Справа № 194/740/24
Провадження № 1-кп/188/152/2025
18 липня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в c-ще Петропавлівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041400000152 від 28.03.2024р. відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тернівка
Дніпропетровської області, громадянин України, освіта професійна
технічна, проживає та зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 , не одружений, не працює, дітей не має,
ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше судимий:
- 28.09.2017р. Павлоградським міськрайсудом Дніпропетровської
області за ч. 2 ст. 307 КК України до 7 років 6 місяців
позбавлення волі, з конфіскацією майна. Звільнився
13.07.2020р. з Криворізької ВК Дніпропетровської області
по відбуттю строку покарання;
- 20.09.2023р. Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської
області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі
з іспитовим строком 2 роки,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, -
за участю прокурора: ОСОБА_4
за участю захисника: ОСОБА_5
за участю обвинуваченого: ОСОБА_3
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022р. № 2102-ІХ (зі змінами) в Україні введено воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022р.
Так, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що на території України з 05:30 год. 24.02.2022р. введений воєнний стан, 28.03.2024р. приблизно о 16:20 год., знаходячись біля другого під'їзду буд. 1 по вул. Дніпровській м. Тернівка Дніпропетровської області, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, побачив, що на лавці біля вказаного під'їзду знаходиться чуже майно, яке належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яке залишили біля під'їзду неповнолітні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які попередньо мали словесний конфлікт з ОСОБА_3 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений винним себе не визнав та пояснив, що близько 16:00 години 28.03.2024 року в м. Тернівка він вийшов з будинку та біля під'їзду на лавочці побачив троє хлопців, у яких попросив закурити. В результаті розмови з останніми виник словесний конфлікт, після якого хлопці злякавшись втекли, залишивши на лавці свої особисті речі, які обвинувачений вирішив віднести до відділу поліції, взявши їх собі. Через деякий час його затримали працівники поліції з особистими речами хлопців.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що одного дня в березні 2024 року його син ОСОБА_10 зателефонував йому та попросив прийти до відділу поліції, куди потерпілий прибув через 15 хвилин. Там син розповів, що він з друзями сиділи на лавочці біля під'їзду. Перед цим його син придбав на Новій Пошті кросівки, які одразу приміряв, а свої поклав до рюкзака. До них підійшов незнайомий чоловік і попросив телефон зателефонувати, на що вони відмовили. Після цього чоловік дістав ніж і почав розмахувати ним, після чого хлопці одразу злякались і втекли, залишивши свої речі. За будинком вони дочекались, поки чоловік піде і повернулись за речами, однак на лавочці речей вже не було, після чого вони одразу пішли до поліції. Також потерпілий пояснив, що претензій до обвинуваченого він не має, цивільного позову заявляти не буде, оскільки речі йому повернули.
Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що одного дня в березні 2024 року йому зателефонував син і сказав, що він знаходиться у відділі поліції, куди попросив приїхати. По приїзду потерпілий дізнався, що його син з друзями сиділи на вулиці на лавочці, коли до них підійшов незнайомий чоловік і попросив телефон, на що вони йому відмовили після чого він дістав ніж. Злякавшись, хлопці кинули рюкзак з речами на лавці і розбіглися. Коли через хвилин 10 вони повернулись, то чоловіка і їх речей не було, що і змусило їх піти до поліції.
В судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_8 , який суду пояснив, що одного дня в березні 2024 року в м. Тернівка біля останнього під'їзду в будинку він з друзями сидів на лавочці коли до них підійшов незнайомий чоловік і попросив телефон зателефонувати. Вони відмовились давати незнайомому чоловіку свій телефон і чоловік агресивно відреагував на це, діставши з куртки ніж і запропонував з'ясувати стосунки. Після цього хлопці всі злякались і розбіглись, залишивши речі на лавочці. Через 10 хвилин вони повернулись за речами, але не їх, не чоловіка не було.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини його вина у скоєнні кримінального правопорушення в повному обсязі підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- витягом з ЄДРДР № 12024041400000152 від 28.03.2024р. про те, що 28.03.2024 року о 16:39 год. до ЧЧ ВП № 1 Павлоградського РВП по спецлінії «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що 28.03.2024 року приблизно о 16:20 год., невстановлена особа, перебуваючи біля останнього під'їзду будинку № 1 по вул. Дніпровська в м. Тернівка Дніпропетровської області, таємно, шляхом вільного доступу з лавочки, скоїла крадіжку майна, а саме: рюкзаку блакитного кольору, в якому знаходились особисті речі. Обставини та сума збитків встановлюється;
- рапортом від 28.03.2024 року, згідно якого 28.03.2024 року о 16:39 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28.03.2024 о 16:38 за адресою: район м. Тернівка, вулиця Дніпровська, буд. № 1, 5-10 хв. тому на заявника напав чоловік із ножем та забрав у заявника рюкзак блакитного кольору фірми Іспак, у рюкзаку були штани, зошити;
- протоколом огляду місця події від 28.03.2024р., в ході якого була оглянута ділянка місцевості, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, навпроти другого під'їзду зліва, будинку № 1 по вул. Дніпровська, де було скоєне кримінальне правопорушення;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.03.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_9 серед пред'явлених йому фотознімків впізнав чоловіка, який 28.03.2024 року погрожував йому та його друзям, після чого викрав їх особисті речі, а саме: кросівки чоловічі білого кольору та рюкзак;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.03.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_11 серед пред'явлених йому фотознімків впізнав невідомого чоловіка, який 28.03.2024 року погрожував йому та його друзям, а потім викрав речі ОСОБА_12 та ОСОБА_8 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.03.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_8 серед пред'явлених йому фотознімків впізнав чоловіка, якого бачив 28.03.2024 року приблизно о 16:20 годині за адресою: м. Тернівка, вул. Дніпровська поблизу буд. № 1, а саме: біля під'їзду № 2, з яким виник конфлікт;
- висновком експерта № СЕ-19/104-24/14350-ТВ від 04.04.2024р., згідно якого ринкова вартість кросівок фірми «Nike» модель «Air Zoom Vapor Pro Clay» білого кольору, які було придбано у лютому 2023 року в новому стані, за 2 300 грн., інші вихідні дані відсутні, на момент вчинення злочину, а саме: на 28.03.2024р. могла складати 3 861, 86 грн.;
- висновком експерта № 1747/24 від 31.03.2024р., згідно якого ринкова вартість об'єктів дослідження, з урахуванням їх зносу, станом на 28.03.2024р. становить: рюкзак фірми «EASTPAK», блакитного кольору, бувший у використанні - 1 129, 65 грн., спортивні штани зеленого кольору фірми «Jordan», бувші у використанні - 1 254, 96 грн. Загальна ринкова вартість об'єктів дослідження становить 2 384, 61 грн.;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.03.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_3 розповів про обставини, що мали місце 28.03.2024 року близько 16:30 години за адресою: м. Тернівка, вул. Дніпровська, буд. № 1 біля під'їзду № 2;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.03.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_6 розповів про обставини, що мали місце 28.03.2024 року близько 16:20 години за адресою: м. Тернівка, вул. Дніпровська, буд. № 1 біля під'їзду № 2;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.03.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_11 розповів про обставини, що мали місце 28.03.2024 року за адресою: м. Тернівка, вул. Дніпровська, буд. № 1 біля під'їзду № 2;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.03.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_9 розповів про обставини, що мали місце 28.03.2024 року за адресою: м. Тернівка, вул. Дніпровська, буд. № 1 біля під'їзду № 2.
Вказаними доказами підтверджується факт скоєння саме обвинуваченим, а не іншою особою, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
До того ж, вивчені судом докази підтверджують дійсні обставини справи щодо вчинення обвинуваченим інкримінуємого йому кримінального правопорушення, повністю узгоджуються з показами потерпілих, свідків та не суперечать матеріалам кримінального провадження, які встановлені в судовому засіданні шляхом повного та усестороннього дослідження доказів.
Крім того, версія сторони захисту стосовно того, що обвинувачений не мав на меті викрадення майна, а намагався його повернути власнику суд відхиляє як таку, що не підтвердилась жодним доказом з боку захисту за період розгляду справи і висунута обвинуваченим лише з метою відведення від себе підозри та уникнення покарання за скоєне правопорушення.
Так, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального правопорушення.
Згідно із ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Згідно зі ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частина 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Дослідивши докази обвинувачення суд вважає їх належними, допустимими і достатніми для висновку, що поза розумним сумнівом вина обвинуваченого в скоєнні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю, факт скоєння ним кримінального правопорушення є повністю доведеним та таким, що не підлягає сумніву.
Докази у відповідності до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України є законними і отримані у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Обвинувачений винним себе не визнав, пояснивши, що дійсно взяв залишені без нагляду речі, але не мав на меті їх викрадати.
Невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення покарання.
Так, потерпілі та свідки, що були допитані в судовому засіданні, давали чіткі, послідовні та детальні показання, не є зацікавленими особами у справі та не мають з обвинуваченим неприязних стосунків, що не дає суду підстав сумніватися в їх правдивості.
Покази потерпілих та свідків повністю узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколами огляду місця події, протоколами проведення слідчих експериментів, протоколами пред'явлення особи для впізнання, висновками експертів щодо вартості викраденого майна та ін.
Отже, суд розцінює покази потерпілих та свідків як такі, що повністю відповідають дійсним обставинам справи.
До того ж, потерпілі та свідки чітко вказали на ОСОБА_3 , як на особу, з якою виник словесний конфлікт та яка залишилась з речами після втечі хлопців.
До того ж допитані в судовому засіданні потерпілі та свідки підтвердили, що у них жодних стосунків з обвинуваченим не було, раніше вони його не знали, будь-яких неприязних стосунків вони з ним не мали, підстав для обмовлення обвинуваченого в судовому засіданні не встановлено.
Вказані обставини обвинувачений не спростовував.
Стороною захисту встановлені в судовому засіданні обставини не спростовані.
Суд вважає, що вина обвинуваченого в скоєнні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю.
У відповідності зі ст. 18 Кримінального кодексу України обвинувачений - фізична особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
Суд вважає юридичну кваліфікацію скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення вірною за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він раніше судимий за скоєння злочинів проти власності, скоїв кримінальне правопорушення в період іспитового строку, що насамперед свідчить про його несумлінне ставлення до загальноприйнятих норм і правил поведінки в суспільстві та його відношення до скоєного. Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений на шлях виправлення не став та категорично не бажає цього робити, продовжує протиправну поведінку, що свідчить про сформованість стійкої спрямованості особистості обвинуваченого ОСОБА_3 на вчинення злочинів корисливого характеру, підвищений рівень його суспільної небезпечності та неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, не має стабільного заробітку, не має сталих соціальних зв'язків, оскільки не одружений та не має дітей, у скоєному не розкаявся.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, є такими, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, є такою, що обтяжує покарання, є рецидив злочину.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази: рюкзак блакитного кольору з маркуванням «EASTRAK», кросівки білого кольору «NIKE», пакет фіолетового кольору, штани зеленого кольору «JORDAN», олівець жовтого кольору з резинкою жовтого кольору, ручка рожевого кольору, фломастер чорно-зеленого кольору «HIGHLIGHTER», зошити «ALASKA», «SHINE», «SPEEDHUNTER», «Все буде Україна», які на підставі квитанції № 155210 від 29.03.2024р. передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути власнику.
Речові докази: ніж з руків'ям чорного кольору, змиви на марлевий тампон з поверхні блакитного рюкзаку «EASTRAK», які на підставі квитанції № 155210 від 29.03.2024р. передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1 814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн. 56 коп.
Захід забезпечення кримінального провадження в вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 6 (шість) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.09.2023р. остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання обчислювати з дня фактичного затримання, тобто з 28.03.2024р.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 29.03.2024 року.
Речові докази: рюкзак блакитного кольору з маркуванням «EASTRAK», кросівки білого кольору «NIKE», пакет фіолетового кольору, штани зеленого кольору «JORDAN», олівець жовтого кольору з резинкою жовтого кольору, ручка рожевого кольору, фломастер чорно-зеленого кольору «HIGHLIGHTER», зошити «ALASKA», «SHINE», «SPEEDHUNTER», «Все буде Україна», які на підставі квитанції № 155210 від 29.03.2024р. передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути власнику.
Речові докази: ніж з руків'ям чорного кольору, змиви на марлевий тампон з поверхні блакитного рюкзаку «EASTRAK», які на підставі квитанції № 155210 від 29.03.2024р. передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1 814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн. 56 коп.
Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1