Провадження № 274/8399/24
УХВАЛА Провадження № 1-кп/0274/478/25
18.07.25 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі
секретарів судового засідання . . . . . . ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурорів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4 , ОСОБА_5
потерпілого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6
представника потерпілого . . . . . . . . . ОСОБА_7
захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_8
обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_9 ,
розглянувши у відритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/8399/24 про обвинувачення
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Солотвин Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, з вищою педагогічною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , ветерана війни - учасника бойових дій, водія у ТОВ "Епіцентр К", зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 122 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що 06 вересня 2024 року близько 23 години 20 хвилин він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до квартири АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_6 , з метою з'ясування причин раніше виниклого довготривалого конфлікту та покликав останнього на подвір'я зазначеного вище будинку.
Після того, як ОСОБА_6 вийшов з ОСОБА_9 до входу у під'їзд № 6 будинку АДРЕСА_3 , між ними розпочався словесний конфлікт, в ході якого у цей час та місці у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 , скориставшись тим, що ОСОБА_6 розвернувся до нього спиною, наніс один удар кулаком правої руки в потиличну ділянку голови останньому та після цього штовхнув у спину, таким чином збивши його з ніг. Від вказаного удару та поштовху ОСОБА_6 впав на правий бік та, захищаючись від ударів, почав прикривати обома руками свою голову, а ОСОБА_9 , не припиняючи свої злочинні дії, направлені на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , почав наносити численні удари кулаками рук останньому, намагаючись попасти в голову та в тулуб. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_9 наніс декілька ударів правою ногою, взутою у кросівок, по лівій частині тулуба, лівій половині сідниці та ногах ОСОБА_6 .
У такий спосіб ОСОБА_9 умисно заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в лівій підключичній ділянці та осаднень в тім'яній ділянці голови справа, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень; перелому IX ребра зліва, крововиливу та осаднення на лівій половині грудної клітини в проекції VІІІ-ІХ ребер зліва, які належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Дії ОСОБА_9 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілому, та 02.10.24 ОСОБА_9 повідомлено про підозру за вказаною вище статтею.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що з 2004 року він мешкає у власній квартирі із дружиною та двома дітьми за адресою: АДРЕСА_4 . З 2010 року має легковий автомобіль. У дворі будинку місця для паркування не було, всі мешканці паркувалися на прибудинковій території. Він паркував авто напроти свого під'їзду, але після дощу паркування там було неможливим. Він привіз машину щебеню, це допомогло, але не надовго, оскільки щебінь вкатався. Приблизно у 2016 році разом з сусідами вирішили розширити майданчик. У цьому місці ніхто з сусідів не бажав нічого робити. Вони ж за власні кошти провели роботи, заасфальтували і з 2016 року вчотирьох використовували майданчик. З початком повномасштабної війни з лютого 2022 року він з одним сусідом пішли воювати, а інші поміняли місце проживання, тому всі четверо припинили користуватися майданчиком. Після двох років війни його демобілізували. Повернувшись, побачив, що зробленим майданчиком користуються усі, хто встигне. Він почав спілкуватись з мешканцями будинку, пояснювати, просив не займати хоча б одне місце. Інші сусіди погодились з ним, але не потерпілий. Після цього він обладнав майданчик бар'єром. Потерпілий та його дружина направили скаргу на виконком, яку було перенаправлено до ЖЕКу. Відповіді з ЖЕКу не було і потерпілий пошкодив бар'єр, про що йому розповіла дружина. З ЖЕКу приїхала майстер, сусіди їй підтвердили, що саме він зробив майданчик, і з ЖЕКу йому прийшла відповідь, що вони не заперечують, щоб він встановив бар'єр. Враховуючи поведінку потерпілого, щоб не було скандалу, він вирішив повідомити про це потерпілого. Одразу зустрітись з потерпілим не вдалося, він декілька разів заходив, але потерпілого не було. 06.09.24 протягом дня разом з побратимом біля будинку виготовляли «буржуйки» для передачі військовим на фронт. Вживали алкоголь. Побачив світло у вікні квартири потерпілого. Пішов додому, взяв дозвіл з ЖЕКу та пішов до потерпілого, щоб показати документ. До нього вийшов потерпілий, спустились на перший поверх, де спілкувалися. Він повідомив потерпілому про дозвіл на встановлення бар'єру та попередив, щоб не чіпав цей бар'єр. Потерпілий в грубій формі зазначив, що він та його дружина, де ставили свій автомобіль, там і будуть ставити. Внаслідок обурення діями потерпілого та сильного хвилювання він не втримався і наніс рукою удар потерпілому в голову, після чого наніс ще декілька ударів рукою, цілячись у голову, але потрапляв по рукам, якими потерпілий прикривався, а також наніс потерпілому три удари ногою по тілу. Усе було так, як написано у обвинувальному акті. Те, що він не зустрічався з потерпілим, щоб помиритися, це неправда. Він зустрічався з потерпілим, адвокатом того, було названо суму у 3000 Євро. У нього таких грошей немає. Потім вже їхні адвокати зустрілися, домовилися про відшкодування у сумі 1000 доларів США, він погодився. Але наступного дня ці домовленості потерпілим у односторонньому порядку були скасовані з незрозумілих причин. Тоді його захисник порадив припинити спілкування, бо була незрозуміла мотивація потерпілого. З приводу даного правопорушення він щиро кається, просить пробачення у потерпілого.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість також підтверджується сукупністю й інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, допитаний в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що за місяців сім до подій у них у дворі по АДРЕСА_3 син ОСОБА_10 почав встановлювати загороджувальний паркан. Коли він виїжджав, зупинився і зробив зауваження сину обвинуваченого, вказавши, що у них жеківський будинок і не може бути приватної території, запропонував жити по-нормальному. Син ОСОБА_10 відповів агресивно. Тоді він просто розвернувся і поїхав. Через сім місяців приїхав обвинувачений, з яким він ніяких відносин не мав. 06.09.24 близько півночі до них у квартиру прийшов ОСОБА_10 , запропонував вийти поговорити. Обвинувачений на вигляд був п'яний - стояв нестійко, хитався, розмовляв нечітко тощо. Він спустився з ОСОБА_10 , там обвинувачений показав якийсь папірець з дозволом на право облаштувати парковочне місце. Він сказав ОСОБА_10 , що поговорять завтра, розвернувся і пішов до себе у 6 під'їзд. У цей момент обвинувачений вдарив його у потилицю. Від цього удару він впав. ОСОБА_10 почав бити його хаотично - руками, ногами, по голові, тулубу, ногах. Він прикривав голову руками, бо у 2022 році отримав поранення під час виконання бойового завдання, йому робили операцію. По відношенню до обвинуваченого він жодних дій не вчиняв: не погрожував, не штовхав, не бив. Детально механізм спричинення тілесних ушкоджень описано ним під час слідчого експерименту, він його повністю підтримує. Внаслідок побиття ОСОБА_10 у нього був забій потилиці, стопи, боліла грудна клітина у області ребер. Він звернувся у травмпункт, зробили знімки, зафіксували тілесні ушкодження. Після тих подій обвинувачений жодного разу не звернувся до нього, не вибачався, перш за все перед жінкою, яку тоді також штовхнув, погрожував вбити. Причин побиття він сказати не може, автомобіль його тоді був у гаражі, жінчин - на іншому паркомісці, конфліктів перед подіями ні у нього, ні у жінки з ОСОБА_10 не було.
Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 також підтверджується:
-даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.09.24, у якому ОСОБА_6 заявляє, що 06.09.24 близько 20 год. 30 хв. у під'їзді № 6 буд. 12 по вул. Руській м. Бердичева ОСОБА_11 на ґрунті конфлікту за паркомісце наніс йому серію ударів руками та ногами по тілу, чим спричинив тілесні ушкодження (т. 1, а.п. 13);
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 20.09.24 з фототаблицею до нього, при проведенні якого потерпілий ОСОБА_6 за участі судово-медичного експерта показав на місці події коли, де та як саме обвинувачений наносив йому удари руками та ногами (т. 1, а.п. 41-51). Дані протоколу про час, місце та спосіб скоєння злочину відповідають обставинам висунутого обвинувачення, показанням обвинуваченого, потерпілого у залі суду та іншим дослідженим доказам;
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 20.09.24 з фототаблицею до нього, при проведенні якого дружина потерпілого - свідок ОСОБА_12 за участі судово-медичного експерта показала на місці події коли, де та як саме обвинувачений наносив удари руками та ногами її чоловікові (т. 1, а.п. 53-67). Дані протоколу про час, місце та спосіб скоєння злочину відповідають обставинам висунутого обвинувачення, показанням обвинуваченого, потерпілого у залі суду та іншим дослідженим доказам;
-даними висновку судово-медичної експертизи № 305 від 26.09.24, згідно з яким у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: перелому IX ребра зліва; крововиливів: в лівій підключичній ділянці, на лівій половині грудної клітини в проекції VІІІ-ІХ ребер по передньо- та середньопідпахвинній лінії; осаднень на лівій половині грудної клітини, в тім'яній ділянці голови справа. Тілесні ушкодження у вигляді перелому IX ребра зліва, крововиливу та осаднення на лівій половині грудної клітини в проекції VІІІ-ІХ ребер зліва відносяться до категорії тілесних ушкоджень Середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров'я. Ушкодження у вигляді крововиливу в лівій підключичній ділянці та осаднень в тім'яній ділянці голови справа відносяться до категорії Легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. Ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, що можливо при ударі рукою, кулаком, ногою, іншими тупими твердими предметами. Давність отримання тілесних ушкоджень не протирічить обставинам подій, вказаним в постанові, тобто 06.09.24 близько 23 год. 20 хв. На тілі потерпілого виявлено як мінімум 4 місця прикладення сили (т. 1, а.п. 75);
-даними висновку судово-медичної експертизи № 309 від 26.09.24, згідно з яким покази потерпілого ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту від 20.09.24 за його участі відповідають характеру та механізму утворення у нього тілесних ушкоджень (т. 1, а.п. 77);
-даними висновку судово-медичної експертизи № 310 від 26.09.24, згідно з яким покази свідка ОСОБА_12 при проведенні слідчого експерименту від 20.09.24 за її участі відповідають характеру та механізму утворення у потерпілого ОСОБА_6 тілесних ушкоджень (т. 1, а.п. 79);
-даними протоколу огляду предмету від 10.10.24, а саме належного свідку ОСОБА_12 мобільного телефону, при перегляді якого зафіксовано два відеофайли із записами поведінки ОСОБА_9 після подій - з нечіткою мовою, нецензурною лайкою, спробою створити бійку та заспокоюванням працівниками поліції (т. 1, а.п. 110-113);
-даними протоколу огляду предмету від 15.10.24, а саме ДВД-диску з записами з нагрудних камер працівників поліції, на яких ОСОБА_9 , хитаючись, підтверджує спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 (т. 1, а.п. 120-124);
-даними висновку судово-медичної експертизи № 348 від 17.10.24, згідно з яким покази потерпілого ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту від 20.09.24 за його участі відповідають характеру та механізму утворення у нього тілесних ушкоджень. Згідно показів потерпілого ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту за його участю малоймовірно, що він міг отримати тілесні ушкодження у вигляді перелому ІХ ребра по середньому відрізку зліва при падінні з висоти свого росту (на ступені, бордюр, цеглу тощо). Згідно показів потерпілого ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту за його участю малоймовірно, що він міг отримати тілесні ушкодження у вигляді перелому ІХ ребра по середньому відрізку зліва при падінні від удару ОСОБА_9 (т. 1, а.п. 145-146).
