Справа № 639/3705/25
Провадження № 1-кп/639/314/25
щодо дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні
17 липня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові питання щодо дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025221210000323 від 04.04.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, вдови, офіційно не працевлаштованої, яка зареєстрована та фактично проживала до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 18.03.2025 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
На розгляді у Новобаварському районному суді міста Харкова знаходиться кримінальне провадження №12025221210000323 від 04.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
17.07.2025 на адресу суду надійшло клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що на цей час вбачаються підстави для продовження стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України; наявність достатніх підстав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування вказаного запобіжного заходу не зменшилися; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вищевикладене, на думку сторони обвинувачення, необхідно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», оскільки менш суворі запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив вказане клопотання задовольнити.
Під час судового засідання захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, оскільки ризики, на які посилається прокурор, є безпідставними. Так, один із свідків сторони обвинувачення вже допитаний, тому впливати на нього обвинувачена вже не може. Крім цього, перебування обвинуваченої в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» протягом тривалого часу істотно знижує ризик її переховування від суду та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень. На думку захисника, клопотання є шаблонним, у зв'язку з чим вона просить відмовити у його задоволенні.
Обвинувачена ОСОБА_5 також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та підтримала думку свого захисника.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріли справи та оцінивши доводи заявлених клопотань, суд приходить до таких висновків.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити:
- виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
- виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Суд вважає, що на теперішній час є доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченої ОСОБА_5 переховуватися від суду, можливість незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні, можливість вчинити інші кримінальні правопорушення.
Пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України - існування ризику переховування обвинуваченої ОСОБА_5 від суду підтверджується наступним.
Тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, який інкримінується ОСОБА_5 , передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків в місці постійного проживання, а саме: вона є вдовою, офіційно не працевлаштована, має дітей, проте стосовно них позбавлена батьківських прав, жодних осіб на утриманні не має, що надає можливість їй почати переховуватись від суду.
Крім того, згідно з рапортом ПОГ СВГ ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 від 23.05.2025, поліцейським було здійснено виїзд за місцем реєстрації ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було отримано пояснення громадянки ОСОБА_8 , яка проживає за вказаною адресою, про те, що ОСОБА_5 фактично за вказаною адресою не мешкала.
Таким чином, вказані обставини свідчать про суспільну небезпечність обвинуваченої ОСОБА_5 та можуть спонукати її до переховування від суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого умисного злочину.
Суд враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України - ризик незаконного впливу обвинуваченої ОСОБА_5 на свідка у кримінальному провадженні.
Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення кримінального правопорушення, оскільки на цей момент ОСОБА_5 відомі дані про особу свідка ОСОБА_9 , яка залишилася недопитаною на теперішній час, місце її проживання, коло спілкування, що дає їй можливість впливати на її свідчення, а саме психічно впливати на останню, з метою змусити її змінити свої показання або взагалі відмовитися від них, щоб уникнути притягнення до кримінальної відповідальності.
Пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України - ризик вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень.
Наявність зазначеного ризику підтверджується даними про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка раніше судима за вчинення умисного кримінального правопорушення проти власності, а саме: 18.03.2025 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Крім цього, законних джерел отримання заробітку обвинувачена ОСОБА_5 не має, офіційно не працевлаштована, обставини кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується, свідчать про її схильність до вчинення злочинів, у зв'язку з чим існують достатні підстави вважати про її небажання вести законний спосіб життя. Крім того, припинення протиправної діяльності обвинуваченої ОСОБА_5 не було добровільним, а є наслідком діяльності правоохоронних органів.
При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу судом враховуються обставини, визначені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , оскільки санкцією ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років; 2) вік та стан здоров'я обвинуваченої, яка не має тяжких захворювань чи інвалідності; 3) відомості про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка є вдовою, має чотирьох дітей, у тому числі двох неповнолітніх, стосовно яких позбавлена батьківських прав, жодних осіб на утриманні не має, що свідчить про те, що обвинувачена не має міцних соціальних зв'язків у місці постійного проживання; 4) наявні відомості про те, що обвинувачена ОСОБА_5 до арешту офіційно не була працевлаштована та не мала законних джерел доходів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на теперішній час не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим стосовно неї необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначені судом ризики не зменшились та не зникли, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 .
При визначенні альтернативного запобіжного заходу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд визначає обвинуваченій ОСОБА_5 заставу - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якої було визначено в ухвалі слідчого судді Новобаварського районного суду міста Харкова від 23.05.2025, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. (3 028 грн. x 20 = 60 560,00 грн.), що є достатнім розміром застави для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 376, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 14 вересня 2025 року включно.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_5 розмір застави у кримінальному провадженні - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560,00 грн. (3 028 грн. x 20 = 60 560,00 грн.), яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, до сплину терміну тримання під вартою.
Реквізити депозитного рахунку для зарахування коштів при обранні судом міри запобіжного заходу: отримувачі коштів ТУ ДСА України в Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача: 820172; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти звільнити.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченої з-під варти покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі Харківської області без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до ГУ ДМС України у Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у разі отримання таких документів обвинуваченою ОСОБА_5 ).
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченій та заставодавцю, що в разі невиконання покладених на обвинувачену обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а до обвинуваченої може бути застосовано інший запобіжний захід.
Строк закінчення тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 - 14 вересня 2025 року о 24 годині 00 хвилин.
Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченій, направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченою, яка тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення їй копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 18 липня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1