Справа № 461/31/14-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/629/25 Доповідач: ОСОБА_2
17 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали судді Галицького районного суду м. Львова від 02 жовтня 2024 року у справі №461/31/14-к за нововиявленими обставинами,
вищевказаною ухвалою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали судді Галицького районного суду м. Львова від 02 жовтня 2024 року у справі №461/31/14-к за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу судді Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2025 року, згідно з якою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали судді Галицького районного суду м. Львова від 02 жовтня 2024 року у справі №461/31/14-к за нововиявленими обставинами, направити справу до Галицького районного суду м. Львова для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржена ухвала не відповідає вимогам статей 1, 9, 370, 372, 459, 462, 464 КПК України. Вказує на рішення Конституційного Суду України №5-рп(11)2024 від 10 квітня 2024 року, згідно з яким оспорюваний припис ст. 459 КПК України не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких видів судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвал слідчих суддів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 вказує на обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та йому під час судового розгляду 02 жовтня 2024 року, а саме: постанову Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі №463/11488/20, текст якої він отримав рекомендованим листом 20 травня 2025 року.
Звертає увагу, що в ухвалі судді Галицького районного суду м. Львова від 02 жовтня 2024 року у справі №461/31/14-к встановлено: «…при цьому Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді», що суперечить обставинам, встановленим у постанові Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі №463/11488/20, де встановлено, що висновок Львівського апеляційного суду про те, що жодна норма КПК України не містить вказівки на можливість перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів, не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки протирічить положенням ч. 1 ст. 459 КПК України, Рішенню Конституційного Суду від 10 квітня 2024 року №5-р(11)2024 та висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 24 лютого 2025 року у справі №991/7253/23.
За цих обставин, вважає, що суддею Галицького районного суду м. Львова у цій справі порушено вимоги статей 370, 372 КПК України, тоді як він не позбавлений прав, гарантованих статтями 50, 55 Конституції України.
ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду, що стверджується довідкою про доставку електронного листа на електронну адресу, вказану апелянтом, у судове засідання не з'явився. В апеляційній скарзі зазначив, що не бажає брати участь в апеляційному розгляді.
Прокурор Львівської обласної прокуратури, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання, в таке не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
За наведеного, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, а також позицію апелянта, колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження.
Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
За змістом ухвали, ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали судді Галицького районного суду м. Львова від 02 жовтня 2024 року у справі 461/31/14-к за заявою ОСОБА_6 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Суд, відмовляючи у відкритті провадження за цією заявою, виходив з того, що вказаною ухвалою від 02 жовтня 2024 року не завершувався розгляд справи по суті, а було повернуто матеріали заяви Фермерського господарства « ОСОБА_6 » про перегляд ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15 серпня 2013 року у справі 461/8866/13-к за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора прокуратури Львівської області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за нововиявленими обставинами.
Крім цього, суд встановив, що заява ОСОБА_7 не відповідає вимогам ст. 462 КПК України, у ній не наведено жодних обставин, які згідно зі ст. 459 КПК України відносилися б до нововиявлених та слугували б підставою для здійснення відповідного судового провадження в порядку, передбаченому Главою 34 КПК України.
Апеляційний суд погоджується із таким рішенням суду першої інстанції, з огляду на таке.
Глава 34 КПК України визначає підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, строки звернення та вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Положення ч. 2 ст. 464 КПК України про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 3 лютого 2020 року у справі № 522/14170/17.
У своєму Рішенні №5-р(II)/2024 від 10 квітня 2024 року Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), окремий припис частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України, за яким «судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами».
У вказаному Рішенні Суд констатував, що оспорюваний припис статті 459 Кодексу не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких видів судових рішень, що набрали законної сили.
Водночас, Конституційний Суд зазначив, що додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) стосовно ухвал слідчих суддів у разі надання права на їх перегляд за нововиявленими обставинами можливе лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 459 КПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 462 КПК України, в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.
При цьому процедура перегляду судових рішень за нововиявленими та виключними обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження покликаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини істотно вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Згідно з матеріалами судового провадження, ОСОБА_6 у заяві, з якою звернувся до місцевого суду, просить переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу судді Галицького районного суду м. Львова від 02 жовтня 2024 року у справі 461/31/14-к за заявою ОСОБА_6 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Як установлено колегією суддів, ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 02 жовтня 2024 року матеріали заяви ОСОБА_6 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повернуто ОСОБА_6 разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ця ухвала була переглянута судами апеляційної та касаційної інстанції, зокрема: ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року залишена без змін, а ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Фермерського господарства «Бурка В.В.» на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 02 жовтня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року.
Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали судді Галицького районного суду м. Львова від 02 жовтня 2024 року у справі 461/31/14-к, ОСОБА_6 в обґрунтування такої посилається на Рішення Конституційного Суду України №5-р(II)/2024 від 10 квітня 2024 року та постанову Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі №463/11488/20.
При цьому, як правильно зазначив місцевий суд, жодних обставин, визначених ч. 2 ст. 459 КПК України, які б відносилися до нововиявлених та слугували б підставою для здійснення відповідного судового провадження в порядку, передбаченому Главою 34 КПК України, у такій заяві не наведено.
Саме по собі покликання на Рішення Конституційного Суду України, яким встановлена конституційність статті 459 КПК України, не є нововиявленою обставиною у розумінні ч. 2 ст. 459 КПК України.
Водночас, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 травня 2025 року у справі №463/11488/20, не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції стало зазначення у такій, що жодна норма КПК України не містить вказівки на можливість перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів, що суперечить положенням ч. 1 ст. 459 КПК України, Рішенню Конституційного Суду України від 10 квітня 2024 року №5-р(ІІ)/2024 та висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 24 лютого 2025 року у справі №991/7253/23.
Натомість в оскарженій ухвалі суд указує на те, що ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 02 жовтня 2024 року у справі №461/31/14-к не завершувався розгляд справи по суті, оскільки матеріали заяви було повернуто, а також те, що ОСОБА_6 не навів у такій заяві жодних обставин, які б відносилися до нововиявлених у розумінні ст. 459 КПК України.
Рішення суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження повністю узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, висловленими у постанові від 03 лютого 2020 року у справі №522/14170/17, згідно з якою положення ч. 1 ст. 459 КПК України передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції, а також постанові від 10 листопада 2022 року у справі №937/9140/21, згідно з якою у разі ненаведення в заяві про перегляд судових рішень, що набрали законної сили, передбачених процесуальним законом нововиявлених чи виключних обставин, у відкритті провадження за таким зверненням слід відмовити.
Крім того, як уже зазначалося, суди в Україні дотримуються принципу правової визначеності, за яких рішення суду, що набрало законної сили, є остаточним та не може бути переглянутим повторно, за винятком випадків, передбачених ст. 459 КПК України, що передбачає для цього вичерпний перелік підстав.
За таких обставин, на переконання колегії суддів, ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК України. Переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі ОСОБА_6 не наведено. Тому з огляду на вищевказане, відсутні обґрунтовані підстави для задоволення викладених в апеляційній скарзі вимог.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 459 КПК України, колегія суддів
ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2025 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали судді Галицького районного суду м. Львова від 02 жовтня 2024 року у справі №461/31/14-к за нововиявленими обставинами - залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4