Справа № 296/7420/25
2/296/2998/25
Іменем України
про відмову у відкритті провадження
14 липня 2025 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Л.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про судовий захист порушених прав та стягнення моральної шкоди,
07 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради про судовий захист порушених прав та стягнення моральної шкоди.
ОСОБА_1 заявляє на вирішення суду такі позовні вимоги:
- визнати незаконними рішення, дії чи бездіяльність виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо вчинення 15 випадків порушення законодавства;
- стягнути з виконавчого комітету Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 150 000 гривень моральної шкоди;
Обґрунтовуючи вимоги позову, ОСОБА_1 зазначає, що виконавчий комітет Житомирської міської ради допустив 15 випадків порушення законодавства, що призвело також до порушення її прав та законних інтересів. Зокрема, 04 жовтня 2022 року їй незаконно відмовлено в ознайомленні з оригіналами документів 20 сесії 8 скликання від 14 липня 2022 року. Позивач просить надати правову оцінку діям працівників міської ради, які 04 жовтня 2022 року проводили ознайомлення з оригіналами документів, які не були належним чином оформлені та без дотримання чинного законодавства. ОСОБА_1 вважає незаконними висновки, які наведені в листі від 12 жовтня 2022 року, щодо розгляду питання ознайомлення з оригіналами документів. ЇЇ запити на інформацію від 17 жовтня 2022 року та від 31 жовтня 2022 року незаконно розглянуті заступником міського голови С. Ольшанською. 28 жовтня 2022 року виконавчий комітет Житомирської міської ради вчергове незаконно відмовив їй в ознайомлені з оригіналами документів, оформлених відповідно до вимог інструкції з діловодства, а запропонував отримати копії. Також 28 жовтня 2022 року їй було запропоновано підписати акт, який був заздалегідь складений, про відмову отримати копії документів. Такий акт позивач вважає незаконним, адже він був складений без її участі, текст акту не відповідає вимогам законодавства. Позивач зазначає, що вона бажає ознайомитись з оригіналом документу, який оформлений відповідно до інструкції з діловодства для передачі в архів, тобто це має бути папка з найменуванням документів, з прошитими та пронумерованими аркушами. Також позивач вважає незаконним виклад висновку в листі відповідача від 07 листопада 2022 року, відповідно до змісту якого вона відмовилась ознайомлюватись з наданими документами, оскільки це не відповідає дійсності, акт від 04 жовтня 2022 року не складався. Вказаний акт від 04 жовтня 2022 року їй незаконно надіслано листом від 07 жовтня 2022 року.
На переконання позивача, такі дії виконавчого комітету Житомирської міської ради є незаконними, внаслідок таких дій та бездіяльності відповідача вона зазнала душевних страждань, а тому має право на відшкодування моральної шкоди, розмір якої позивач оцінює в 150 000 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Установлено, що ОСОБА_1 05 жовтня 2022 року, 17 жовтня 2022 року та 31 жовтня 2022 року подала до Житомирської міської ради запити про надання публічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», однак вважає, що відповідачем при розгляді поданих нею запитів не дотримано вимог закону, внаслідок чого порушено її права та заподіяно моральну шкоду.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 712/9272/17, провадження № 14-345цс19).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).
Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (частина п'ята статті 21 КАС України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 280/179/19 (провадження № 14-567цс19) вказано, що:
«при визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи, яка має розглядатись у порядку адміністративної юрисдикції, є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, яке підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть у тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 180/1560/16-а (провадження № 11-1123апп19) зазначено, що:
«за правилами частини другої статті 21 КАС вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
Згідно із частиною п'ятою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Отже, вимоги про відшкодування шкоди можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір».
Оцінивши предмет спору та заявлений позивачем суб'єктний склад учасників справи, приходжу до висновку, що цей спір обумовлений діями/рішеннями відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо вирішення запитів ОСОБА_1 про надання публічної інформації, що належить до його виключної компетенції суб'єкта владних повноважень, а тому законність таких дій/рішень органу місцевого самоврядування підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку, визначеному КАС України.
Отже, спір у цій справі підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, й під час розгляду запитів ОСОБА_1 відповідач виконував владні управлінські функції, покладені на нього відповідно до вимог законодавства.
Враховуючи наведене, спір у даній справі є публічно-правовим та відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Вимога про стягнення моральної шкоди також підлягає розгляду адміністративним судом за правилами ч. 5 ст. 21 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 19, 186, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження у справі №296/7420/25 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання незаконним рішення, дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Житомирським окружним адміністративним судом (вул. Бориса Лятошинського, 5 м. Житомир, 10014).
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом із позовною заявою та доданими до неї документами, надіслати особі, яка її подала. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК