Справа №613/24/25 Провадження № 2/613/230/25
18 липня 2025 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сеник О.С.,
за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/24/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «Цикл Фінанс» звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 ,у якому просить стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Цикл Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613, НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк», код банку (МФО) 300346) заборгованість за кредитним договором № 22034000546719 від 10.11.2021 у розмірі 135073,59 грн; в порядку розподілу судових витрат стягнути з відповідача на користь ТОВ «Цикл Фінанс» судовий збір у розмірі 2422,40 грн; стягнути з відповідача на користь ТОВ «Цикл Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 10.11.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22034000546719, за умовами якого відповідачці надано кредит у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом. Всупереч положенням ст.ст. 526, 527 ЦК України, відповідачкою кредитні зобов'язання не виконані належним чином.
28 березня 2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено Договір факторингу № 28/03/24, на підставі якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» належні йому Права Вимоги до Боржників, у т.ч. відповідачки по справі.
Згідно з договором факторингу сума боргу відповідачки перед новим кредитором ТОВ «Цикл Фінанс» складає 135073,59 грн, у т.ч. заборгованість по тілу кредиту - 74065,38 грн, заборгованість по відсотках - 1,35 грн, заборгованість по комісії - 61006,86 грн.
На адресу відповідачки було направлено повідомлення про зміну кредитора, та зазначено порядок погашення заборгованості за кредитним договором. Крім того, позивачем було вжито заходів досудового врегулювання спору і 24.12.2024 направлено відповідачці адвокатську вимогу № 2432600729-АВ. Однак, вжиті заходи не призвели до сплати відповідачкою боргу.
Невиконання відповідачкою своїх кредитних зобов'язань зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 20.02.2025 позовну заяву ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачці запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив на позов.
20.07.2025 представником відповідачки подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що 10.11.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачкою було укладено кредитний договір №22034000546719, відповідно до якого споживач сплачує на користь банку комісію за обслуговування кредиту. Вважає встановлення такого пункту кредитного договору нікчемним.
Згідно із ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України). Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону № 1023-ХII продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Разом з тим кредитний договір та паспорт споживчого кредиту взагалі не містять будь-якого опису послуг із розрахунково-касового обслуговування, за які встановлена вказана комісія
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Вказав, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Встановлення у договорі споживчого кредиту умови щодо сплати комісії за обслуговування кредиту не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є нікчемним, тобто стягнення з відповідачки 61006,86 грн є необгрунтованим та таким, що не підлягають задоволенню.
Щодо отримання відповідачкою кредитних коштів, звертає увагу на те, що належними доказами, які підтверджують перерахування відповідачці певної суми можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позивач разом із позовною заявою направив до суду роздруківку невідомого походження під назвою «виписка по рахунку», яка не містить жодного підпису особи, яка її створила, її ПІБ, що викликає об'єктивні сумніви щодо достовірності.
Щодо відступлення права вимоги, позивачем не надано до суду реєстру відступлених прав вимог, а надано лише самостійно виготовлений «Витяг», тому посилання на договір факторингу є безпідставни.
З урахуванням вказаного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
24.03.2025 представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що банк виконав своє зобов'язання, а саме надав клієнту грошові кошти у розмірі 74400,00 грн. Доказом надання кредитних коштів відповідачці за кредитним договором є виписки по особовому рахункам № НОМЕР_3 за період з 10.11.2021 по 27.03.2024, відповідно до якої станом на 10.11.2021 за рахунком відповідачки було проведено банківську операцію щодо зарахування кредитних коштів у розмірі 74400,00 грн.
Тобто на рахунок відповідачки № НОМЕР_3 за період з 10.11.2021 по 27.03.2024 надходили кредитні кошти у розмірі 74400,00 грн, які відповідачка використовувала у власних цілях, що відомо з проведених банківських операцій та підтверджується наданою випискою.
Зауважили, що до позовної заяви було додано належним чином засвідчені уповноваженою особою Банку виписки по особовим рахункам відповідачки з 10.11.2021 по 27.03.2024, що є первинними бухгалтерськими документами.
Щодо доказів відступлення права вимоги, допустимими доказами на підтвердження переходу прав вимоги від первісного кредитора до нового кредитора є договір факторингу та платіжні доручення про оплату права грошової вимоги. Оплата права грошової вимоги згідно договору факторингу № 28/03/2024 від 28.03.2024 підтверджується платіжною інструкцією № 6041 від 28.03.2024. Отже факт переходу до ТОВ «Цикл Фінанс» прав первісного кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором є доведеним. Твердження відповідачки про те, що ТОВ «Цикл Фінанс» надав витяг з реєстру боржників, який складений у односторонньому порядку, є помилковим, витяг підписаний уповноваженими особами ТОВ «Цикл Фінанс» АТ «Банк Кредит Дніпро». Реєстр боржників містить великий перелік інформації про боржників, яка не може розголошуватися третім особам та захищена ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Саме тому ТОВ «Цикл Фінанс» надав Витяг з реєстру, який містить детальну інформацію про заборгованість конкретного боржника.
