Справа № 190/932/25
Провадження №2/190/469/25
14 липня 2025 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ «Комерційний Банк «Глобус» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 01 березня 2019 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору, за умовами якого відповідачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 за програмою кредитування овердрафт «Запасочка» для фізичних осіб клієнтів ПАТ «КБ «Глобус», де сума ліміту овердрафту склала 25000, 00 грн., строк дії ліміту овердрафту 12 місяців з 04.03.2019 року, фіксована процентна ставка у разі непогашення кредитної заборгованності у пільговий період кредитування - 42,0 % річних. Відповідач не здійснив своєчасно погашення грошових коштів за овердрафтом після завершення пільгового періоду та не сплаттв проценти за користування Дозволеним овердрафтом, банком нараховані проценти у розмірі 42% та 46,8 % річних (відповідно 3,5 % та 3,9 % на місяць) на суму існуючої заборгованності за овердрафтом. Станом на 01.01.2025 року заборгованність за кредитним договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 01.03.2019 року становить 15133,17 грн., що включає в себе прострочену заборгованість по процентам. У зв'язку з чим, просять стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки у розмірі 15133,17 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн..
Позивач АТ «Комерційний Банк «Глобус» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача Малої В.В. до суду надійшла заява з проханням справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник відповідача Ліненко О.А. до суду надіслав відзив на позов, згідно якого позов не визнають, мотивуючи тим, що Банк вже звертався до відповідача із цими ж позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним догвором від 01.03.2019 року, рішенням суду позов задоволено в повному обсязі. Рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості виконано в повному обсязі, про що свідчить постанова приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Крім того, кредитними коштами по кредитному договору від 01.03.20219 року він не користувався. Надана Банком виписка з догворру не стосується предмету спору, так як позивач просить стягнути грошові кошти по анкеті- заяві № 16/378, а не по договору № 2625/60148/667/UA та ОСОБА_1 не укладав з позивачем договору 2625/60148/667/UA від 04.03.2019 року. Вимоги позивача вважає незаконними та необгрунтвоаними, а тому у задоволенні позову просить відмовити.
За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
04 березня 2019 року між АТ «КБ «Глобус» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети № 16/378 про приєднання до Договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «КБ «Глобус» (для фізичних осіб), за умовами якого відповідачу встановлено ліміт овердрафту у сумі 25000,00 грн. на строк 12 місяців з 04.03.2019 року, з фіксованою процентною ставкою у разі непогашення кредитної заборгованності у пільговий період кредитування - 42,0 % річних.
Відповідачу відкрито поточний рахунок на його ім'я за тарифним планом «Запасочка» на картковий рахунок № НОМЕР_1 /а.с.9/.
Відповідно п.п. 2.1., 2.2. п. 2 Договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «КБ «Глобус» (для фізичних осіб), даний Договір визначає умови та порядок відкриття банком рахунку клієнта, обслуговування платіжної картки ПАТ «КБ «Глобус» (для фізичних осіб) та умови і порядок встановлення банком ліміту дозволеного овердрафту на цей рахунок. Банк відкриває клієнту рахунок, на підставі підписаної клієнтом заяви на приєднання, здійснює видачу клієнту платіжної картки (додаткових платіжних карток) та здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта з використанням платіжної картки (додаткових платіжних карток), виданих клієнту, за дебетово-кредитною схемою.
Відповідно до п.п. 4.3.1. п. 4.3. Договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «КБ «Глобус» (для фізичних осіб), щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за місяцем їх нарахування, клієнт сплачує нараховані проценти за користування дозволеним овердрафтом. В разі несплати процентів у визначений термін, наступного робочого дня несплачені проценти вважаються простроченими та переносяться на рахунок простроченої заборгованості.
Згідно розрахунку заборгованості згідно Заяви - Анкети №16/378 на приєднання до Договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «КБ «Глобус» (для фізичних осіб) від 01.03.2019 року зі змінами за період з 01.04.2021 по 01.01.2025 станом на 01.01.2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 15133,17 грн., що включає в себе прострочену заборгованість по процентам/а.с.25-29/.
Згідно копії рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2023 року позов акціонерного товариства комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджеця с. Миколаївка П'ятихатського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «Глобус» (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) - 34697 (тридцять чотири тисячі шістсот дев'яносто сім гривень) 88 коп. заборгованості за кредитним договором від 01 березня 2019 року, з яких заборгованість по кредиту - 24735,66 грн., заборгованість за відсотками - 9962,22 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн. та витрати на професійно правничу допмогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.
Відповідно до копії постанови приватного виконавця виконавчого округу Макаренко А.О. від 21.10.2024 року виконавче провадження з виконання рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 34697,88 грн. закінчено, рішення суду виконано в повному обсязі/а.с.70/.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.
Відповідно до пунктів 61, 62, 65 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 року, форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам та органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.
Аналогічного змісту норма закріплена у пункті 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою).
Банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов'язкових реквізитів.
Такий висновок висловлений Верховним Судом у постановахвід 31 жовтня 2018 року в справі № 755/2284/16-ц, у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 17.12.2020 року у справі № 278/2177/15.
Як убачається із матеріалів справи, окрім анкети-заяви від 01.03.2019 року, банк на обґрунтування своїх вимог надав до суду також розписки ОСОБА_1 про отримання платіжної картки №5168541523957694-0, розрахунок заборгованості за кредитним договором та копію виписки із особового рахунку відповідача за період з 04.03.2019 по 01.04.2021 по рахунку НОМЕР_3 - UAH, довідку про рух по рахунку № НОМЕР_4 .
З вказаної виписки убачається, що така сформована з 04.03.2019 по 01.04.2021 по рахунку НОМЕР_3 -UAH, а номер рахунку який був відкритий на підставі заяви-анкети №16/378 від 01.03.2019 року вказано №2620556014801.
Однак, з вказаної виписки неможливо встановити, яку саме суму отримав відповідач на відкритий рахунок № НОМЕР_5 на підставі заяви-анкети № 16/378 від 01.03.2019 року.
Розрахунок заборгованості банку також не підтверджує розміру заявленої до стягнення заборгованості, оскільки не містить собі нарахувань за рахунком № НОМЕР_5 на підставі заяви-анкети № 16/378 від 01.03.2019 року. Крім того, такий розрахунок сформований за період з 01.04.2021 року по 01.01.2025 року, тобто, поза межами строку кредитування за договором, який був укладений на підставі заяви-анкети № 16/378 від 01.03.2019 року, та сплив 04.03.2020 року.
Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, банком суду не надано, а тому суд приходить до висновку про недоведеність підстав для стягнення заявленої банком суми, оскільки банком не надані належні та допустимі докази фактичного отримання відповідачем коштів, використання коштів, період користування та повернення цих коштів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов'язків.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «КБ «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі заяви-анкети №16/378 від 01.03.2019 року у розмірі 15133,17 грн., що включає в себе прострочену заборгованість по процентам.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволені позову акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса