Рішення від 18.07.2025 по справі 639/945/25

Справа № 639/945/25

Провадження № 2/639/1212/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретарів судового засідання Котової П.А., Семенюк А.Є.,

за участю представника позивача Суржана Р.Д.,

представника відповідача адвоката Закаблукова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/945/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

13.02.2025 до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 54819,33 грн та судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація, відповідно до законодавства, надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будівників м. Харкова. Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг станом на 01.01.2025 у відповідача утворилась заборгованість в сумі 53677,78 грн, з яких: 43242,46 грн - за послугу постачання теплової енергії за період з 01.11.2016 по 31.12.2024; 911,40 грн - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.12.2024; 6923,28 грн - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2016 по 31.12.2024; 528,24 грн - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.12.2024; 1563,90 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.12.2024; 508,50 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.12.2024. У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги відповідачу нараховані інфляційні втрати в сумі 798,09 грн та три відсотки річних у сумі 343,46 грн.

13.02.2025 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено судове засідання (а.с.18).

10.03.2025 суд ухвалив заочне рішення про задоволення у повному обсязі позовних вимог Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 54819 грн 33 коп., з яких: 43242 грн 46 коп. - за послугу постачання теплової енергії за період з 01.11.2016 по 31.12.2024; 911 грн 40 коп. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.12.2024; 6923 грн 28 коп. - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2016 по 31.12.2024; 528 грн 24 коп. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.12.2024; 1563 грн 90 коп. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.12.2024; 508 грн 50 коп. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.12.2024; інфляційні втрати в сумі 798 грн 09 коп., три відсотки річних в сумі 343 грн 46 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн (а.с.28-30).

24.04.2025 суд за заявою представника відповідача адвоката Закаблукова А.С. постановив ухвалу про скасування заочного рішення від 10.03.2025 та призначення справи до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.36-48,64-65).

20.05.2025 суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання за клопотанням представника відповідача адвоката Закаблукова А.С. (а.с.78,88).

17.06.2025 суд на місці постановив ухвалу про долучення до матеріалів справи заяви сторони відповідача про застосування строків позовної давності, що надійшла до суду 20.05.2025, та додаткових пояснень представника відповідача адвоката Закаблукова А.С., що надійшли до суду 17.06.2025; та відклав судовий розгляд справи за усним клопотанням представника позивача задля ознайомлення останнім з додатковими поясненнями сторони відповідача (а.с.84-86, 102-110, 113-115).

У додаткових поясненнях у справі сторона відповідача зауважила, що правовідносини, що склалися між сторонами у період з 01.11.2016 по 31.12.2024 врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004, який втратив чинність 01.05.2019, та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.09.2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182, з аналізу яких вбачається, що протягом спірного періоду з 01.11.2016 по 31.12.2024 позивачем спочатку надавалися послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, надалі зі змінами в законодавстві позивачем надавалися послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, при цьому строк оплати наданих (спожитих) послуг не є однаковим, та стягнення виниклої заборгованості проводиться за різними правовими підставами. На думку сторони відповідача, станом на 01.01.2025 нарахування за листопад 2024 року, за грудень 2024 року не набули статусу заборгованості, та в цій частині позовні вимоги позивача є передчасними. Сторона відповідача зауважила, що відповідно до технічного плану квартири відповідача, загальна її площа становить 57,5 кв.м, тоді як позивач при щомісячних нарахуваннях за надані послуги з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії застосував площу у розмірі 63,73 кв.м. Відповідач, у зв'язку з військовою агресією проти України змінила своє місце проживання та з 18.08.2022 по цей час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим не мала можливості своєчасно прибути до м. Харкова та надати докази по справі.

17.07.2025 суд на місці постановив ухвалу про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень сторони позивача, що надійшли до суду 17.07.2025.

