Справа № 191/2387/25
Провадження № 2/191/1079/25
07 липня 2025 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді Твердохліб А.В.
за участю секретаря - Яришевої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнутих аліментів на утримання малолітньої дитини,-
20.05.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. 20 вересня 2023 року рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу вони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 року, зменшено розмір аліментів, що стягуються за рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.06.2023року з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час матеріальний стан позивача змінився, оскільки зросли: витрати на утримання дитини у зв'язку із зростанням цін на продукти та одяг, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку.
Позивач вважає, що на теперішній час розмір аліментів, які сплачує відповідач, а це становить 1/6 частину усіх видів заробітку(доходу) на місяць (2500,00 грн. в середньому), на користь позивача на утримання сина, є занадто низькими, і не забезпечує рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить змінити розмір аліментів та щомісячно стягувати з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач до початку проведення судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги не визнає, оскільки має іншу родину та потребує постійного медичного лікування.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного висновку.
Згідно копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 року, зменшено розмір аліментів, що стягуються за рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.06.2023року з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 - у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до копії Свідоцтва про шлюб, Серії НОМЕР_2 , виданого повторно 12 липня 2024 року Синельниківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вбачається, що ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_4 , про що 10.11.2023 року складено відповідний актовий запис № 252.
Відповідач має захворювання та періодично проходить лікування. З виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 №01359, вбачається, що останній має діагноз: постінфарктний кардіосклероз(0-інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка, 30.08.2023). Стенозуючий коронаросклероз, багатосудинне ураження КА: ПМШГ ЯКА - оклюзія, ГТК1 - стеноз 70%, ПКА - стеноз 90%, ЗМШГ - стенз 70%(коронарографія, 31.08.2023). Стентування КА(31.08.2023, ПМ1ІІГ ЯКА 1 стент, ПКА 1 стент). КАГ 21.03.2025р. - стенти ПКА ТА ПМШГ ЯКА без явищ рестенозу, ПКА в проксимальном та дистальнмоу відділі 50%. Гіпокінезія верхівкового відділу МШП та передньо-верхівкового сегменту ЛШ. Транзиторна поодинока шлуночкова екстрасистолія. Гіпертонічна хвороба III стадія, ступінь АГ 1. Ризик ІV (дуже високий). СН І ст. зі збереженою ФВ ЛШ, II ФК.
Також, у рішенні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.02.2024 року, яке міститься в матеріалах справи зазначено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії №8328 від 20 жовтня 2023 року військовослужбовець ОСОБА_2 має захворювання, пов'язане з захистом Батьківщини (довідка про обставини травми (поранення, каліцтва) від 11 вересня 2023 року №582, видана командиром в/ч НОМЕР_3 ).
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №560018 міжрайонної кардіологічної МСЕК №2 від 02 січня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , встановлено третю групу інвалідності з 27 грудня 2023 року з причин інвалідності - захворювання, пов'язані із захистом Батьківщини, та рекомендовані наступні умови та характер праці: господарська праця невеликого обсягу, легка підсобна праця, протипоказано підняття важкостей, психо-емоційне навантаження.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №366 від 25 грудня 2023 року ОСОБА_2 звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_4 9по особовому складу) від 19 грудня 2023 року №163-РС з військової служби у відставку за підпунктом «ю» пункту 2 частини 4 (за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. З 25 грудня 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення частини з 26 грудня 2023 року.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України№789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Так, згідно приписів частини 1 статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження.
Стаття 192СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статті 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно приписів частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач стверджує, що підстави для збільшення розміру аліментів є зростання цін на продукти та одяг, підвищення прожиткового рівня на дитину відповідного віку.
Разом із тим, суд констатує, що в силу приписів статті 12, 81 ЦПК України позивачем не надано доказів збільшення матеріальних потреб сина та неможливості їх задоволення, виходячи із розміру аліментів, що виплачується на підставі рішення суду.
В той же час, заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що має захворювання, пов'язане з захистом Батьківщини, періодично проходить лікування та на утриманні відповідача перебуває його нова сім'я.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Позивач має не лише зазначити про зміну матеріального становища в бік погіршення, а й надати докази про зміну свого матеріального становища.
Проаналізувавши доводи сторін, вимоги чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, Суд дійшов висновку про те, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180, 182, 184, 191, 192, 200 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнутих аліментів на утримання малолітньої дитини, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.
СуддяА. В. Твердохліб