Справа № 495/9701/16-ц
Номер провадження 2-р/495/23/25
18 липня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі судового засідання Кракатиці В.І.,
за участю:
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника Євстіфєєвої І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2018 по справі № 495/9701/16-ц,
15.05.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Євстіфєєва Ірина Василівна, звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2018 по справі № 495/9701/16-ц.
Заява мотивована тим, що у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває справа № 495/9701/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини.
11.06.2018 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у справі № 495/9701/16-ц виніс рішення, за змістом якого позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини - задоволено. Розірвано шлюб, укладений 11.11.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Тарутинського району одеської області, актовий запис №07, які від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , із батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивуючи зміст цієї заяви заявник та його представник вказують, що подають таку заяву стосовно тлумачення, чи передбачене рішенням суду визначення місцепроживання дитини з батьком визначає її подальше самостійне виховання дитини батьком, тобто чи є батько особою, яка самостійно виховує дитину в даному випадку та просять суд надати роз'яснення стосовно того, чи передбачає визначення місцепроживання дитини з батьком самостійне виховання такої дитини батьком, тобто чи є батько особою, яка самостійно виховує дитину.
На підставі викладеного заявник просить суд роз'яснити, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 495/9701/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини, зазначивши, що вказане рішення в частині визначення місця проживання дитини з батьком є підтвердженням факту самостійного виховання батьком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , актовий запис №128, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області) без участі матері ОСОБА_2 (зараз - ОСОБА_5 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
У судовому засіданні заявник та його представник доводи заяві підтримали та просили роз'яснити рішення суду.
У судовому засіданні 15.07.2025, суд повідомив учасників провадження, що переходить на стадію ухвалення судового рішення, яке буде проголошено 18.07.2025.
Дослідивши заяву та додані докази, вислухавши позицію заявника та його представника, суд приходить до наступного висновку.
11 червня 2018 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було ухвалено рішення у цивільній справі № 495/9701/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини.
Вказаним судовим рішення позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини було задоволено:
- розірвано шлюб, укладений 11.11.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Тарутинського району одеської області, актовий запис № 07, які від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Судове рішення набрало законної сили 12.07.2018.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
Порядок роз'яснення судового рішення визначений статтею 271 ЦПК України, за змістом якої за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Суд відзначає, що заява представника заявника належно не обґрунтована тим, що вказане рішення суду неможливо реалізувати (розірвати шлюб та визначити місце проживання дитини) або що його реалізація є ускладненою. Ні сама заява, ні додані до неї документи не вказують на те, що має місце реальна неможливість реалізації рішення суду або що така реалізація є ускладненою, для чого рішення суду слід роз'яснити.
Рішення суду містить висновок про задоволення позову: розірвання конкретного шлюбу між позивачем та відповідачем, а також визначення місця проживання дитини саме із батьком, що з огляду на предмет і підставу позову повинно було бути вказано і вказано у резолютивній частині рішення суду від 11.06.2018. Як вже зазначалось, суд не може змінювати зміст рішення, вносити в нього нові дані, у т.ч. роз'яснювати мотиви ухваленого рішення.
І цим рішенням, зважаючи на предмет і підстави позову, суд не міг вирішувати і не вирішував питання про те, чи дійсно ОСОБА_1 саме самостійно виховує дитину ОСОБА_4 .
Тому враховуючи наведене, і оскільки факт, який цікавить заявника (зокрема, самостійного виховання дитини), суд не вирішував з підстав його незаявлення позивачем у позовних вимогах, і не може вирішувати у порядку роз'яснення рішення суду у даній справі, позаяк це потребує зміни змісту судового рішення, і торкається питання, яке не було предметом судового розгляду.
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, судове рішення є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по справі 495/9701/16-ц.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 271 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.06.2018 по справі № 495/9701/16-ц - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Повний текст ухвали складено 18.07.2025.
Суддя Юлія ШЕВЧУК