У додаткових поясненнях сторона позивача зазначила, що споживання теплової енергії та гарячої води з 01.11.2016 по листопад 2021 здійснювалось відповідачем без укладення договору, та відповідач не спростовує факту отримання від КП «Харківські теплові мережі» теплової енергії для потреб опалення та у гарячій воді у спірному періоді, що зокрема, підтверджується частковою оплатою, що здійснювалися відповідачем майже упродовж всього позовного періоду, повністю оплати припинилися у березні 2022 року. Сторона відповідача уточнила, що заборгованість за період з 01.11.2016 по 30.11.2021 є заборгованістю відповідача з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а заборгованість з 01.12.2021 по 31.12.2024 є заборгованістю з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. На думку сторони позивача, представником відповідача невірно тлумачаться та обраховуються строки оплати відповідачем за надані позивачем послуги, оскільки згідно з п. 35 Правил № 830 (Постанова КМУ від 21.08.2019), п. 37 Правил № 1182 (Постанова КМУ від 11.12.2019) та п. 34 Індивідуальних договорів від 31.10.2021 та від 14.02.2024, оплата здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу). Отже, граничною датою оплати послуг, наданих у листопаді 2024 року, є 31.12.2024, а не 31.01.2025., граничною датою оплати послуг, наданих в грудні 2024 року, є 31.01.2025, позовну заяву складено 11.02.2025 та подано до суду 12.02.2025, отже, заборгованість за листопад-грудень 2024 року правомірно включена до складу позовних вимог. Також, інформаційні дані щодо опалювальної площі квартир у багатоквартирних будинках будинках отримано позивачем від житлово-експлуатаційних організацій та ОПО «Харківтеплоенерго», та внесено до відповідної бази даних інформацію про опалювальну площу квартири відповідача. Дані про опалювальну площу квартири відповідача зазначаються у квитанціях (рахунках на оплату), які надаються споживачам щомісячно. Відповідач упродовж всього позовного періоду не надавала підприємству позивача жодних заперечень щодо вказаної у квитанціях опалювальної площі. Позивач зауважив, що з наданої представником відповідача копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 вбачається, що цей документ складений 18.01.1996, та відповідно до абз. 2 п. 26 Правил 830, споживач надає виконавцю інформацію про опалювальну площу (об'єм) приміщення, у разі зміни опалювальної площі (об'єму) приміщення, споживач надає у місячний строк виконавцю про таку зміну разом з копією технічного паспорту. Вказане положення Правил відповідачем не виконане.

В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав зазначених у додаткових поясненнях, а також пояснив таке. Відповідач дійсно з початку повномасштабної агресії проти України перестала сплачувати за послуги, які надає позивач. До цього часу в неї також була не значна заборгованість. Не заперечував, що послуги з опалення та постачання гарячої води відповідачу позивачем надавались. До позивача з вимогами про перерахунок/коригування заборгованості з наданням технічного паспорту та довідки внутрішньо переміщеної особи не зверталася.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.4,17).

Згідно з копією довідки від 06.04.2022 № 1309-5001095260 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до копії довідки від 18.08.2022 № 6342-5002023656 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.46).

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, що були чинними до 01.05.2022, регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги), встановлено, що рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (п.35).

Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором (п.36).

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору (п.37).

Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб (п.38).

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 21, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії та послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказаний висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у цивільній справі № 6-59цс13.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

З 01.12.2021 на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 у багатоквартирних будинках набрав чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 31.10.2021 року (а.с.11,12,15).

Відповідно до п. 4 зазначених Індивідуальних договорів, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно з п. 5 Індивідуальних договорів Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами.

Розрахунковим періодом відповідно до п. 32 Індивідуальних договорів є календарний місяць.

Відповідно до п. 34 Індивідуальних договорів споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Пунктами 51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52).

Виходячи з положень п.4 Індивідуальних договорів датою їх акцептування є 01.12.2021 року, тобто факт отримання послуг.

Також, з 01.07.2022 набрали чинності Публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та Публічний договір з технічного обслуговування, та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022 (а.с.13,14).

Згідно з п. 2 Публічних договорів договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладання договору.

Відповідно до п. 4 зазначених договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуг.

Згідно з п. 5 Публічних договорів виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим Договором.

Пунктами 13, 14, 15 Публічних договорів передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 13). Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у разі наявності) (п. 14). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги (п. 15).

Згідно з пунктами 30, 31 Публічних договорів договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 30). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 31).

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Обов'язок споживачів своєчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, передбачений ст. 68 ЖК України.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з відомостей про нарахування та оплату на особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , нарахована заборгованість: у розмірі 43242,46 грн - за послугу постачання теплової енергії за період з листопада 2016 року по грудень 2024 року; 6923,28 грн - за послугу з постачання гарячої води за період з листопада 2016 року по грудень 2024 року (фактично нарахування заборгованості здійснювались з січня 2022 року по грудень 2024 року); 1563,90 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з липня 2022 року по грудень 2024 року; 508,50 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з липня 2022 року по грудень 2024 року; 911,40 грн - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з червня 2022 року по грудень 2024 року; 528,24 грн - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з червня 2022 року по грудень 2024 року (а.с.5-8).

З цих відомостей суд вбачає, що опалювальна площа приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , на яку позивач здійснював нарахування, становить 63,73 кв.м.

Відповідно до наданої стороною відповідача копії технічного паспорту на квартиру, що знаходиться у власності ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , виготовленого 18.01.1996, загальна площа квартири становить 67,1 кв.м., житлова площа - 40,1 кв.м.

За змістом п. 26 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, споживач надає виконавцю інформацію про опалювану площу (об'єм) приміщення. У разі зміни опалюваної площі (об'єму) приміщення споживач надає у місячний строк виконавцю інформацію про таку зміну разом з копією технічного паспорта приміщення з метою подальшого внесення змін до договору.

Сторона відповідача не зазначила та матеріали справи не містять доказів того, що відповідач на виконання п. 26 Правил № 830, надавала актуальну інформацію про зміну опалювальної площі її квартири.

Також, суд зазначає, що технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , виготовлений 18.01.1996, актуальної інформації щодо площі цієї квартири матеріали справи не містять.

Відповідно до розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води боржнику за період з травня 2019 року по січень 2022 року нараховані інфляційні втрати в сумі 798,09 грн та три відсотки річних у сумі 343,46 грн (а.с.9).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Отже, враховуючи наведене, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, що надавалась позивачем на адресу місця реєстрації відповідача, та за вимогами чинного законодавства має сплачувати за надані послуги опалення (постачання теплової енергії) навіть у разі не проживання за місцем їх реєстрації.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 760/28001/14-ц, згідно пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні. Відповідно до Порядку звільнення наймачів (власників) квартир (приватних будинків) та членів їх сімей за період їх тимчасової відсутності від оплати за комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, водовідведення, газопостачання), затвердженого Київською міською радою 28 березня 2002 року за № 409/1843, перерахунок за фактично надані житлово-комунальні послуги здійснюється за умови своєчасного подання в житлово-експлуатаційну організацію та в управління експлуатації газового господарства документів, що підтверджують факт відсутності одного або декількох членів сім'ї.

Також, у постанові від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц Верховний Суд виклав такий висновок: позивач надавав послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що підтверджується картками фактичної собівартості утримання будинку за вказаною адресою; розрахунком належних до стягнення платежів, який здійснено відповідно до періоду надання послуг та площі житлового приміщення за тарифами. Доводи касаційної скарги щодо не надання належної якості житлово-комунальних послуг та у зв'язку із цим, завищеного розрахунку заборгованості, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачі у встановленому законом порядку не відмовлялись від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачами надано не було.

Відповідач із заявами до позивача для здійснення перерахунку за надані послуги постачання гарячої води у зв'язку з невірним обрахунком опалювальної площі, у зв'язку з фактичним не проживанням за місцем реєстрації та щодо надання позивачем послуг неналежної якості, не зверталась; не надала суду жодних доказів, які підтверджують ненадання їй позивачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, або надання позивачем послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, доказів про сплату заборгованості та контрозрахунку заборгованості відповідачем не надано.

Аргумент представника відповідача щодо не правильного зазначення предмету позову, що впливає на розрахунок заборгованості, а саме те, що з листопада 2016 року до 31.12.2024 позивач просив стягнути заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, а не за окремий період (2016-2019) - за послугу з централізованого теплопостачання та в інший період (2019-2024) - за послугу з постачання теплової енергії не впливає на правильне вирішення справи з огляду на таке.

До 01.01.2019 тарифи на теплову енергію встановлювались Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), які були обов'язковими для теплопостачальних організацій. Наразі встановлення економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію, відповідно до ст.17, 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законів України: «Про житлово-комунальні послуги (Закон №2189-VІІІ)»; «Про теплопостачання» та Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води» затвердженого постановою КМУ №869 від 01.06.2011 є компетенцією органів місцевого самоврядування.

Так, на виконання зазначених нормативно-правових актів Виконавчий комітет Харківської міської ради час від часу ухвалює відповідні рішення про встановлення/коригування економічно-обґрунтованих тарифів на теплову енергію (остання редакція від 18.09.2024 №429). У додатках до цих рішень є розмежування між категоріями споживачів, а саме: населення; бюджетні установи; інші споживачі та релігійні організації. В залежності від категорії зазначених осіб, теплопостачальна організація застосовує затверджений ОМС тариф.

У наданій позивачем суду відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу зазначені усі тарифи та терміни їх застосування, які спочатку встановлювалися НКРЕКП а потім ОМС.

