справа № 619/2085/25
провадження № 3/619/856/25
іменем України
03 липня 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, одруженого, з профільною середньою освітою, працюючого слюсарем на ТОВ «Варіант Агро Буд», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 291529 від 05.04.2025 року, водій ОСОБА_1 , 05 квітня 2025 року о 12:00 по вул. Лозівська, буд. 21 в м. Дергачі Харківського району Харківської області, керував транспортним засобом марки «Geely MR-7151A», д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху, при зустрічному роз'їзді, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем«Mitsubishi 1200», р.н. НОМЕР_3 , який належить БО «Благодійний фонд «Рух оборони та відбудови України»», під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку.
Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, внаслідок чого було заподіяно матеріальні збитки.
Крім того, згідно протоколу серії ЕПР 1 № 291574, 05 квітня 2025 року о 12:00 водій ОСОБА_1 по вул. Лозівська, буд. 21 в м. Дергачі Харківського району Харківської області, керував транспортним засобом марки «Geely MR-7151A», д.н.з. НОМЕР_2 , після скоєної дорожньо-транспортної пригоди за його участі, до проведення медичного огляду, з метою встановлення стану сп'яніння, вживав алкоголь, чим порушив вимоги п. 2.10 є Правил дорожнього руху.
Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 21 травня 2025 року вищезазначені справи про адміністративні правопорушення об'єднані в одне провадження та присвоєно об'єднаній справі єдиний номер - № 619/2085/25.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що 05 квітня 2025 року він знаходився вдома по вул. Лозівська, буд. 17 в м. Дергачі Харківського району Харківської області, і до нього прийшли друзі, з якими в першій половині дня він вживав спиртні напої, випив біля 300-350 г горілки. В цей час його автомобіль знаходився на вулиці, біля житлового будинку. В обідню перерву він вирішив свій автомобіль загнати на подвір'я, внаслідок чого сів за кермо і став на вулиці розвертатись. Біля сусіднього будинку 21 по вул. Лозівська м. Дергачі здійснив ДТП з автомобілем«Mitsubishi 1200», який рухався у зустрічному напрямку. Водій транспортного засобу побачив, що він знаходиться в стані сп'яніння, одразу викликав працівників поліції. По приїзду працівники поліції стали з'ясовувати обставини ДТП, спочатку відео не включали. Оскільки він знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння, є юридично неграмотною людиною, працівникам поліції пояснив, що випив чарку горілки після дорожньо-транспортної пригоди. Наголосив, що дійсно в той день, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, намагався автомобіль загнати на своє подвір'я і скоїв ДТП, проте після вчинення дорожньо-транспортної пригоди алкогольні напої не вживав. Ту версію, яку він озвучив при складанні протоколу, є неправдивою, таким чином він думав, що не понесе відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, про що на даний час сильно жалкує. Просив врахувати ці обставини і не позбавляти його водійських прав, оскільки транспорт для нього на даний час є основним засобом пересування.
Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши докази по справі, дійшов наступного.
За положеннями ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.10 «Є» ПДР України визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Зі змісту ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частина перша цієї статті передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 4 ст. 130 КУпАП вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 4 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа яка керувала транспортним засобом, вживала після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Оскільки така норма закону, як стаття 124 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з'ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Судом достовірно встановлено, що водій ОСОБА_1 05 квітня 2025 року о 12:00 по вул. Лозівська, буд. 21 в м. Дергачі Харківського району Харківської області, керуючи транспортним засобом марки «Geely MR-7151A», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, в порушення вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху, при зустрічному роз'їзді, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем«Mitsubishi 1200», р.н. НОМЕР_3 , який належить БО «Благодійний фонд «Рух оборони та відбудови України»», під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку.
Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, внаслідок чого було заподіяно матеріальні збитки.
Вказані обставини підтверджуються відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 291529 від 05.04.2025;
- схемою місця ДТП від 05.04.2025 по вул. Лозівська, буд. 21 в м. Дергачі Харківського району Харківської області.
