Справа № 737/528/25
Провадження № 2/737/224/25
(заочне)
17 липня 2025 року с-ще Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області
суддяЛібстер А. С.
секретар судового засіданняСкляр А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу№ 737/528/25
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»
доОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
учасники справи та представники:
представник позивачане з'явився
відповідачне з'явився
ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 08.12.2024-100000150 від 08.12.2024 року у розмірі 43350 грн та понесені судові витрати. Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , 08.12.2024 укладено Кредитний договір (оферти) № 08.12.2024-100000150. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 15000 грн строком на 140 днів. ОСОБА_1 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Відповідачем електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору, а отже акцептовано умови Договору. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 08.06.2025 утворилась заборгованість у розмірі 43350 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн, по процентам в розмірі 17850 грн., комісії в розмірі 750 грн., додаткової комісії в розмірі 2250 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 7 500 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Ухвалою судді Куликівського районного суду Чернігівської області від 11.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи позивач повідомлений належним чином, у позові просить розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Споживчий центр».
Відповідач 30.06.2025 та 17.07.2025 у судові засідання не з'явився, за місцем реєстрації судові виклики і повідомлення не отримує, про що свідчать повернуті суду без вручення рекомендовані поштові відправлення. Оголошення про виклик відповідача до суду розміщено на офіційному веб-порталі судової влади за посиланням:
На підставі ст. 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Так, 08.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний Кредитний договір (оферти) № 08.12.2024-100000150, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 15000 гривень, строком на 140 днів. Денна процентна ставка - 0,99%. Заявка, Пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 08.12.2024-100000150 кредитної лінії, підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е376 (а.с.14-20).
Згідно з п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти. Відповідно до п. 4.1. Договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-7025. Згідно п. 4.3. Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредит та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахуванням на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а)повернення кредиту, сплата Процентів, комісії у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Згідно з п. 12 заявки Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,99% = (20850/15000)/140 x 100%. Відповідно до пунктів 8, 9 заявки Комісія, повязана з наданням Кредиту (далі «Комісія за надання», «Комісія»; економічна сутність плата за надання Кредиту) 750 гривень. Комісія за надання нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (далі «Комісія за обслуговування», «Комісія») 750 гривень у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.
Згідно з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.06.2025 року, на карту отримувача НОМЕР_1 здійснено виплату на суму 15000 гривень за договором № 08.12.2024-100000150, номер транзакції в системі iPay.ua 588661597 (а.с.11).
Відповідачем пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку України (а.с. 9).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 08.12.2024-100000150 від 08.12.2024 р., заборгованість ОСОБА_1 складає 43350 гривень, з яких: основний борг - 15000 гривень, проценти - 17850 гривень, комісія - 750 гривень, неустойка - 7500 гривень, додаткова комісія - 2250 гривень. Проценти по кредиту нараховані за період з 08.12.2024 по 26.04.2025 (а.с.10 ).
З урахуванням викладеного, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконало у повному обсязі. Натомість, доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором матеріали справи не містять.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за Кредитним договором (оферти) № 08.12.2024-100000150 від 08.12.2024 не виконав.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається із довідки-розрахунку про стан заборгованості, наданої позивачем, у відповідача перед ТОВ «Споживчий центр» утворилася заборгованість за кредитним договором№ 08.12.2024-100000150 від 08.12.2024, що складає 43350 грн, з яких: основний борг 15 000 грн, проценти 17850 гривень, неустойка 7500 грн, комісія 750 грн., додаткова комісія 2250 гривень, яку відповідач не спростував. Вказана довідка-розрахунок не містить даних ні про витрати кредитних коштів, ні про їх погашення, ні про дати та суми нарахованих відсотків та за своїм змістом розрахунком не являється, однак враховуючи, що проценти по кредиту нараховані за період з 08.12.2024 року по 26.04.2025 року, у межах строку дії договору, заборгованість за процентами підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Щодо стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 750 гривень та додатковою комісією за обслуговування кредиту в розмірі 2250 гривень, суд зазначає наступне. Умовами кредитного договору передбачено, що комісія, пов'язана з наданням кредиту складає 750 гривень, нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів, а також передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 750 гривень у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року в справі № 331/2974/23.
Щодо стягнення неустойки у розмірі 7500 грн., то суд вважає, що вказаний розмір коштів не підлягає стягненню з відповідача, оскільки відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому виключення зі змісту Законі України «Про споживче кредитування» норм щодо заборони стягнення під час воєнного стану з боржника неустойки за невиконання позикових (кредитних) зобов'язань немає правового значення, оскільки якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України. Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 7500 грн., від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення такої неустойки.
Таним чином, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Так, відповідно до платіжної інструкції СЦ00019448 від 05.06.2025 при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, однак враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, то витрати позивача зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 2003,30 грн (35850х2422,40/43350)
Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 280-289, 354, 355 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за Кредитним договором № 08.12.2024-100000150 від 08.12.2024 у розмірі 35850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) 2003,30 гривень судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя А. С. Лібстер