Тому неправильне зазначене формулювання виду наданої послуги за період з листопада 2016 року по 01.05.2019 (дата набрання чинності Законом №2189-VІІІ) не є підставою для відмови у позові, або перерахунку заборгованості, оскільки тарифи, що застосовані при нарахуванні заборгованості збігаються з встановленими компетентними органами, а назва наданої послуги не змінює її суті.

Отже, враховуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає наданий позивачем розрахунок заборгованості належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом на підтвердження існування у відповідача заборгованості у зазначеному у цьому розрахунку розмірі.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, і із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з вимогами ст.530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином i у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.162 Житлового кодексу України, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги по затвердженим в установленому порядку тарифам та в строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У заяві від 20.05.2025 сторона відповідача просила застосувати строк позовної давності та відмовити у стягненні 9704,59 грн за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2016 по 02.04.2017.

Згідно зі ст. 257 Цивільного Кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц виснувала, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, та наразі не скасовано.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на викладене, на час дії встановленого карантину та воєнного стану, строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, не спливає та на момент звернення позивача з позовом, у зв'язку із поданням стороною відповідача заяви про застосування позовної давності, цей строк має бути застосований лише до 02.04.2017, оскільки Закон №540-IХ від 30.03.2020 набув чинності 02.04.2020.

Правова позиція щодо застосування статті 257 ЦК України та пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21.

Отже, у цих спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, в силу пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на дату подання позову (13.02.2025) не спливла.

Суд зазначає, що згідно з відомістю про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу на особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , що міститься в матеріалах справи, за період з 01.11.2016 по 01.04.2017 включно нарахована заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 166,86 грн, а не 9704,59 грн, як вказує сторона позивача, заборгованість за послуги з постачання гарячої води відсутня.

Отже, суд, за заявою сторони відповідача застосовує позовну давність до спірних правовідносин щодо стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, та відмовляє у задоволенні позовних вимог, заявлених поза межами строку позовної давності за період з 01.11.2016 по 01.04.2017 включно у розмірі 166 грн 86 коп.

Суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та враховуючи, що фактично нарахування заборгованості за послугу з постачання гарячої води здійснювались позивачем з січня 2022 року по грудень 2024 року, стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 54652 грн 47 коп., з яких: 43075 грн 60 коп. - за послугу постачання теплової енергії за період з 02.04.2017 по 31.12.2024; 911 грн 40 коп. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.12.2024; 6923 грн 28 коп. - за послугу з постачання гарячої води за період з 02.04.2017 по 31.12.2024; 528 грн 24 коп. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.12.2024; 1563 грн 90 коп. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.12.2024; 508 грн 50 коп. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.12.2024; інфляційні втрати в сумі 798 грн 09 коп., три відсотки річних в сумі 343 грн 46 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2016 по 01.04.2017 включно у розмірі 166 грн 86 коп. суд відмовляє у зв'язку зі спливом строку позовної давності, про що заявлено стороною відповідача.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн (а.с.3).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (99,70%), та стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3018 грн 92 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 6, 7, 12, 13, 19, 76-81, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рахунок НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, заборгованість в сумі 54652 (п'ятдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн 47 коп., з яких: 43075 грн 60 коп. - за послугу постачання теплової енергії за період з 02.04.2017 по 31.12.2024; 911 грн 40 коп. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.12.2024; 6923 грн 28 коп. - за послугу з постачання гарячої води за період з 02.04.2017 по 31.12.2024; 528 грн 24 коп. - за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.12.2024; 1563 грн 90 коп. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.12.2024; 508 грн 50 коп. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.12.2024; інфляційні втрати в сумі 798 грн 09 коп., три відсотки річних в сумі 343 грн 46 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2016 по 01.04.2017 включно у розмірі 166 грн 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рахунок НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3018 (три тисячі вісімнадцять) грн 92 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 18.07.2025.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО

Попередній документ
128927282
Наступний документ
128927284
Інформація про рішення:
№ рішення: 128927283
№ справи: 639/945/25
Дата рішення: 18.07.2025
Дата публікації: 21.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (09.09.2025)
Дата надходження: 19.08.2025
Предмет позову: А/скарга по справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до Пономаренко Л.В. про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
10.03.2025 11:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
24.04.2025 11:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
20.05.2025 14:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
17.06.2025 11:00 Жовтневий районний суд м.Харкова
17.07.2025 14:00 Жовтневий районний суд м.Харкова