Справа № 505/2172/25
Провадження № 3/505/1380/2025
Іменем України
11.07.2025 р. суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Павловська Г.В. розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ІПН: НОМЕР_1 , неповнолітню, яка мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
-за ст. 175-1 ч. 1 КУпАП,
20 червня 2025 року біля 22 години 00 хвилин гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, по вулиці Центральна в с. Бочманівка, Подільського району, Одеської області курила електрону сигарету, чим порушила вимоги п. 16 ст. 13 ЗУ “Про заходи щодо попередження на зменшення вживання тютюнових виробів» та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Будь-яких заперечень на протокол про вчинене адміністративне правопорушення не надіслала, хоча про його складання була обізнана. Вказане дає суду підстави вважати, що ОСОБА_1 самоусунулась від виконання процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, тому роблю висновок про можливість розгляду справи в судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП підтверджується
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №460838 від 20 червня 2025 року, реєстрацію ЄО №7159 від 20 червня 2025 року та письмові пояснення ОСОБА_1 .
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 175-1 КУпАП адміністративна відповідальність особи настає у разі паління тютюнових виробів у місцях, де це забороненозаконом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської селищної, міської ради.
Згідност. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарети, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання.
Статтею 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення»передбачено, що забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов'язаних з їх вживанням, трав'яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров'я; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів; 4) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; 5) у приміщеннях закладів ресторанного господарства; 6) у приміщеннях об'єктів культурного призначення; 7) у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування; 8) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; 9) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; 10) у приміщеннях гуртожитків; 11) на дитячих майданчиках; 12) у місцях загального користування житлових будинків; 13) у підземних переходах; 14) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі; 15) на вокзалах та станціях; 16) на зупинках громадського транспорту.
Статтею 13 КУпАП встановлено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.
Керуючись ст.ст. 13, 24-1, ч. 1 ст. 175-1, ст. 221, 283, 284 КУпАП, суддя -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП та на підставі ст. 24-1 КУпАП, застосувати до неї заходи впливу у вигляді попередження.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Суддя Г.В. Павловська