Щодо нарахування та стягнення комісій, відповідачка під час укладення договору ознайомлювалась з його текстом та змістом у цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи. Підписавши кредитний договір та паспорт споживчого кредиту відповідачка підтвердила, що вона отримала та ознайомилась з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних нею умов кредитування.
Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до п. 2 ч. 4 Паспорту споживчого кредиту, зазначено, розмір комісії за користування кредитними коштами, які були узгодженні з відповідачкою, а тому стягнення заборгованості за надані додаткові послуги, які були узгоджені є правомірним, а їх розмір чітко був визначений під час укладання договору.
У період з 28.03.2024 (дата укладення договору факторингу) по 04.01.2025 (дата звернення до суду) жодна комісія не нараховувалась.
Крім того, з відзиву відповідачки зрозуміло, що їй в повній мірі відомо про факт наявності заборгованості за кредитним договором, більше того відповідачка вчиняє дії щодо уникнення сплати заборгованості, яка склалася у зв'язку з її відмовою виконувати взяті на себе зобов'язання.
Таким чином, позивач просить зодовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, повідомив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, у поданому до суду відзиві зазначила, що позовні вимоги не визнає.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесуза допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
10.11.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22034000546719, за умовами якого Банк надав Клієнту грошові кошти у сумі 74400,00 грн строком на 60 місяців. Кінцева дата повернення кредиту - 10 листопада 2026 року. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,001% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості : з 10.11.2021 по 09.03.2023 - 4,5% від суми кредиту, з 10.03.2023 по 09.06.2024 - 3,5% від суми кредиту, з 10.06.2024 по 09.09.2025 - 2,5% від суми кредиту, з 10.09.2025 по 10.11.2026 - 1,4% від суми кредиту.
Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок Клієнта НОМЕР_3 у АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми Кредиту на рахунок.
Супровідними послугами, що придбаваються у зв'язку з договором, є послуги з розрахунково-касового обслуговування, в тому числі ті, що надаються під ча погашення заборгованості за договором, та послуги страхування, що надаються Клієнту на підставі окремого договору. Клієнт доручає Банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання коштв з рахунку Клієнта в сумі страхового платежу, а саме 14400,00 грн на користь страховика АТ СК «ТАС».
Платежі щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та Щомсячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів (далі - обов'язковий платіж).
Погашення заборгованості за договором здійснюється шляхом договірного списання Банком коштів з рахунку, для чого Клієнт зобов'язаний сформувати достатню суму коштів для сплати Обов'язкового платежу на рахунку не пізніше 18:00 год дати платежу, що зазначена у Графіку платежів.
Вказаний договір підписаний ОСОБА_2 особисто.
Згідно з Графіком платежів/розрахунком орієнтовної загальної вартості кредиту для клієнта та орієнтовної реальної річної процентної ставки, датою щомісячного платежу є 10 число кожного місяця. Починаючи з 10.12.2021 по 10.10.2026 сума платежу за розрахунковий період становить 3459,60 грн, 10.11.2026 - 3090,16 грн.
Чиста сума кредиту складає 60000,00 грн, сума страхового платежу - 14400,00 грн, сума комісії за обслуговування кредитної заборгованості в період з 10.12.2021 по 10.02.2023 складає 3348,00 грн щомісячно, за період з 10.03.2023 по 10.05.2024 - 2604,00 грн, з 10.06.2024 по 10.08.2025 - 1860,00 грн, з 10.09.2025 по 10.11.2026 - 1041,60 грн.
Загальна вартість кредиту складає 207206,56 грн.
Згідно з випискою по особовому рахунку за період з 10.11.2021 по 27.03.2024, на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 банком АТ «Банк Кредит Дніпро» 10.11.2021 було нараховано кредитні кошти в сумі 74400,00 грн.
Факт отримання кредитних коштів у сумі 74400,00 грн відповідачкою не заперечується.
Отже, кредитодавець АТ «Банк Кредит Дніпро» виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачці кредитні кошти згідно умов кредитного договору.