- відомостями, викладеними в письмових поясненнях ОСОБА_4 ;
- відомостями, викладеними в письмових поясненнях ОСОБА_2 ;
- відомостями, викладеними в письмових поясненнях ОСОБА_1 .
Суд дійшов висновку, що ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.3 Правил дорожнього руху, який в момент ДТП знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення - дорожньо-транспортної пригоди доведена у повному обсязі та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення і матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
При таких обставинах справи, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Що стосується доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП суд зазначає наступне.
Згідно протоколу серії ЕПР 1 № 291574, 05 квітня 2025 року о 12:00 водій ОСОБА_1 по вул. Лозівська, буд. 21 в м. Дергачі Харківського району Харківської області, керував транспортним засобом марки «Geely MR-7151A», д.н.з. НОМЕР_2 , після скоєної дорожньо-транспортної пригоди за його участі, до проведення медичного огляду, з метою встановлення стану сп'яніння, вживав алкоголь, чим порушив вимоги п. 2.10 є Правил дорожнього руху.
Із письмових пояснень водія автомобілем«Mitsubishi 1200», р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_2 вбачається, що 05.04.2025 року біля 12:00 в районі вул. Лозівська, буд. 21 в м. Дергачі Харківського району Харківської області він керував транспортним засобом і в цей час йому назустріч виїхав автомобіль марки «Geely MR-7151A», під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів. При розмові з водієм ОСОБА_1 , від останнього було чути запах алкоголю з порожнина рота, у водія було тремтіння пальців рук, почервоніння очей, млява мова. Для уникнення зіткнення, ним було здійснено екстрене гальмування, але водій іншого транспортного засобу не здійснив ніякої спроби, щоб уникнути ДТП.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів вживанняОСОБА_1 алкоголю після вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди (відсутні пояснення очевидців, що водій відлучався з місця ДТП, відсутні свідки, що при них особисто правопорушник вживав спиртні напої).
З досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що відеофіксація самого правопорушення, здійснювалась не перманентно, а вибірково, що позбавляє об'єктивно оцінити правомірність та законність дій осіб, що його виявили та проводили процедуру фіксації правопорушення. Із відеозаписів вбачається, що водій ОСОБА_1 знаходиться в стані сильного алкогольного сп'яніння, не оспорює обставин ДТП. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що зіткнення транспортних засобів відбулось внаслідок того, що він був в стані алкогольного сп'яніння, неподалік біля його будинку. Оскільки він є юридично неграмотною людиною, тому раніше і дав неправдиві покази, не думаючи про наслідки.
Суд зауважує, що сам факт визнання особою вини у вживанні алкоголю після ДТП під час складання протоколу не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє працівників поліції від доведення правомірності свого рішення (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 177/525/17).
Таким чином, суд вважає, що в порушення вимог ст. 251 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Висновок про наявність ознак вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП не ґрунтується фактично на матеріалах справи, як і іншими доказами не підтверджуються. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 291574 щодо ОСОБА_1 складено за ч. 4 ст. 130 КУпАП, однак до протоколу не додано належних доказів, що підтверджують факт вживання ним алкоголю після скоєння ДТП, а відтак дії даної особи не можна кваліфікувати за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, не доведена.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки 05 квітня 2025 року о 12:00 водій ОСОБА_1 по вул. Лозівська, буд. 21 в м. Дергачі Харківського району Харківської області, керуючи автомобілем марки «Geely MR-7151A», д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп'яніння, в порушення вимог п. 13.3 ПДР, при зустрічному роз'їзді, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем«Mitsubishi 1200», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу алкотестер Drager ARLJ-0467, результат 1,79 проміле. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України;
- схемою місця ДТП від 05.04.2025 по вул. Лозівська, буд. 21 в м. Дергачі Харківського району Харківської області. Із схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулось на дорозі, яка має фактично поворот під кутом 90 градусів. Водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Geely MR-7151A», д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог п. 13.3 ПДР, на повороті під кутом 90 градусів, виїхав на зустрічну смугу і скоїв ДТП.
Суд приходить до висновку, що причиною даної дорожньо-транспортної пригоди послугувало те, що водій ОСОБА_1 , знаходячись в стані сильного алкогольного сп'яніння, що в свою чергу знаходиться в причинному зв'язку з порушенням правил проїзду повороту з обмеженою оглядовістю, внаслідок чого допустив зіткненням із зустрічним транспортним засобом. В іншому випадку, у разі знаходження даного водія у тверезому стані, та рухаючись на даному відрізку дороги біля свого будинку у денний час, вірогідність ДТП була б малоймовірна;
- відомостями, викладеними в письмових поясненнях ОСОБА_2 в яких зазначено, що 05.04.2025 року біля 12:00 він керував автомобілем «Mitsubishi 1200», р.н. НОМЕР_3 по вул. Лозівська, буд. 21 в м. Дергачі Харківського району Харківської області, і в цей час йому назустріч виїхав автомобіль марки «Geely MR-7151A» під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів. При розмові з водієм ОСОБА_1 , від останнього було чути запах алкоголю з порожнина рота, у водія було тремтіння пальців рук, почервоніння очей, млява мова. Для уникнення зіткнення, ним було здійснено екстрене гальмування, але водій іншого транспортного засобу не здійснив ніякої спроби, щоб уникнути ДТП. Суд вважає ці показання достовірними, оскільки відразу після ДТП водій ОСОБА_2 від водія зустрічного транспортного засобу, який скоїв ДТП, почув запах алкоголю з порожнина рота, що об'єктивно доводить провину ОСОБА_1 в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, наслідком чого і стало зіткненням автомобілів;
- тестуванням на алкоголь до протоколу із застосуванням спеціального технічного приладу алкотестер Drager 6820, результат 1.79 проміле, тест № 32;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зафіксовано позитивний результат на стан алкогольного сп'яніння 1.79 ‰ та поставлено підпис ОСОБА_1 про те що він з результатами згоден;
- направленням водія транспортного засобу ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу, з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 05.04.2025.
Враховуючи, що у діючому КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності для України 11.09.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій не погіршує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом. Інші доводи не заслуговують на увагу та спростовані матеріалами справи.
Отже, сукупність вищенаведених доказів «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які викладені в протоколах про адміністративні правопорушення і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.9 а, п. 13.3 Правил дорожнього руху.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 увчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Крім того, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Як передбачено ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Суддя приймає до уваги характер та обставини вчинення правопорушень, їх суспільну небезпеку, особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечні, грубі адміністративні правопорушення, які відносяться до категорії підвищеної суспільної небезпечності.
З огляду на наведене, враховуючи суспільну небезпеку вчинених ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, а також характер їх скоєння, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, загальні основи накладення адміністративних стягнень, вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, за більш серйозне правопорушення, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним адміністративних правопорушень.
Оскільки саме це стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Призначення ж більш м'якого виду адміністративного стягнення, у тому числі без позбавлення права керування транспортними засобами, як цього бажає правопорушник, не буде сприяти вихованню ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, ст. 124, ч. 4 ст. 130, ст.ст. 283-284 КУпАП,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Перекваліфікувати діїОСОБА_1 з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
В силу ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_5 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у виді у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Роз'яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху, у розмірі 17 000,00 грн: по матеріалам про адміністративні правопорушення: р/р UA168999980313020149000020001, КОД ЕДРПОУ 37874947, отримувач ГУК Харківська область/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 21081100, справа № 619/2085/24, провадження № 3/619/856/25.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору у розмірі 605,60 грн: отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області, справа № 619/2085/24, провадження № 3/619/856/25.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя М. І. Риков