Від ТОВ «Епіцентр К» до суду надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу товариства.
Обвинувачений та захисник клопотання колективу підтримали, просять передати на поруки трудовому колективу товариства, обвинувачений розуміє наслідки закриття щодо нього кримінального провадження.
Прокурор щодо клопотання трудового колективу не заперечив, вважає, що є всі підстави для закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Потерпілий та його представник щодо клопотання трудового колективу заперечили, зазначивши, що обвинувачений не може бути звільнений, так як щиро не покаявся.
До матеріалів справи долучено протокол загальних зборів трудового колективу підприємства ТОВ "Епіцентр К" від 14.02.25, на яких вирішено клопотати перед Бердичівським міськрайонним судом про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_9 та передачу його на поруки колективу, довідку про те, що ОСОБА_9 дійсно з 21.05.24 і до теперішнього часу працює водієм автотранспортних засобів будівельної техніки у ТОВ «Епіцентр К», а також позитивні характеристики з попереднього місця проходження військової служби, місць роботи та проживання.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 вчинив нетяжкий злочин, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є ветераном війни - учасником бойових дій, позитивно характеризується, після вчинення злочину щиро розкаявся, трудовий колектив ТОВ «Епіцентр К» клопоче про передачу його на поруки колективу, а тому суд прийшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
Доводи потерпілого і його представника щодо відсутності щирого каяття у обвинуваченого судом розцінюються з врахуванням досліджених доказів, а саме того, що обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнав, розповів правдиві дані про обставини події за його участі, повідомив причини своїх дій та усвідомив їхню неправомірність. Невідшкодування обвинуваченим заявлених йому претензій на відшкодування шкоди, де йому інкримінується лише спричинення потерпілому перелому однієї кістки (будь-яких неправомірних дій щодо дружини потерпілого, законність дій щодо облаштування у загальному дворі окремого паркомісця не є предметом судового розгляду, обвинуваченому це не інкримінується), напружені стосунки між сусідами, ставлення потерпілого до обвинуваченого та оцінка потерпілим достатності вибачень чи кроків до примирення ніяким чином не може оцінюватись як обставини, що вказують на відсутність щирого каяття. Закон вимагає від суду оцінки психічного ставлення до події саме обвинуваченого, законодавець визначив відшкодування збитків, примирення з потерпілим у окремі підстави для пом'якшення покарання або звільнення від кримінальної відповідальності. Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінально відповідальності" підставою для звільнення від кримінальної відповідальності з передачею на поруки є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку і відмова суду в задоволенні клопотання має бути вмотивованою. За таких обставин, враховуючи встановлення в ході судового розгляду повного визнання вини обвинуваченим, його прагнення спокутувати провину перед своїм трудовим колективом, суд не має підстав для відмови в задоволенні клопотання. Звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею на поруки є нереабілітуючою підставою, ухвалою суду підтверджується заподіяння шкоди потерпілому внаслідок діяння обвинуваченого, потерпілий має можливість вирішити питання про відшкодування завданого збитку (як внаслідок безпосередньо інкримінованих дій у кримінальному обвинуваченні, так і інших дій) в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався. Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_9 не застосовано та, враховуючи прийняте у провадженні рішення, підстави для обрання такого заходу відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 47 КК України, статтями 284, 369, 372 КПК України, суд
Звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України, у зв'язку з передачею його на поруки колективу ТОВ "Епіцентр К" за умови, якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 - закрити.
Речові докази у кримінальному провадженні після набрання ухвалою законної сили: два DVD-R-диски із відеофайлами, які долучено до матеріалів провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.
До набрання ухвалою законної сили обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід не обирати.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий-суддя ОСОБА_1