Справа № 307/390/25
17.07.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/418/25 за апеляційною скаргою прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 червня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 червня 2025 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12025071160000057 від 01 лютого 2025 року.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 22 години по 6 годину наступного дня.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 певні процесуальні обов'язки.
В задоволенні клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді триманні під вартою, - відмовлено.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту покладено на прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 .
Встановлено строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 24 години 29 липня 2025 року.
В ухвалі слідчим суддею вказано, що 30 травня 2025 року слідчим Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області було складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.332 КК України та цього ж дня було вручено ОСОБА_6 .
Також встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання в виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, і за матеріалами провадження підозра ОСОБА_6 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Крім того, досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, адже усвідомлює, що йому загрожує реальна міра покарання, може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, судом під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 був учасником бойових дій та під час виконання обов'язків військової служби по захисту Вітчизни отримав вогнепальні осколкові сліпі поранення правої гомілки, а також травматичну ампутацію лівої стопи, МВТ, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 24 липня 2024 року №636А, довідкою про тимчасову непрацездатність від 31 липня 2024 року №7028, первинною медичною картою 0458/2024, виписним епікризом.
Слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити та постановити ухвалу про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрати запобіжний захід - тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням застави.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Апеляційний розгляд проводиться за відсутності учасників судового процесу, неявка яких, з огляду на положення частини 4 статті 405 КПК України, не перешкоджає його проведенню.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з наступних підстав.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.
30.05.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з огляду на недоведеність ризиків, й свідчили б про недостатність застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів, у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не може вважатись виключною підставою для попереднього його ув'язнення.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням обставини кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, не дають підстав застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах справи. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178,183,193,194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.
На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладенням додаткових обов'язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, лише у такий спосіб.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч.1 ст.176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.
При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов'язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м'яким, не має.
Доводи прокурора стосовно незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.
Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних процесуальних порушень у цьому провадженні не виявлено.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, у зв'язку із чим, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 червня 2025 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді