2024 заборгованість відповідачки перед позивачем становить 33978,38 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 24672,46 грн; заборгованість за відсотками - 9305,92 грн; заборгованість за комісією - 0 грн.
25.07.2024 АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір про відступлення права вимоги № GL1N426202/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №200278410 від 09.07.2020.
Також позивач зазначав, що відповідачці було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості.
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 19.06.2025 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує (а.с.5).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає (а.с.87).
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 09 липня 2020 року між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) №200278410, який власноручно підписано відповідачкою (а.с.7).
У розділі кредитний договір блоку 1 інформаційного блоку оферти міститься така інформація: кредитний договір №200278410, назва продукту - реструктуризація 30; сума кредиту - 42575,52 грн; строк кредиту - 1523 днів, з 10.07.2020 по 10.09.2024; ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу) - 30 % річних; ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу) - 0,00001 % річних; плата за пропущення платежів першого пропуску - 350 грн, другого (підряд) пропуску - 350 грн, третього (підряд) пропуску - 400 грн, четвертого (підряд) та кожного наступного (підряд) - 400 грн, також зазначені анкетні дані відповідача.
У розділі «Клієнт» блоку 1 інформаційного блоку оферти зазначено прізвище, ім'я, по батькові відповідачки « ОСОБА_1 », РНОКПП відповідачки НОМЕР_1 ; відомості про паспорт; адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ; телефон: НОМЕР_2 .
Оферта містить підпис ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 3.1.1 та 3.1.2 Розділу 3 кредитного договору Позичальник просить Банк в дату оформлення реструктуризації перерахувати в безготівковому порядку з Рахунку на Рахунки споживчих кредитів Суму кредиту; в дату надходження на Рахунки споживчих кредитів суми грошових коштів у відповідності з пунктом 3.1. даної Заяви в безготівковому порядку списати з ОСОБА_2 споживчих кредитів наявну в Позичальника суму заборгованості по Первісним кредитним договорам на дату такого списання і направити її на погашення такої заборгованості.
Згідно паспорту споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який є додатком до договору №200278410 від 09.07.2020, який містить особистий підпис відповідачки ОСОБА_1 , відповідачка погодила основні умови кредитування (а.с.8).
Графік платежів за продуктом «реструктуризація 30», що знаходиться у розділі 7 споживчого кредиту, який містить підпис позичальниці (відповідачки), передбачає такі умови кредитування: дата видачу кредиту/дата платежів; кількість днів у розрахунковому періоді; чиста сума платежу за розрахунковий період; сума кредиту за договором; проценти за користування кредитом; комісія за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна комісія), тощо (а.с.8 на звороті).
Також 09.07.2020 між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 укладено договір про використання електронного підпису, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що підписання документів, визначених п. 1.4 цього договору, буде здійснюватися сторонами шляхом використання ЕП, із використанням технології, визначених п. 3.1 цього договору (а.с.9).
Факт руху грошових коштів по рахунку відповідачки підтверджено виписками по особовому рахунку відповідачки за період з 11.06.2023 по 24.07.2024 (а.с. 13-42) та за період з 05.04.2012 по 10.06.2023 (а.с. 43-54).
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що сума заборгованості відповідачки станом на 25.07.2024 за кредитним договором №200278410 від 09.07.2020 становить 33978,38 грн, та складається зі заборгованості по тілу кредиту - 24672,46 гривень; заборгованості за відсотками - 9305,92 грн; заборгованості за комісією - 0,00 грн (а.с.12).
25.07.2024 між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, згідно якого АТ «БАНК ФОРВАРД» передало ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» право вимоги до боржників згідно Реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №GL1N426202/1 від 25.07.2025, зокрема, право вимоги за кредитним договором №200278410 від 09.07.2020 (а.с.59-64).
Відповідно до витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 25.07.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №200278410 від 09.07.2020 становить 33978,38 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 24672,46 грн; заборгованість за відсотками - 9305,92 грн (а.с.65).
ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення досудової вимоги 09.06.2025 на адресу відповідачки (а.с.67).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України (станом на дату укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське
обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Також виписка банку згідно з Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за №571/20884, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.
Такі висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного суду у справі № 200/5647/18 (постанова від 16.09.2020) та у справі № 760/7792/14-ц (постанова від 28.10.2020).
Пунктом 1 ч.1 ст.512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦКУ).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст.516 ЦКУ).
Відповідно до ст.517 ЦКУ первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За ст.518 ЦКУ боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ч.1-2, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Отже, банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору, шляхом перерахування в безготівковому порядку з рахунку банку на відкритий у банку на ім'я відповідачки банківський рахунок, що підтверджується виписками за кредитним договоро.
З виписки за договором та з розрахунку заборгованості, наданих позивачем, вбачається, що відповідачка отримала кредит та певний час здійснювала платежі на погашення заборгованості. Проте у повному обсязі та у строки, встановлені кредитним договором, кредит не повернула.
Відповідачкою визнано факт укладення договору та факт отримання нею кредитних коштів.
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що для нарахування процентів за користування кредитом, що відповідають умовам кредитування та були погодженні сторонами кредитного договору.
Отже, у зв'язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов'язань за договором станом на 25.07.2024, у відповідачки виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 33978,38 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 24672,46 грн; заборгованості за відсотками - 9305,92 грн.
Позивач ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідачки на підставі договору про відступлення права вимоги в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення прав вимоги, тобто у сумі 33978,38 грн.
Отже позивач є кредитором по відношенню до відповідачки та має дійсне право вимоги до відповідачки, що ґрунтується на договорі, у загальному розмірі 33978,38 грн.
Пред'явлені позовні вимоги відповідачка визнала повністю.
Оскільки відповідачка позовні вимоги визнала та наявні законні підстави для ухвалення рішення суду про задоволення позову, визнання відповідачкою позову не суперечить закону і не порушує права сторін, свободи чи інтереси інших осіб, суд висновує, що слід прийняти визнання позову відповідачкою та позовні вимоги задовольнити повністю.
Щодо розподіл судових витрат
Згідно іp ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2422,40 грн (а.с.2).
Разом з тим, у відповідності до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачка визнала позов повністю, суд дійшов висновку про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду, що складає 1211,20 гривень (2422,40 : 2 = 1211,20 ), та стягнення судових витрат у вигляді 50% судового збору з відповідачки на користь позивача у сумі 1211,20 гривень.
Відповідно до ч.1 та 3 (п.1) ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не
обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №02-06 від 02.06.2025, укладеного між Адвокатським бюро «АПОЛОГЕТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», копію акта №583 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 09.06.2025, відповідно до якого, сума наданих послуг складає 7000,00 грн, детальний опис наданих послуг до Акта №583 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0206 від 02.06.2025 від 09.06.2025, відповідно до якого входить: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором на що витрачено 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи, на що витрачено 2 години; погодження правової позиції клієнта у справі, на що витрачено 30 хвилин; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта, на що витрачено 3 години 30 хвилин; подання заяви до суду від імені клієнта -1 шт., усього витрачено часу 6 годин 30 хвилин (а.с.71-74).
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15.
Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 14, 19, 76, 141, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вулиця Cмаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-й поверх, місто Львів, 79029) заборгованість за кредитним договором (оферту) №200278410 від 09.07.2020 у загальному розмірі 33978,38 грн (тридцять три тисячі дев'ятсот сімдесят вісім гривень 38 копійок), з яких: заборгованості за тілом кредиту - 24672,46 грн; заборгованості за відсотками - 9305,92 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» з державного бюджету 50 % судового збору, що складає 1211,20 гривень, сплаченого на підставі платіжної інструкції від 06.06.2025 №11312 на суму 2422,40 гривень.
Рішення може бути оскаржене впродовж тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.М. Оксенюк