10.12.2021 відповідачкою було здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 111,54 грн, 10.01.2022 - 111,54 грн, 10.02.2022 - 111,54 грн; 10.12.2021 - погашення нарахованої комісії в сумі 3348,00 грн, 10.01.2022 -3348,00 грн, 10.02.2022 -3348,00 грн, 07.04.2022 - 1,14 грн.
Більше платежів на погашення заборгованості за цим кредитним договором ОСОБА_1 не здійснювалось.
Випискою по рахунку відповідачки підтверджено, що протягом дії договору ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами шляхом зняття готівки (за що також саплачувалась комісія) та розрахунку картою.
Станом на 27.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 за договором № 22034000546719 становила 135073,54 грн, у т.ч. за тілом кредиту - 74065,38 грн, за процентами - 1,30 грн, за комісіями - 61006,86 грн, що підтверджується виписками по рахунку та розрахунком заборгованості.
28 березня 2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу № 28/03/24, у відповідності до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передає (відступає) ТОВ «Цикл фінанс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Цикл фінанс» приймає належні АТ «Банк Кредит Дніпро» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості).
Відповідно до Договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 , ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 22034000546719 в сумі 135073,59 грн, у т.ч. заборгованість по тілу кредиту - 74065,38 грн, заборгованість по відсотках - 1,35 грн, заборгованість по комісії - 61006,86 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників, актом приймання-передачі Реєстру боржників від 28.03.2024 та актом приймання-передачі прав вимоги за Договором факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024.
Всупереч умовам Кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Цикл фінанс», ні на рахунки первісного кредитора.
Таким чином, непогашена заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Цикл фінанс» станом на 27.03.2024 за кредитним договором № 22034000546719 становить 135073,59 грн.
Доказів повернення відповідачкою кредиту та сплати процентів і комісії за користування кредитними коштами у повному обсязі матеріали справи не містять.
Натомість, відповідачка подала відзив на позовну заяву, факт отримання грошових коштів у кредит не заперечувала.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання у повному обсязі не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту), нараховані проценти та комісії за користування кредитом у повному розмірі не повернула, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З викладеного вище вбачається, що між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у письмовій формі, відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 74400,00 грн.
Суд критично ставиться до доводів представника відповідачки щодо ненадання доказів отримання кредитних коштів ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд установив, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленій сумі, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних до позичальника про стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотків.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц.
Крім того, суд зазначає, що з відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідачкою факт отримання коштів у кредит не заперечується, а лише вказується на недостовірність доданих до матеріалів справи доказів щодо отримання кредитних коштів.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачки заборгованості по комісії в розмірі 61006,86 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі п. 4 ч. ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом це серед іншого витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19(провадження № 14-44цс21).
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пунктів 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати комісійну плату за обслуговування кредиту, розрахунково-касове обслуговування є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачена в розділі 4 «Графік платежів/розрахунок орієнтовної загальної вартості кредиту для клієнта та орієнтовної реальної річної процентної ставки» кредитного договору (колонка 7 графіка). Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає: з 10.12.2021 по 10.02.2023 складає 3348,00 грн щомісячно, за період з 10.03.2023 по 10.05.2024 - 2604,00 грн, з 10.06.2024 по 10.08.2025 - 1860,00 грн, з 10.09.2025 по 10.11.2026 - 1041,60 грн.
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості, зазначено лише послуги з розрахунково-касового обслуговування.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх банком зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Визнання судом нікчемного правочину (чи окремих його умов) недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 8 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі №755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) викладено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 61006,86 грн.
Разом з тим, з огляду на те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в розмірі 74065,38 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 1,35 грн підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «Цикл Фінанс» витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів:
- договір № 43453613 про надання правової допомоги від 18.09.2024, укладений між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Дорошенко М.А.;
- додаткову угоду №22034000546719 до договору № 43453613 про надання правової допомоги від 18.09.2024;
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Дорошенко М.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, на загальну суму 6000 грн;
- акт №22034000546719 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) на загальну суму 6000 грн, підписаний сторонами 18.12.2024;
- платіжна інструкція №7888 від 26.12.2024 на суму 6000,00 грн.
Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 54,83%, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1328,20 грн (2422,40грн.* 54,83/100) та витрати по оплаті професійної правничої допомоги в розмірі 3289,80 грн (6000 грн*54,83/100).
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 142, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.259, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Цикл Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №22034000546719 від 10.11.2021 у розмірі 74066,73 грн (сімдесят чотири тисячі шістдесят шість грн 73 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1328,20 грн (одна тисяча триста двадцять вісім грн 20 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3289,80 грн (три тисячі двісті вісімдесят дев'ять грн 80 коп.), а разом 78684,73 грн (сімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири грн 73 коп.).
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 43453613.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.С. Сеник