Справа 522/10211/25
Провадження 1-кп/522/2605/25
17 липня 2025 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про передачу матеріалів кримінального провадження, яке внесено 09.09.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150020001604 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч.2 ст. 182 КК України до складу суду, який вже здійснює судове провадження стосовно ОСОБА_6 , для вирішення питання про їх об'єднання -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч.2 ст. 182 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про передачу матеріалів кримінального провадження до складу суду, який вже здійснює судове провадження. В обґрунтування свого клопотання захисник зазначив, що 15.08.2022 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (справа № 522/10579/22). Зазначене кримінальне провадження розподілено на суддю Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_8 у якого станом на 18.06.2025 воно знаходиться на розгляді, та наступне судове засідання призначено на 21.08.2025. Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 334 КПК України вважає за необхідне передати матеріали кримінального провадження (справа № 522/10211/25) до складу суду, а саме судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_8 , який вже здійснює судове провадження стосовно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні (справа № 522/10579/22) для вирішення питання про їх об'єднання з останнім.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_5 підтримали клопотання захисника ОСОБА_4 та просили суд його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 та просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки зазначене у клопотанні кримінальне провадження (справа № 522/10579/22) перебуває на стадії судового розгляду на завершальному етапі, а також відсутні будь які докази, що зазначені кримінальні правопорушення пов'язані, не є продовжуваними злочинами. Крім того зазначив, що це порушить розумні строки розгляду кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження суд дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 334 КПК України, у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
З аналізу вказаних норм кримінального процесуального закону випливає, що законодавець передбачив можливість, а не обов'язок прийняття судом рішення про об'єднання матеріалів кількох кримінальних проваджень в одне, в разі виявлення вказаних у законі підстав для цього.
Згідно з частиною 1 статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Системне тлумачення положень ст. 334 КПК України та ч. 1 ст. 217 КПК України свідчить про те, що суд, ухвалою, за власним переконанням має право вирішити питання щодо доцільності об'єднання матеріалів кримінального провадження, які перебувають на його розгляді. Водночас у разі, якщо суд не встановить об'єктивних підстав, які б свідчили про необхідність об'єднання матеріалів кримінального провадження, відмовляє в об'єднанні, при цьому арґументує своє рішення.
Так, вирішуючи вказане питання суд має також враховувати неприпустимість обмеження прав учасників кримінального провадження на справедливий і публічний розгляд їх справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до частини 5 статті 28 КПК України кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Відповідно до статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства, що передбачено пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України.
Згідно з частиною 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Лео Цанд проти Австрії» (п. 68, заява № 7360/76), вкотре притримуючись своєї усталеної практики, вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Тож, відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, викладених у справі «Верітас проти України» від 13 листопада 2008 року, (п. 27, заява № 39157/02 ) «перевищивши свої повноваження, які були чітко викладені у кодексі, суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції». Отже, обраний варіант поведінки повинен бути у порівнянні з іншими законними альтернативами найбільш оптимальним, тобто доцільним і справедливим, який відповідає вимогам дотримання норм права, враховує конкретні фактичні дані та обставини справи та спрямований на досягнення відповідної легітимної мети.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає у якості елемента справедливого судочинства необхідність дотримання часової визначеності при розгляді справ. Це, передовсім, означає, що процес має тривати упродовж розумного строку, без невиправданих та безпідставних затримок.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд, постулюється саме таким чином, що включає до себе як невід'ємну частину право на розумний період розгляду справи.
Так, у провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_10 перебуває кримінальне провадження (справа №522/10579/22), за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення. Підготовче судове засідання у даній справі на даний час проведено та розгляд зазначеної справи перебуває на стадії дослідження доказів зі слів захисника ОСОБА_4 .
В той же час, підготовче судове засідання у даній справі на даний час не проведено.
Враховуючи наведене, беручи до уваги, що кримінальні провадження знаходяться на різних стадіях судового провадження, суд дійшов висновку про неможливість об'єднання кримінальних проваджень в одне. Таке об'єднання, в даному конкретному випадку, на переконання суду, не забезпечить беззаперечного виконання вимог статей 2, 28 КПК України щодо забезпечення виконання завдань кримінального провадження, дотримання розумних строків розгляду вказаних проваджень, є недоцільним і таким, що ускладнить їх судовий розгляд, збільшить коло учасників судового провадження та порушуватиме право обвинувачених на розгляд кримінального провадження щодо них у найкоротший строк і не відповідатиме положенням ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, практиці ЄСПЛ та одній із засад кримінального провадження - розумність строків.
Керуючись ст.ст. 217,334, 372,376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про передачу для вирішення питання про об'єднання кримінального провадження, яке внесено 09.09.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150020001604 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 28 ч.2 ст. 182 КК України (справа № 522/10211/25, номер провадження 1-кп/522/2605/25) з кримінальним провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 (справа № 522/10579/22, номер провадження 1-кп/522/1551/25), яке перебуває у провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1