Справа № 350/776/25
Номер провадження 2/350/449/2025
(заочне)
17 липня 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агенство «Антарес» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати ,-
І. Стислий виклад позицій сторні:
ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 14052,42 грн. заробітної плати, невиплаченої при його звільненні та судові витрати по справі. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Позовні вимоги мотивує тим, що з 21.07.2015 року перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Охоронне агенство «Антарес», де працював на посаді начальника групи №3 відділу охорони №1 Управління охорони в м. Калуш. Наказом по ТзОВ «Охоронне агенство «Антарес» №224-00 від 26.01.2024 був звільнений з роботи за угодою сторін з 31.01.2024 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. При розрахунку йому не було виплачено заборгованість по заробітній платі в сумі 14052,42 грн. У добровільному порядку товариство не погашає заборгованість, розрахунок по заробітній платі не проводить, у зв'язку з чим порушені права підлягають захисту в судовому порядку.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, однак в позовній заяві просив розгляд даної справи провести без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив, відзив на позов не подавав, хоча про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 29.05.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
30.05.2025 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 30.05.2025 виправлено допущену описку в ухвалі Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2025.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, однак в позовній заяві просив розгляд даної справи провести без його участі.
Представник відповідача відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надавав, хоча був повідомлений про розгляд даної справи у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідач клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не направляв, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 17.07.2025 суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Відповідно до записів у трудовій книжці від 12.07.1973 року, ОСОБА_1 з 21.07.2015 перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Охоронне агенство «Антарес» та 31.01.2024 був звільнений з роботи згідно п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, на підставі наказу № 224-00 від 26.01.2024 (а.с. 5, 7).
Згідно з довідкою №224 виданої ТзОВ «Охоронне агенство «Антарес» від 26.01.2024 (а.с. 6), на момент звільнення ОСОБА_1 з роботи, заборгованість з виплати заробітної плати становить 14052,42 грн.
Спірні правовідносини між сторонами виникли через невиплату відповідачем позивачу при звільненні всіх сум, що йому належали.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
Суд, вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої незалежності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Вимогами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до вимог ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Вказана норма кореспондує ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
При визначені розміру заборгованості по заробітній платі, суд бере до уваги довідку №224 ТзОВ «Охоронне агенство «Антарес» від 26.01.2024, надану позивачем, згідно з якою заборгованість по заробітній платі складає 14052,42 грн.
Факту наявності заборгованості заробітної плати відповідачем не спростовано, заперечень щодо суми такої заборгованості перед позивачем станом на день ухвалення рішення суду не подано.
Виходячи з наведеного, беручи до уваги, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах із відповідачем, яким позивачу нараховано, однак, не виплачено у передбачені законом строки заробітну плату, допустимих доказів на підтвердження факту відсутності заборгованості заробітної плати відповідачем не надано, відтак суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення заробітної плати у розмірі 14052,42 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
V. Розподіл судових витрат між сторонами:
У відповідності до вимог ст.141ЦПК України судові витрати за позовні вимоги щодо невиплати заробітньої плати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Позивач звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відтак, судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави в частині вимог щодо невиплати заробітньої плати.
На підставі викладеного, ст. 43 Конституції України, ст. 3, 21, 94, 95, 115, 141, 233 КЗпП України, ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263, 265, 268, 279, 280-282, 354, 355 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агенство «Антарес» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агенство «Антарес» на користь ОСОБА_1 суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 14052 (чотирнадцять тисяч п'ятдесят дві) гривні 42 копійки.
Рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агенство «Антарес» на користь держави 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано - Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Антарес», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5Б, код ЄДРПОУ: 31725625.
Суддя А.М.Бейко